Презентація На тему: Життя і творчість Григорія Сковороди Учня 9-Б класу Боярської ЗОШ 4 I-III ст. Нурищенка Романа

Григорій Савич Сковорода Народимся 22 листопада (3 грудня) 1722 року, в селі Чорнухи на Полтавщині. Український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог, здобував освіту у Києво- Могилянській академії. З 1770-х років вів життя мандрівного- жебракуючого філософа. У своїх філософських діалогах і трактатах поет-філософ викривав біблейську проблематику, яка перепліталася з ідеями платонізму та стоїцизму.

Народження та життя Народився письменник-просвітитель ХVII ст. в сімї Сави і Паланки Сковороди малоземельних селян із козаків. Батьки Григорія славилися на всю округу чесністю і правдивістю, гостинністю і працьовитістю; так виховували і Гриця. Змалку його привчали до праці: пасти гусей, допомагати по господарству. Грицевій душі була милою сопілонька, в гру на якій хлопчик вкладав всю свою дитячу душу… Одного дня повів тато сина до дяка в науку. Навчався Григорій із цікавістю і навіть був на привілейованому становищі, бо дяк виявив у хлопця надзвичайної краси голос, навчив нотної грамоти, поставив першим співаком у церковному хорі, давав читати книжки і підготував до вступу в академію. Битим шляхом через Пирятин, пішки, жадібним до знань, Григорій дістався до Києва і став одним із наполегливих і тямущих студентів.

Навчання та робота Філософа Після здобуття початкової освіти в сільській школі, з 1734 року Григорій навчався у Києво-Могилянській академії. Його навчання з перервами, тривало до 1753 року. Бібліотека академії стала для нього джерелом знань. У навчанні був перший, і всі найкращі похвали належали йому протягом всього навчання. Вивчав латинську, грецьку,церковнослов'янську, польську, німецьку й інші мови. Ознайомився з творами багатьох античних, сучасних філософів та письменників. У 1753-му році Григорій закінчив академію. На цей час він вже поет, композитор, соліст і музикант. Його відряджають до Петербурга в придворну капелу, бо він прославився чудовим басом, грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах, сопілці. На власні вірші Григорій складав музику, що деякі з його пісень перейняли навіть кобзарі. Але всебічно обдарований хлопець вирішив якомога більше мандрувати і зустрічатися з людьми.

Під час навчання Григорій Сковорода їде до Європи: спершу до Угорщини в складі царської місії під проводом Ф. Вишневського, далі до Словаччини Братислави й Австрії (Відень).

Робота професором Працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори. Саме в цей час мислитель зустрічає одного з найвідданіших учнів, Михайла Ковалинського, який після смерті вчителя написав його біографію, докладну, ґрунтовну, на яку посилалися й посилаються всі дослідники творчості великого мудреця.

Патріотизм Слава про Сковороду йшла так далеко, що про нього довідалась і цариця Катерина II, і забажала його побачити. Через свого поручника Потьомкіна вона послала Сковороді запрошення переселитись з України в Петербург. Посланець цариці застав Сковороду на краю дороги, де він відпочивав і грав на флейті, а недалеко від нього паслась вівця того господаря, в якого філософ затримався. Посланець передав йому запрошення цариці, але Сковорода, просто й спокійно дивлячись в очі посланцеві, заявив: Скажіть цариці, що я не покину України мені дудка й вівця дорожчі царського вінця».

Останні роки життя Під кінець 70-х років XVIII ст., після різних конфліктів з владою, Григорій Сковорода обрав зовсім новий і незнаний до того стиль життя, а саме мандрівку. І ця мандрівка тривала до самої смерті, майже тридцять років. Була вона повна пригод, оповита переказами й легендами. У ній ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою або флейтою і своїми писаннями. Слава про нього йшла всюди, і кожний, чи то пан, чи то селянин хотів його побачити й почути. Тож аудиторія його була дуже численна і різнорідна, і всі розуміли його речника великої правди.

Смерть письменника 9 листопада 1794 року Григорій Савич помер. Помер так просто, як і жив…

Чого ж навчав Сковорода? Навчав, що в природі краса, гармонія, а в суспільстві несправедливість, і щоб змінити макросвіт на краще, треба кожному змінити мікросвіт, тобто себе самого. Пізнавай себе, а пізнаєш удосконалюй. Пізнаючи свої нахили, людина правильніше визначає своє місце в суспільстві й приносить найбільшу користь. Але чимало людей займають не свої місця. Людина не може бути щасливою, якщо діє всупереч своїй природі. Григорій Сковорода був демократом. Він писав, що його рідний край страждає під владою загребущих, лукавих, мавп і змій. Філософ жив сподіваннями на нове суспільство рівноправних людей, де не буде рабського іга тяжкої роботи, нічого златожадного та хамського. Погляди великого правдолюбця мали великий вплив на наступні покоління. Лев Толстой зазначив, що світогляд Сковороди дивовижно близький йому. Останнє десятиріччя життя Сковороди це роки його слави. Всі хотіли його бачити. У Харкові, Бєлгороді та багатьох селах виникли гуртки послідовників його вчення і способу життя.

Твори Григорія Сковороди Збірки творів Сад божественних пісень Пісні та фабули Басни Харьковскія Трактати. Діалоги

Вшанування пам'яті 1919 р. – в Україні було відзначено 125-річчя з дня смерті Сковороди р. – 200-річчя з дня народження р. –145-річчя з дня смерті р. – 220-річчя з дня народження р. – 150-річчя з дня смерті. Іменем Сковороди названо село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині; вулиці у Києві, Харкові, Полтаві, Одесі та інших містах; Харківський педагогічний інститут, Переяслав-Хмельницький державно-педагогічний університет теж названі іменем Григорія Сковороди. Іменем філософа названо також Інститут філософії НАН України. Крім того, у 2005 р. на базі Переяслава-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди було створено Центр Сковородинознавства, очолений професором Миколою Корпанюком, який до цього часу проводить Сковородинівські читання. 15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду.