Підготувала: учениця 8-Б класу Дубенської гімназії 2 Малярчук Богдана

Розвиток цього стилю у XVII ст. повязаний із зростанням вільних міст з їхніми цеховими організаціями майстрів, з їхнім розвитком торгівлі. З другого боку, готичний стиль розвивається одночасно з розвитком християнської релігії в найбільш реакційних, найбільш містичних її формах. В процесі боротьби цих різних сил народжуються нові форми, нове мистецтво, новий стиль. Якщо уважно придивитись до стародавніх готичних соборів, до скульптури, яка оздоблює їхні фасади, можна помітити не тільки християнську містику, але й сатиру на неї. Можливо, що саме цей винятковий збіг зовсім різних і подекуди взаємовиключних умов і став причиною цієї дивовижної єдності форм, що не знала аналогів ні в минулому, ні в майбутньому.

Одним з безпосередніх творчих поштовхів, яких зазнали зодчі готики, була творча невдоволеність важкими формами архітектури попереднього періоду. Здавалось, що майстри романської архітектури не зовсім володіли матеріалом, їхні будинки і меблі були надто грубі. Майстри готики немов ставили перед собою завдання вийняти із споруд весь зайвий матеріал, щоб кожний шматок каменю чи дерева працював, щоб кожна форма була філігранною, довершеною. З другого боку, архітектурні форми споруд були тісно повязані з конкретними умовами будівництва в середньовічному місті, яке мало невеличку площу і тісно забудовувалось, так що кожний клаптик землі треба було доцільно використовувати.

Будинки і собори росли «угору», часом вищі поверхи насувались на нижчі. Але збільшення висоти споруд вимагало нових будівельних конструкцій. З цією метою починають застосовувати каркасні конструкції та систему склепінь. Всі ці інженерні нововведення дозволяли архітекторам створювати значно більші за місткістю собори, які були необхідні у великих містах. В умовах інтуїтивної творчості, коли проекти не підкріплювались науковими розрахунками, а будівельна техніка була примітивною, готичні майстри витрачали багато часу на будівництво, а часом зазнавали поразки. Траплялось, що собори руйнувались, бо були побудовані надто високими. Однак такі випадки траплялись дуже рідко. Переважна кількість готичних споруд чудові витвори майстрів-професіоналів.

Матеріалом для готичної архітектури були переважно місцеві породи каменю, в окремих районах дерево і цегла. Твори її, звичайно, великі собори, ратуші, палаци і жилі будинки, і досі збереглися у Франції, Німеччині, Англії, Італії й інших країнах. Готичні споруди залишились у Львові, Ризі, Талліні. Середньовічне місто XIII XIV ст. було незручним, невпорядкованим. Його вулиці були надто вузькими, не мали тротуарів і не замощувались, крім головних вулиць, на яких укладали шар піску з камінням або колодами. Місто мало кілька площ соборну, риночну та площу біля ратуші. Уявлення про середньовічне місто і досі можна дістати, відвідавши стару частину міста в Ризі, Львові або Талліні. На площі коло ратуші відбувались турніри та карнавали. Вузенькі вулиці були забудовані високими будинками, які стояли тісними рядами.

Переважна кількість жилих будинків в Західній Європі була фахверкового типу, тобто це був деревяний каркас, заповнений дошками або цеглою. Черепичний дах мав високі схили. На вулицю виходили широкі вікна. На першому поверсі були магазини, спальні кімнати, звичайно, розташовувались на 2 3-му поверхах, до них вели вузькі гвинтові сходи. Інтерєр будинків був небагатим, білі стіни, деревяні балкові стелі доповнювали високі і стрункі готичні меблі. Вікна були поділені рамами на маленькі шибки, часом різного кольору. В ратушах та соборах вікна були оздоблені вітражами з кольорового скла. У мистецтві вітражів майстри готики досягли великої довершеності. Готичні меблі повторювали конструктивні принципи архітектури. Замість суцільного дерева в меблях застосовували каркас, між стойками якого вкладали фільонки.

Широко застосовувалось різьблення по дереву. Крісла з високими спинками нагадували башти готичних соборів. Різьбленням вкривались деталі столів, лав, скринь і ліжок. У меблях, як і в архітектурі, конструкція, тектоніка форми підкреслювалась декоративними засобами. Посуд періоду готики був не дуже різноманітним, переважно використовували різного типу кубки та ножі, їли руками, відрізаючи ножем великі шматки мяса та хліба. Хрестові походи принесли з собою безліч східних спецій, які розміщувались на столах в численних вазочках та флаконах.

Лосяч (Тернопільська область, Борщівський район). Костьол святого Антонія Падуанського. Цей храм був зведений у 1889 році із тесаного каменю й не був потинькований. Фактура камяних стін додає церкві віку й робить її схожою на середньовічні будівлі.

Жабинці (Тернопільська область, Гусятинський район). Костьол Різдва Пресвятої Діви Марії. Дехто називає храм у Жабинцях одним із найгарніших на Тернопіллі. Важко не погодитись – споруда дійсно вражає. А ще вражає той стан, у якому перебуває ця архітектурна перлина. Збудували його у 1860 році на кошти Казиміра Городиського.

Камянка-Бузька (Львівська область). Костьол Успіння Богородиці. Багато хто саме таким уявляє собі готичний костьол. Ну не під копірку звичайно знятим, але дуже схожим, хіба що із двома вежами. Не дивно, що він є таким ідеально-неоготичним, адже закінчили його будувати аж у 1929 році, хоча почали у 1911-му. Споруджувався храм за проектом архітектора Теодора Таловського.

Хуст (Закарпатська область). Костьол святої Єлизавети. Цей храм почали будувати ще у 13 столітті, а теперішнього (майже) вигляду він набув у 15-му. І це один із найдавніших українських костьолів, хоча нині він є реформаторською (кальвіністською) церквою. Будували його угорці як храм-фортецю: із товстелезними стінами, мурами по периметру й оборонною баштою, яка завершується шатровим верхом, вкритим гонтом. Це чи не єдиний зразок подібної архітектури в країні.

Стрий (Львівська область). Костьол Різдва Божої Матері. Це справжня готика, якої в Україні залишилося дуже мало. Храм звели у 20 роки 15 століття, але в майбутньому він неодноразово перебудовувався і добудовувався, зокрема його високу вежу звели у 1640-і роки.

Фастів (Київська область). Костьол Воздвиження Хреста. Цей храм нагадує якусь споруду з мультяшного казкового міста. Він настільки ажурний і тендітний, що здається іграшковим, але він реальний. Фастівський неоготичний костьол будували у роках. Авторами проекту були архітектори Домбровський та Троупянський. Особливої цінності споруді надають фантастичні барельєфи виконані Еліо Сала (автор скульптур будинку з химерами, Національного художнього музею та ін.).

Львів. Костьол святої Ельжбети. Цей храм чи не найкраще запамятовується пересічними туристами після перших відвідин Львова. Це ж полумяна готика (нехай і неоготика) і це найвищий храм у Львові (висота 85 метрів). Кажуть що його збудували римо-католики, щоб затьмарити греко-католицький собор Святого Юра ( рр.). На закладини храму приїжджав сам імператор Франц-Йосип. Але нині це греко- католицька церква святих Ольги та Єлизавети.

Чортків (Тернопільська область). Костьол Матері Божої Святого Розарія і Святого Станіслава. Дехто із шанованих краєзнавців вважає костьол у Чорткові найвеличнішою та найкрасивішою релігійною спорудою України. Ну на колір і смак товариш не всяк, але це дійсно фантастична споруда, яка захоплює своїми масштабами та красою. Його звели на початку 20 століття на місці домініканського собору збудованого у 1610 році. Архітектором споруди був видатний архітектор Ян Сас-Зубжинський, скульптури храму виконали відомі майстри Чеслав Стовп і Діаман Станкевич.

Київ. Костьол святого Миколая. Цей храм ніби переносить нас кудись у Західну Європу, туди де квітне середньовічна полумяна (пломеніюча неоготика) готика. Він ніби підкреслює, що Київ – це та сама Європа, адже за межами Європи таких готичних шедеврів немає. А зробив його справжнім шедевром геній Владислава Городецького.

Львів. Латинська катедра. Гігантські розміри (висота вежі 66 метрів, довжина храму – 67 метрів, ширина – 23), прекрасні архітектурні форми, численні прибудовані каплиці, величні колони, які підтримують склепіння, фантастичні розписи та казкові скульптури – все це втілено у Львівському кафедральному соборі.

Собор Святого Стефана Відень, Австрія. Собор Святого Стефана (St Stephens Cathedral), розташований у самому серці Відня, пережив багато воєн і в даний час є символом свободи міста. Готичний собор стоїть на руїнах двох попередніх церков. Його будівництво було в значній мірі ініційовано в 14 столітті герцогом Австрії Рудольфом IV. А сама пізнавана характеристика собору – черепичний дах із зображенням національного герба та герба міста Відня, була додана тільки в 1952 році.

Бургоський собор. Бургос, Іспанія. Кафедральний собор Бургоса (Burgos Cathedral) – середньовічний собор в однойменному місті, присвячений Діві Марії. Він славиться своїми величезними розмірами і унікальною готичною архітектурою.Будівництво собору розпочалося у 1221 році, і після тривалого майже двовікову перерви було завершено в 1567 році. У 1919 році собор став місцем поховання національного героя Іспанії Родріго Діас де віварію (Ель Сід Кампеадор) і його дружини Хімени Діас.

Реймський собор. Реймс, Франція. Реймський собор (Reims Cathedral) є місцем, в якому були офіційно короновані численні французькі монархи. Він побудований на місці базиліки, де колись (приблизно 496 рік) Святим Ремі був хрещений Хлодвіг I – один з найбільших політиків свого часу. Будівництво собору було завершено до кінця 13 століття.

Міланський собор. Мілан, Італія. Виключно великий і складний готичний собор на головній площі Мілана є одним з найвідоміших будівель в Європі. Це один з найбільших готичних соборів у світі. Будівництво почалося в 1386 році під заступництвом архієпископа Антоніо да Салуццо (Antonio da Saluzzo) в позднеготический стиль більш типовому для Франції, ніж Італії. Минуло пять століть, перш ніж будівництво було завершено.

Севільський кафедральний собор. Севілья, Іспанія. Розташований на місці величної мечеті Альмохади, середньовічний собор був побудований, щоб продемонструвати силу і багатство Севільї після тривалого процесу Реконкісти. На момент завершення будівництва в 16 столітті, він витіснив Собор Святої Софії, як найбільший у світі. Будівельники використовували деякі колони і елементи колишньої мечеті. Найбільш відома Хіральда – вежа з багатими візерунками й орнаментами, колишня раніше мінаретом, і перетворена в дзвіницю.

Йоркський собор. Йорк, Англія. Один з двох найбільших готичних соборів у Північній Європі (поряд з Кельнським собором у Німеччині).Йоркський собор височіє над горизонтом в однойменному старовинному місті і включає в себе всі етапи готичного архітектурного розвитку в Англії. Будівництво існуючої будівлі було розпочато приблизно у 1230 і завершено в 1472 році. Собор славиться найбільшими середньовічними віконними вітражами.

Собор Паризької Богоматері. Париж, Франція. Собор Паризької Богоматері (Notre Dame de Paris) – красивий католицький собор в четвертому окрузіПарижа. Будівництво, розпочате у 1163 році, було завершено тільки в Один з найвідоміших французьких готичних соборів, Нотр-Дам де Парі відмінний приклад французької готичної архітектури, скульптури та вітражів. Під час французької революції в 1790 роки більша частина скульптур та скарбів була зруйнована і розграбована. А ще, 2 грудня 1804 тут був коронований імператором Наполеон Бонапарт.

Кельнський собор. Кельн, Німеччина. Кельнський собор (Cologne Cathedral) є самим відомими символом міста протягом багатьох століть. Його висота 157,4 метра. Знаменитий собор стоїть на місці, де ще в 4 столітті був розташований римський храм. Будівництво готичного собору почалося в 1248 році і велося з перервами понад 600 років. Собор присвячений святим Петру і Марії і є головним храмом Кельнської архієпископії.

Собор Санта-Марія-дель-Фьоре. Флоренція, Італія. Започаткували в 1296 році будівництво в готичному стилі було завершено в Кафедральний собор Санта-Марія-дель-Фьоре є символом міста і одним з найкрасивіших будівель Флоренції. Примітні зовнішні стіни базиліки, облицьовані гарними мармуровими панелями різних відтінків: зелені, білі, рожеві. А так само вражає величезний цегляний купол.

Шартрський собор. Шартр, Франція. Шартрський собор знаходиться в однойменному місті недалеко від Парижа. Його гідністю, крім того, що він являє собою один з кращих зразків французької високої готики, є те, що він практично ідеально зберігся. Більшість оригінальних вітражів собору залишилися недоторканими, в той час як архітектура бачила лише незначні зміни з початку 13 століття.