Буряк кормовий

Кормовий буряк був виведений в XVI столітті в Німеччині, і вже у XVIII столітті ця культура швидко поширилась по всіх країнах Європи. Використовувана частина кормових буряків за хімічним складом мало відрізняється від інших видів буряків, але її коренеплоди містять велику кількість клітковини і волокон. Кормовий буряк в перший рік життя формує великий (до 1,5 2,7 кг) коренеплід різноманітної форми і забарвлення (жовта, біла, червона і ін) і розетка зеленого листя, що використовується в якості соковитого корму (листя також силосують), легко забирається завдяки тому, що коренеплоди на дві третини знаходяться на поверхні.

Корінь буряка, так званий коренеплід – соковитий, товстий і м'ясистий. У більшості сортів він при зростанні в ґрунт не повністю занурений у землю, а злегка виступає над поверхнею. У перший рік зростання буряк, як і морква, розвиває тільки розетку великих, голих, яйцевидних, прикореневих листків на довгих черешках, а також коренеплід. Іноді до кінця першого року, але зазвичай на другий із середини розетки з'являється прямостояче, сильногіллясте, грановане стебло, що досягає від півметра до метра у висоту, з дрібними черговими, майже сидячими листками, у пазухах яких з'являються пучки маленьких, неяскравих, теж сидячих квіток, складених у складні колоски. Плід буряка – стисла односімянка.

У кормових буряків переважають лужні мінеральні елементи, що сприяють нейтралізації містящихся в силосі кислот. У коренеплодах досить багато калію (0,3-0,5 %), що є однією з причин розладу травлення при їх згодовуванні. Містять відносно мало кальцію і фосфору. Поживність 1 кг коренеплодів 0,10 - 0,12 корм. одиниць. В них міститься % сухої речовини, в напівцукрових буряках до 20%, відносно мало білка. Врожайність буряків т/га (до 150 т/га). Частка листя в загальному врожаї %. Молочним коровам згодовують до кг коренеплодів, в районах сироваріння до 15 кг, худобі на відгодівлі до 50, телятам старше 1 року – 6-8 кг.

Зазвичай при згодовуванні кормових буряків молоко має приємний запах, але при дачі великих норм коренеплодів у нього може з'явитися неприємний присмак, зменшитися вміст жиру. Забрудненість згодовуваних коренеплодів не повинна перевищувати %. Подрібнюють їх не раніше ніж за години до згодовування, інакше коренеплоди чорніють. Восени коренеплоди можна згодовувати разом з бадиллям.

При вирощуванні на чорноземах кількість гички становить % від врожаю коренів кормових буряків. Це означає, що при зборі центнерів буряків з гектара ми можемо отримати центнерів зеленого корму, який був вирощений як супутній продукт абсолютно безкоштовно. Вартість гички визначається тільки витратами на її збір і зберігання. До речі, це найдешевший корм: собівартість кормової одиниці його в десять разів менше собівартості конюшинового сіна і в три рази кукурудзи. Поживна цінність дуже висока. У центнері бадилля міститься в середньому 1,6 кілограма перетравного білка, 23 кормові одиниці. В бадиллі є цукор, жири, кальцій, фосфор, вітаміни. З одного гектара в бадиллі збирають кормових одиниць більше, ніж з такої ж площі конюшини або зернових культур. Неважко зрозуміти, що ті господарства, які всім цим нехтують, втрачають величезні кормові багатства.

Дякую за увагу! :3