Дмитро Іванович Менделєєв ( ) великий учений - енциклопедист, хімік, фізик, технолог, геолог і навіть метеоролог. Відкрив один з фундаментальних законів природи Періодичний закон хімічних елементів ( лютий 1869 р.). Менделєєв мав дивовижно ясне хімічне мислення, він завжди ясно представляв кінцеву мету своєї творчої роботи, передбачав її користь.

Народився Дмитро Менделєєв 27 січня (8 лютого ) 1834 року в Тобольську, сімнадцятою та останньою дитиною в сім ' ї Івана Павловича Менделєєва, що у той час посідав посаду директора Тобольської гімназії і училища Тобольського округу. Його дід по батькові був священиком та носив прізвище Соколов, а прізвище " Менделєєв " за прізвиськом, за звичаям того часу, отримав батько Менделєєва ще в духовному училищі. І.П. Менделєєв Батько Д.І.Менделєєва. Найвідоміший художник першої половини ХIХ ст. М.Д.Менделєєва Мати Д.І. Менделєєва. Невідомий художник.

У гімназії Менделєєв навчався так собі. Не всі предмети були йому до душі. Охоче він займався тільки математикою і фізикою. Огида до класичної школи залишилася у нього на все життя. Сприятливу основу для розвитку своїх здібностей Менделєєв знайшов лише в Головному педагогічному інституті. Тут він зустрів видатних учителів що уміли заронити в душі своїх слухачів глибокий інтерес до науки. Тоболівська гімназія в котрій навчався Д.І. Менделєєв.

Після закінчення курсу в інституті унаслідок здоров ' я, що похитнулось, Менделєєв зайняв місце вчителя спочатку в Сімферополі, потім в Одесі, де він послуговувався порадами Пирогова. Перебування на півдні поправило його здоров ' я і в 1856 р. він повернувся до Санкт - Петербурга, де захистив дисертацію на ступінь магістра хімії. 23 річним він стає доцентом Петербурзького університету, де викладає спочатку теоретичну, потім органічну хімію.

Те, що деякі хімічні елементи проявляють риси абсолютно явної схожості, ні для жодного хіміка тих років не було секретом. Схожість між літієм, натрієм і калієм, між хлором, бромом і йодом або між кальцієм, стронцієм і барієм впадало в очі будь - якому Хоча існування окремих груп і окремих сімейств можна було вважати встановленим фактом, зв ' язок цих груп між собою залишався абсолютно незрозумілим. Менделєєву вдалося знайти його, розташувавши всі елементи в порядку зростання їх атомної маси. Установлення періодичної закономірності вимагало від нього величезної напруги думки. Перший рукописний варыант Періодичного закону Д. І. менделєєва

У лютому 1869 р. Менделєєв розіслав російським і зарубіжним хімікам надрукований на окремому листку " Опыт системы элементов, основанный на их атомном весе и химическом сходстве ". 6 березня на засіданні Російського хімічного суспільства було зачитане повідомлення про запропоновану Менделєєвим класифікацію елементів. Цей перший варіант періодичної системи значно відрізнявся від звичайної і для нас з школи таблиці Менделєєва. Групи розташовувалися не вертикально, а горизонтально. Декілька елементів, як потім виявилось, були в цьому першому варіанті поміщені не на свої місця. Але всі ці неточності зовсім не повинні зменшувати важливості самого висновку : зіставляючи властивості елементів, що потрапили у вертикальні стовпці, можна було ясно бачити, що вони змінюються періодично у міру наростання атомної ваги.

Перший, ще недосконалий нарис таблиці, в наступні роки піддався переконструюванню. Вже в 1869 р. Менделєєв помістив галогени і лужні метали не в центрі таблиці, як раніше, а по її краях ( як це робиться тепер ). Решта елементів опинилася усередині конструкції і служила природним переходом від однієї крайності до іншої. Сучасна Періодична система Д. І. Менделєєва

Крім чистої хімії, взагалі чистої науки, Менделєєва завжди цікавила і область хімії прикладної, хімічної промисловості. Він глибоко вірив в творчі сили науки на практичному терені ; він був переконаний, що настане час, коли " посев научный взойдет для жатвы народной ". Будучи поборником ідеї єднання між наукою і технікою, Менделєєв рахував таке єднання і тісно пов ' язаний з ним широкий розвиток промисловості настійно необхідними для нашої вітчизни, а тому усюди, де міг, гаряче про те проповідував, не тільки словом, але і справою, на власному прикладі показуючи, до яких блискучих практичних результатів може привести наука в союзі з промисловістю.

Менделєєв помер 20 січня 1907 року від запалення легенів. Його похорони, організовані за рахунок держави, стали справжнім національним трауром. Незабаром відділення хімії Російського Фізико - хімічного Суспільства заснувало на честь Менделєєва дві премії за кращі роботи по хімії. Бібліотека Менделєєва, разом з обстановкою його кабінету, була придбана університетом, Петрограду, і зберігалася в особливому приміщенні, що колись складало частину квартири Менделєєва. Було ухвалене рішення про спорудження в Петрограді пам ' ятника Менделєєву, на який була зібрана значна сума.