Незнання природи є корінням тих невідомих сил, перед якими так довго тремтів весь людський рід, і тих забобонних віровчень, які були джерелами всіх лих. П.ГольбахГольбах

Тема. Організм і середовище План: 1. Предмет та завдання екології 2. Середовища існування (наземно-повітряне, водне, ґрунтове, живі організми як середовище існування). 3. Екологічні чинники. Загальні закономірності їх впливу на організм. 4. Пристосування організмів до чинників середовища. 5. Фотоперіодизм. 6. Екосистеми. Взаємодії організмів в екосистемах.

Виникнення екології, як самостійної наукової дисципліни, пов'язане з еволюційною теорією Дарвіна. Вперше термін екологія запропонував активний прихильник дарвінізму Ернст Геккель у 1886 році.

Екологія – це комплекс біологічних наук про взаємозвязки організмів та їхніх угруповань між собою і довкіллям, про структуру та функціонування надорганізмових систем. Основними завданнями екології як науки є: вивчення загального стану сучасної біосфери, умов його формування та причин змін під впливом природних і антропогенних факторів; прогнозування динаміки стану біосфери в часі і просторі; розробка з урахуванням основних екологічних законів шляхом гармонізації взаємовідносин людського суспільства й природи, збереження здатності біосфери до самоочищення,саморегулювання й самовідновлення. Предметом дослідження екології є детальне вивчення за допомогою кількісних методів основ структури та функціонування природних, природно-антропогенних та антропогенних екосистем, з метою розробки теоретичних основ їх охорони. Головним обєктом екологічних досліджень є природні комплекси живих організмів і середовища їх життя.

Основні середовища існування Середовище існування ХарактеристикаПриклади живих організмів Наземно- повітряне Водне Ґрунтове Живі організми

Екологічний чинник ХарактеристикаПриклади Абіотичний Біотичний Антропогенний

Абіотичні фактори – це сукупність умов неживої природи, що прямо чи побічно впливають на живі організми. Це температура, світло, радіоактивне випромінювання, тиск, вологість повітря, сольовий склад води, вітер, течії, рельєф місцевості.

Біотичні фактори – це форми впливу живих істот одна на одну. Кожен організм постійно зазнає прямого або опосередкованого впливу інших істот, вступає у зв'язок із представниками свого виду й інших видів – рослинами, тваринами, мікроорганізмам, залежить від них і сам впливає на них.

Антропогенні фактори – це форми діяльності людського суспільства, що призводять до зміни природи як середовища існування інших видів або безпосередньо позначаються на їхньому житті. Значення антропогенних впливів на увесь живий світ Землі продовжує стрімко зростати. Зараз доля всіх видів організмів перебуває у руках людського суспільства, залежить від антропогенного впливу на природу.

ЗАКОН ОПТИМУМУ: Кожен фактор має лише певні межі позитивного впливу на організми. Як недостатня, так і надлишкова дія фактора негативно позначається на життєдіяльності особин

Наприклад, спеку легше переносити в сухому, а не у вологому повітрі.

Загроза замерзання значно вища під час морозу із сильним вітром, ніж у безвітряну погоду.

Той самий фактор середовища має різне значення в житті організмів різних видів, що живуть спільно. Сильний вітер узимку несприятливий для великих тварин, які живуть відкрито, але не діє на більш дрібних, які ховаються в норах або під снігом. Сольовий склад грунту важливий для живлення рослин, але байдужий для більшості наземних тварин

Мінливість екологічних факторів Більшість екологічних факторів – температура, вологість, вітер, опади, наявність укриттів або їжі, хижаки, паразити, конкуренти – дуже мінливі в просторі і часі. Ступінь мінливості кожного з цих факторів залежить від особливостей середовища існування. Наприклад, температура сильно варіюється на поверхні суходолу, але майже постійна на дні океану або в глибині печер. Паразити ссавців живуть в умовах надлишку їжі, тоді як для вільних хижаків її запаси весь час змінюються слідом за зміною чисельності жертв.

Адаптивні біологічні ритми Біологічні ритмиХарактеристика біологічних ритмів Добові Припливно-відпливні Сезонні Багаторічні

Екосистеми. Екосистема – єдиний природний комплекс, утворений живими організмами її середовищем, в якому вони існують і де всі компоненти тісно повязні обміном речовин, енергії і інформації.

Ланцюги живлення

Трофічний рівень І трофічний рівень – продуценти ІІ трофічний рівень – консументи І порядку ІІІ трофічний рівень – консументи ІІ порядку ІV трофічний рівень – консументи ІІІ порядку Останній трофічний рівень - редуценти

Потік енергії в екосистемі

Екологічна піраміда біомаси

Правило екологічної піраміди Маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується, причому продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 раз за продукцію попереднього

Екологічні задачі Користуючись правилом екологічної піраміди визначити, яка площа (в га) біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення: - планктон-риба-тюлень (300 кг); - планктон-нехижі риби-щука (10 кг); Суха біомаса планктону з 1кв.м становить 600 г за рік. Із вказаної у дужках маси 60% становить вода. Скільки потрібно фітопланктону, щоб у Чорному морі виріс дельфін білобочка масою 300 кг.

Питання для закріплення Чому для кожної кліматичної зони характерний свій певний набір видів рослин, тварин, грибів? Яке значення мають біологічні ритми для живих організмів? Що таке трофічні ланцюги? Сформулюйте правило екологічної піраміди.

Сучасна людина фактично обожнила саму себе. Але вона фальшиве божество. Те, що вона створює на Землі, не рай, а кошмар, до якого вона сама адаптується все меншою мірою (Е. Голдсміт).

Домашнє завдання Вивчити матеріал §28,29,31,32, конспект. Скласти трофічний ланцюг прісної водойми. Виконати практичну роботу 8.