Роль емоцій у житті людини ПІДГОТУВАЛА СТУДЕНКТА Ф-51/2У ГРУПИ КЛИМІВ К.Є. ПЕРЕВІРИЛА ВИКЛАДАЧ Л.С. ЗАХАРКІНА СУМИ 2018

1. ПОНЯТТЯ ПРО ЕМОЦІЇ І ПОЧУТТЯ. 2. ВИДИ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ: НАСТРІЙ, СТРЕС, АФЕКТ, ПРИСТРАСТЬ, ФРУСТРАЦІЯ.

Емоції - реакція психіки на задоволення або незадоволення потреби - це просте, безпосереднє, поверхове, короткоплинне переживання людини в даний момент.

Приклади емоцій

Види емоцій Базові (нижчі) - пережив ання, пов'язані із задоволе нням або незадово ленням фізіологіч них потреб) Вищі - пережив ання, які виникают ь на ґрунті задоволе ння духовних потреб. Позитивні - емоції, що пов'язані із задоволе нням потреб. Негативні - емоції, які викликаю ть почуття незадово лення і вимагают ь зміни ситуації. Стенічні - емоції, які підвищую ть життєдіял ьність людини, посилюю ть активність (радість, наснага, гнів). Астенічні - емоції, які пригнічуют ь життєдіяльн ість організму, знижують енергію суб'єкта(ст рах, туга, сум).

Класифікація емоцій Б.І. Додонова Альтруїстичні емоції - переживання, які виникають на основі потреби в допомозі, підтримці іншим людям: бажання приносити людям радість, почуття занепокоєння долею іншої людини, турбота про неї. Комунікативні емоції виникають на основі потреби у спілкуванні: бажання спілкуватися, ділитися думками та переживаннями. Глоричні емоції (від лат. «слава») пов'язані з потребою у самоповазі та славі: прагнення завоювати визнання; почуття гордості, почуття переваги, почуття задоволення собою, своїми успіхами.

Класифікація емоцій Б.І. Додонова Праксичні емоції - такі емоції викликані діяльністю, змінами в ході роботи, успішністю та неуспішністю, труднощами здійснення та завершення; бажання дійти успіху в роботі; почуття напруження; захопленість роботою; приємне задоволення від того, що робота зроблена. Пугнічні емоції (від лат. «боротьба»), визначаються потребами в подоланні небезпеки, інтересом до боротьби; жадоба до гострих почувань; почуття ризику; почуття спортивного азарту; рішучість. Романтичні емоції - прагнення до всього незвичайного, очікування чогось світлого, доброго; почуття лиховісно- таємничого, містичного.

Класифікація емоцій Б.І. Додонова Гностичні емоції (від грецького «знання»), пов'язані з потребою у пізнавальній гармонії, прагнення зрозуміти те, що відбувається, проникнути в сутність явища. Естетичні емоції пов'язані з ліричними переживаннями, жадоба краси та гармонії, почуття прекрасного. Гедоністичні емоції пов'язані із задоволенням потреб в тілесному та душевному комфорті: насолода приємними фізичними відчуттями - від смачної їжі, сонця; почуття безтурботності; почуття веселості.

Класифікація емоцій Б.І. Додонова Акизитивні емоції (від франц. «надбання»), породжуються інтересом, прагненням до накопичення, колекціонування, володіння. Виділяють також так звані фундаментальні емоції. Емоція вважається фундаментальною, якщо вона має власний механізм виникнення та виражається особливими мімічними та пантомімічними засобами. Вважається, що такі емоції вроджені.

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): інтерес- хвилювання - емоція, яка мотивує навчання, розвиток навичок та вмінь, активізує процеси пізнання, стимулює допитливість

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): радість - позитивне емоційне збудження, яке виникає при появі можливості повного задоволення актуальної потреби.

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): горе-страждання - емоція, яка викликається комплексом причин, пов'язаним з життєвими втратами. Часто переживається, як почуття самотності, жалості до себе, почуття непотрібності, нерозуміння оточенням;

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): гнів - виникає при явному розходженні поведінки іншої людини з нормами етики, моралі;

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): відраза - часто виникає разом з гнівом. Відраза являє собою бажання позбутися від когось або чогось;

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): презирство - емоція, що відображає деперсоналізацію іншої людини або цілої групи, втрату їх значущості для індивіда, переживання переваги в порівнянні з ними;

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): страх - переживання, що викликано отриманою прямою або непрямою інформацією про реальну або уявлювану небезпеку, очікування невдачі. Страх є найсильнішою негативною емоцією;

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): подив - різке підвищення нервової стимуляції, яке виникає після якоїсь несподіваної події;

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): сором - виникає як переживання неузгодженості між нормою поведінки та фактичною поведінкою, прогнозування осудливої або різко негативної оцінки оточуючих на свою адресу;

До фундаментальних емоцій відносять (за К. Є. Ізардом): провина - емоція схожа на сором, оскільки також виникає в результаті неузгодженості між очікуваною та реальною поведінкою. Вина виникає при порушеннях морального або етичного характеру, причому в ситуаціях, коли людина відчуває особисту відповідальність.

Почуття – вищий рівень розвитку емоцій, специфічно людські, узагальнені, стійкі переживання ставлення до предметів, явищ та потреб, що мають мотиваційну, напрямну значимість. Більш тривалий, ніж емоція, психічний стан, який має чітко виражений предметний характер. Почуття відображають чітке ставлення до будь-яких конкретних обєктів. Емоційність є вродженою, але почуття розвиваються протягом життя людини, у процесі розвитку її особистості.

На відміну від почуттів, емоції не мають об'єктної прив'язки: вони виникають не стосовно до кого або чого-небудь, а по відношенню до ситуації в цілому. «Мені страшно» - це емоція, а «Я боюся цієї людини» - це почуття.

Види почуттів моральні – переживанн я людиною її ставлення до інших людей і до суспільства в цілому; інтелектуаль ні – виражають ставлення особистості до процесу пізнання; естетичні – почуття краси, що виявляються при сприйнятті творів мистецтва, явищ дійсності; практичні – переживання людиною її ставлення до трудової, навчальної й інших видів діяльності.

ПСИХІЧНІ СТАНИ

Афект – короткочасна, сильна емоційна реакція, яка швидко оволодіває людиною і бурхливо протікає. Прикладами афекту можуть бутисильний гнів, жах, бурхлива радість тощо. В стані афекту людина перестає контролювати себе і навіть може не усвідомлювати того, що робить.

Настрій – відносно слабо виражений емоційний стан, що позначається протягом деякого часу на всій поведінці людини. Характер і стійкість настрою залежать від життєвих обставин, які його породжують, і від індивідуальних особливостей людини. Настрій може бути радісним або сумним, бадьорим або пригніченим. Джерелом виникнення того чи іншого настрою є, як правило, стан здоров'я або становище людини серед людей.

Стрес – (від англ. stress напруга, тиск) неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи. Стрес – стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах.

Г. Сельє у 1929 році ввів також поняття еустрес і дистрес. Еустрес це (дослівно) - гарний стрес, захисна реакція протікає без втрат для організму, безболісно, дистрес (дослівно) це надмірний стрес, захист від фактора, що ушкоджує, відбувається зі збитком для організму, з ослабленням його можливостей.

Фрустрація це своєрідний емоційний стан, характерною ознакою якого є дезорганізація свідомості та діяльності у стані безнадійності, втрати перспективи. Розрізняють такі види фрустрації: агресивність, діяльність за інерцією, депресивні стани, характерними для яких є сум, невпевненість, безсилля, відчай.

Пристрасті це сильні, стійкі, тривалі почуття, які захоплюють людину, володіють нею і виявляються в орієнтації всіх прагнень особистості в одному напрямку, у зосередженні їх на одній меті. Розрізняють пристрасті позитивні та негативні.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!