на тему: Біосферні заповідники України учениці 8 – А класу Запорізької гімназії 93 Розсохач Віолетти

Біосферний заповідник Біосферний заповідник - природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення, що створюються з метою: Збереження в природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери; Здійснення фонового екологічного моніторингу; Вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів «Асканія-Нова» Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів «Асканія-Нова» - науково-дослідна установа в системі Академії аграрних наук України, державний заповідник заснований в 1874 році Фрідріхом Фальц- Фейном. Розташований в Чаплинському районі Херсонської області.

Площа заповідника становить ,6 га, з них га «абсолютно заповідна» степова зона. Асканійський степ вважається типчаково-ковиловим. Територіальний розподіл Територіальний розподіл Територія заповідника розділена на три великі частини, нерізко відокремлені одна від одної: «Північну» «Великий Чапельський під» «Південну» (яку поділено на «Стару» та «Успенівку») Успенівка ( Успенівський степ ) утримується з 1927 р. на абсолютно заповідному режимі. В Асканії-Новій розташований один з найбільших на півдні України штучно вирощених лісів, старий ботанічний сад, аклиматизаційний зоологічний парк, орнітопарк.

Поліпшення існуючих і створення нових порід сільськогосподарських тварин; Розробка питань годівлі сільськогосподарських тварин, технології продуктів тваринництва, економіки й організації тваринництва в степовій зоні України; Акліматизації й гібридизації диких копитних і птахів; Акліматизації й інтродукції деревних та чагарникових рослин, вивчення заповідного степу. Асканійський зоопарк відомий значними успіхами в розмноженні цінних та рідкісних видів диких копитних і птахів у неволі, гібридизації та одомашнення їх. В ньому зібрана унікальна колекція диких тварин, привезених з різних зоогеографічних областей земної кулі. Найбільше в Асканії-Новій копитних антилопи, зебри, олені, бізони, зубробізони, зубри, кінь Пржевальського, і птахів лебеді, фазани, африканські страуси, південноамериканські нанду і австралійські ему, які тут акліматизуються та одомашнюються.

Американський бізон і теля Зебри Антилопа Канна Дрохва Фазан Карибський фламінго

Створений у 1968 році. З 1992 року входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа га. Розташований в Україні, Закарпатська область і південна частина Івано-Франківської області.

Чорногірський заповідний масив Свидовецький заповідний масив Марамороський заповідний масив Кузійський заповідний масив Угольсько-Широколужанський заповідний масив Заповідний масив «Долина нарцисів» Ботанічний заказник «Чорна Гора» Ботанічний заказник «Юлівська Гора»

Самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа. Розташований на крайньому південному заході України, на території Кілійського району Одеської області.

Дунайський біосферний заповідник створений Указом Президента України в 1998 році на базі природного заповідника «Дунайські плавні». До передбачених відповідним законом зон біосферного заповідника ввійшли: Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю - заповідна, буферна зони та зона антропогенних ландшафтів; Жебріянська гряда - зона антропогенних ландшафтів; Стенцівсько-Жебріянські плавні - зона регульованного заповідного режиму; Русловий острів Єрмаков - буферна зона та зона антропогенних ландшафтів; Територія прилеглого недіючого рибного господарства - зона антропогенних ландшафтів. Дунайський біосферний заповідник має перспективу розширення на всі найцінніші водно-болотні угіддя Українського Придунавя, що передбачене відповідною Програмою розвитку заповідної справи в Україні на роки.

Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю Це найцінніша ділянка заповідника. Особливо велике природоохоронне значення має її передній край, де безперервно відбуваються інтенсивні процеси дельтоутворення. Серед усіх великих дельт середземноморського та чорноморського басейнів, вторинна дельта Кілійського рукава Дунаю найменше змінена людською діяльністю і природні процеси дельтоутворення виражені тут в максимальній мірі. Свідченням цих процесів є нові острови та коси, що постійно створюються у приморській зоні дельти. В плані збереження біорізноманітності найбільше значення в цій ділянці заповідника має мозаїчна приморська смуга з прилеглими мілинами. Це найцінніші в природоохоронному плані угіддя усієї української частини дельти. Тут практично зосереджений основний як ресурсний, так і видовий потенціал заповідника. Жебріянська гряда На фоні плавнів ця територія заповідника значно відрізняється в рельєфі і являє собою потужні відклади піску. На жаль, основна частина пасма вкрита штучними різновіковими насадженнями сосни кримської. Але й в цих умовах Жебріянське пасмо ще зберігає значний природоохоронний потенціал, в першу чергу за рахунок рідкісних псамофітних природних комплексів. Цьому в значній мірі допомагає диференційованність рельєфу і інших екологічних факторів та їхня динамічність. Певну природоохоронну, екологічну та наукову цінність також мають екосистеми. Так, наприклад, тут формується досить цікавій для регіону лісовий орнітокомплекс.

Стенцівсько-Жебріянські плавні Стенцівсько-Жебріянські плавні Це досить цінний природний комплекс Дунайського біосферного заповідника. Попри те, що ця ділянка заплави повністю одамбована і її гідрологічний режим в значній мірі штучно регулюється, ще біля 10 років тому тут гніздилось до 50% деяких фонових водоплавних та біляводних птахів всієї української частини дельти Дунаю. Проте зараз екосистема плавнів сильно деградована, головним чином за рахунок значного накопичення в ній живих та відмерлих решток очерету та, в меншій мірі, рогозу, які зайняли до 40% обєму води в угідді і стали причиною багатьох екологічних та економічних проблем. Ця територія потребує невідкладних заходів по її екологічному відновленню. Острів Єрмаков Острів Єрмаков Одамбування острова та невдало регульований гідрологічний режим зумовили помітне осушення та засолення значної частини цього угіддя. Це призвело до значних екологічних змін в його природних комплексах. Велике природоохоронне значення має острівний природний заплавний ліс, який ще в значній мірі зберігся в позадамбовому просторі. В зимовий період відкриті ділянки острова мають велике значення для зимівлі палеарктичних видів гусей, в першу чергу білолобого та червоноволої казарки. Територія прилеглого недіючого рибного господарства Територія прилеглого недіючого рибного господарства Ця ділянка включена в заповідник з перспективою її екологічного відновлення. В теперішній час лише незначна її частка використовується в господарських цілях в якості сільськогосподарських угідь. На основній площі спостерігаються вторинні сукцесії. Майбутнє цієї території залежить від багатьох факторів. З природоохоронної точки зору найдоцільнішим було б її відновлення в якості заплавних угідь.

Латаття біле Меч-трава Верба біла Верба біла Обліпиха крушиновидна

Рожеві пелікани Кіт лісовий Орлан білохвіст Білуга Дунайський тритон