Підготував учень 7-а класу Рибарчук Тарас Презинтація на тему: Цікаві факти про ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА

Володимир Мономах – видатний державний діяч, князь чернігівський та переяславський, великий князь київський, який здобув славу завдяки своїй реформаторській діяльності. Є онуком видатного київського князя Ярослава Мудрого. Народився Володимир Всеволодович Мономах 1053 року. Ще будучи в 12- річному віці він починає свою військово- політичну діяльність. Загалом протягом свого життя він здійснив більше 80 походів, більшість з яких були проти половців.

На тлі злоби, насильства, віроломства Мономах був світлою людиною. Князі боялися і в той же час сильно поважали його, для них він був милосердним і справедливим государем. Правління Володимира Мономаха в удільне час було найщасливішим для всього народу. Короткий змісту «Поучення» Володимира Мономаха розповідає, що з його правлінням здійснилася найзаповітніша мрія його діда Ярослава Мудрого, який хотів, щоб на царському престолі людина, яка для удільних князів був суворим і в той же час люблячим батьком. Володимир Мономах був сильно проникнуть навчаннями святого Євангелія. Він шанував і любив духовенство. Нащадкам залишилося якась спадщина – «Повчання дітям» Володимира Мономаха. Короткий зміст його починається зі слів: «Діти мої чи хто інший». А далі в листі написано, що той, хто прочитає цю грамоту, та не сміється, а прийме в саме серце. Кожній людині необхідно мати в серце страх Божий, і тому він повинен давати нескудную милостиню, бо це і є початок всякого доброго діла. Повчання Володимира Мономаха

Досягнувши 25-тирічного віку Володимир Мономах отримує у керування Чернігів і влаштувався у Переяславському князівстві. Завдяки мудрій політиці він зумів обєднати навколо себе князів, селян та ремісників, які допомагали йому оборонятись від набігів половців.

Для того, щоб стабілізувати внутрішнє становище Володимир Мономах урегулював систему законодавства на Русі. В першу чергу він упорядкував правничо-реформаторські реформи. Їхня суть викладена в «Руській правді», яка ще відома за назвою «Статут». Це перша в історії Київської Русі збірка законодавчих актів, яких строго дотримувались навіть після смерті автора. Він перший хто встановив контроль над діяльністю лихварів і землевласників, скасував холопство за борги та розвивав зовнішню торгівлю в інтересах власного народу.

Своє дитинство Володимир провів при дворі батька в Переяславі. Коли Всеволод Ярославич у 1078 р. став князем київським, Володимир отримав в уділ Чернігів, де правив 16 років ( рр.). Це був період розквіту Чернігівської землі, зростання міст і будівництва храмів. Після смерті батька в 1094 р. Володи-

Переяславський період життя Володимира Мономаха ( рр.) повязаний із постійною боротьбою князя проти нападів половців на руські землі. Йому вдалося організувати декілька спільних походів руських князів проти половців у 1103, 1109, 1110, 1111 рр. Від кінця ХІ до початку ХІІ ст. Володимир Мономах був однією з найбільш шанованих постатей. Це пояснювалося насамперед тим, що він єдиний серед руських князів зумів організувати дієву відсіч набігам половців і постійно перемагав їх. Талант полководця поєднувався у Володимира з неабиякою особистою відвагою.

У 1111 р. відбувся грандіозний похід руських дружин проти половців. Натхненник походу Володимир Мономах надав йому характеру хрестового походу за зразком західноєвропейських хрестових походів, спрямованих на мусульманський Схід. Київське повстання 1113 р. Коли навесні 1113 р. помер великий князь Святополк ІІ Ізяславич, його побожна жінка за давньою традицією влаштувала роздачу добра князя. Дарунки з княжої скарбниці виявилися досить щедрими.

Великим князем Мономах став у 1113 р., коли йому вже виповнилося 60 років. На початку правління він запропонував прийняти новий звід законів («Статут Володимира Всеволодовича»), який доповнив «Руську правду». У «Статуті» було здійснено спробу вирішити найболючіші проблеми суспільного розвитку обмеження лихварства, скасування перетворення вільних людей на холопів за борги тощо. Уперше було визначено права та обовязки селян, які потрапляли в залежність через невідпрацьований борг (закупи).

Упродовж 12 років свого князювання, незважаючи на поважний вік, Володимир зберігав енергійність, гострий розум і здатність до рішучих дій. Він зміг приборкати міжкнязівські чвари, зміцнити одноосібну владу й відновити єдність Русі. Володимир востаннє обєднав під своєю владою більшу частину Русі Київську, Переяславську, Смоленську, Волинську, Турово-Пінську, Мінську, Новгородську, Ростово- Суздальську землі. Верховну владу київського князя визнавали навіть чернігівські та галицькі князі.

У 1116 р. руські полки під проводом його сина Мстислава здійснили успішний похід місцями зимових стоянок половців на Дону, потіснили їх у глиб степів і захопили велику здобич. Цей удар був настільки відчутним для кочівників, що 1120 р., коли руські дружини знову рушили в Степ, половців вони вже не знайшли. Успіхи політики Володимира Мономаха позитивно вплинули на внутрішній розвиток Русі. Пожвавилися існуючі та виникли нові торговельні й господарські звязки. Величними будівлями прикрасилися міста. Під Києвом було споруджено деревяний міст через Дніпро. Ставши великим князем, Володимир Мономах розгорнув активну зовнішньополітичну діяльність. Як і внутрішня діяльність, вона була спрямована на зміцнення його особистої влади.

У 1116 р. Володимир втрутився в боротьбу різних придворних угруповань за імператорський трон Візантії. Це призвело до конфлікту, і руські полки рушили на Дунай. Суперечку вдалося владнати мирним шляхом. Наступними роками відносини з Візантією покращилися, і в 1122 р. онучка Володимира вийшла заміж за імператора Візантії. Володимир підтримував династичні звязки і з іншими правителями Європи: Угорщини, Швеції, Польщі, Данії, Норвегії. Такі кроки князя мали засвідчити, що на Русі немає рівних цій родині, тому їй повинна належати одноосібна влада.

Відпочинок великого князя Володимира Мономаха після полювання. Художник В. Васнецов Прибуття Володимира Мономаха до Києва

Перед смертю Мономах поділив землі Русі між своїми синами, які стали князями найбільших міст Русі: Новгорода, Смоленська, Переяслава, Турова, Володимира та Ростова. А коли Володимир померає, великокнязівський престол перейшов до його старшого сина Мстислава ( рр.).

Кінець