Плутон та його спутник Харон

Плутон – карликовая планета Сонячної системи (до серпня 2006 р. - Плутон був дев'ятою планетою). Відкритий у 1930 році. На даний час відомо про існування пяти супутників Плутона( Харон, Гідра, Нікс, Кербер та Стікс), найбільший - Харон, який досить великого розміру в порівнянні із самою планетою, тому деякі астрономи вважають систему Плутон - Харон подвійною планетарною системою. Сонячний рік Плутона становить приблизно 250 років. Сонце на його небі світить в 1600 разів слабше, ніж на Землі. Проте, воно освітлює планету як 275 повних Місяців.

Загальні відомості Середня віддаленість від Сонця млн км. Мінімальна віддаленість від Сонця млн км Максимальна віддаленість від Сонця млн км Екваторіальний діаметр км Середня швидкість орбітального руху - 4,7 км/с Період обертання навколо осі - 6 діб 8 год. Період обертання навколо Сонця - 247,7 років Відомі супутники - 3 Частина від маси Землі - 0,002 Частина від об'єму Землі - 0,005 Середня щільність - 2,1 г/см3 Середня температура °C Відхилення осі – 122,5° ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Харон більш темний і менш червонуватий за Плутон. Він вкритий переважно водяним льодом, тоді як Плутон азотним. Найімовірніше, система Плутон Харон утворилася в результаті «ковзного» зіткнення незалежно сформованих Плутона і прото-Харона. Можливо, останній лишився малоушкодженим, а можливо, сучасний Харон сформувався з уламків, викинутих на орбіту довкола Плутона. З них же, ймовірно, утворилися й інші супутники Плутона. Згідно з деякими моделями, Харон може бути геологічно активний аж до наявності підповерхневого океану рідкої води. Це обґрунтовується тим, що спектральний аналіз показує наявність кристалічного водяного льоду та гідратів аміаку, хоча під дією сонячних і космічних променів лід повинен аморфізуватися, а гідрати аміаку розпастися за короткий термін (<105 та <107 років відповідно). У зв'язку з цим висувалися припущення про наявність на Хароні кріогейзерів можливо, пов'язаних із океаном. ХАРОН СУПУТНИК