8 клас Урок-змагання

1). Що ви очікуєте від уроку? 2). Який навчальний бал ви хотіли б одержати на уроці? Підсумкова оцінка буде складатися з двох оцінок. Перша оцінка враховує колективну роботу (роботу в командах), а друга індивідуальну. Колективна робота оцінюється вчителем за результатами кожного завдання. Індивідуальна оцінка являє собою суму балів, отриманих за виконання кожного завдання. Індивідуальна оцінка виставляється самим учнем, за винятком першого тестового завдання (учні оцінюють один одного). На уроці ви будете працювати з рейтинговими таблицями, які будете заповнювати самостійно після завершення кожного етапу уроку. Виставіть в рейтингові таблиці бал очікуваного результату.

Завдання Порядок оцінювання Бали Очікувальний результат 1За кожну правильну відповідь 1 бал Всього за 1-й етап 2 Якщо всі формули написано правильно 2 бали. Якщо написано лише три формули правильно 1 бал. Якщо написано менш ніж три формули 0 балів. 3 1 задача за умови правильного розвязання 1 бал. 2 задача за умови правильного розвязання 2 бали. 3 задача за умови правильного розвязання 2 бали. 4За кожне питання 1 бал Всього за 2-й етап 5За кожну задачу за умови правильного розвязання 4 бали 6За кожен графік за умови правильного аналізу 2 бали Всього за 3-й етап

Мета уроку: закріпити й перевірити знання теоретичного матеріалу про агрегатні стани речовини та теплові явища. розвивати вміння застосовувати формули для підрахунку кількості теплоти, що втрачається під час зміни температури тіла, агрегатних станів речовини, згоряння палива. Епіграфом до нашого уроку є слова: «Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать, Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам.» Т. Г. Шевченко Як узгоджується епіграф уроку з метою?

Проведемо розминку у вигляді тестів. Завдання виконуєте за варіантами. На кожне запитання відводиться лише 20 секунд. Потрібно самостійно відповісти на запитання. По завершенні ви перевіряєте один одного, а результат записуєте у відомість. Виберіть варіант Варіант 1 Варіант 2

1. Молекули в кристалах розташовані: а) в строгому порядку; б) хаотично. 2. Випарюванням називають явище: а) переходу молекул у пару з поверхні та всередині рідини; б) переходу молекул з рідини в пару; в) переходу молекул з пару в рідину. 3. На що використовується енергія, яку отримує рідина під час кипіння? а) На створення пару; б) на підвищення температури рідини; в) на підвищення температури пари. 4. За температури плавлення внутрішня енергія тіла у твердому стані: а) більша; б) менша; в) дорівнює внутрішній енергії у стані рідини. 5. Під час охолодження тіла середня швидкість руху молекул: а) не змінюється; б) збільшується; в) зменшується.

6. При нагріванні тіл сили, що утримують молекули: а) не змінюються; б) збільшуються; в) зменшуються. 7. Якщо нема притоку енергії до рідини від інших тіл, то при її випаровуванні температура: а) не змінюється; б) збільшується; в) зменшується. 8. У тарілку та склянку налили воду однакової маси. З якої посудини вона випаровується швидше за однакових умов? а) 3 тарілки; б) зі склянки; в) час випарювання однаковий, оскільки кількість води в цих сосудах однакова. 9. Під час сильного снігопаду взимку температура повітря: а) не змінюється; б) збільшується; в) зменшується. 10. Сублімація – це: а) випаровування води; б) випаровування твердих тіл; в) замерзання води. Відповіді до 2 варіанта Відповіді до 2 варіанта

1. При нагріванні тіл середня швидкість руху молекул: а) не змінюється; б) збільшується; в) зменшується. 2. Випарювання відбувається: а) за температури кипіння; б) за будь-якої температури; в) за конкретної температури залежно від рідини. 3. Під час кипіння температура рідини: а) не змінюється; б) збільшується; в) зменшується. 4. При плавленні кристалічної речовини енергія: а) виділяється; б) поглинається; в) не змінюється. 5. Молекули в розплавленій речовині розташовані: а) в строгому порядку; б) в безпорядку. 6. Під час охолодження тіла розмах коливань молекул: а) не змінюється; б) збільшується; в) зменшується.

7. Конденсацією називають явище, за якого відбувається: а) випаровування не тільки з поверхні, але й із середини рідини; б) перехід молекул з рідини в пару; в) перехід молекул з пари в рідину. 8. Чи випаровується вода у відкритому посуді при 0 °С? а) випаровується; випаровування відбувається за різної температури; б) не випаровується, тому що при 0 °С вода твердне; в) не випаровується; створення пари відбувається під час кипіння 9. При отвердінні краплі води, що зявилися з хмаринок,... а) поглинаються; б) виділяються; в) не змінюються. 10. Аморфні тіла характеризуються: а) просторовою періодичністю в розміщенні рівноважних положень атомів; б) хаотично розміщеними положеннями рівноваги атомів; в) поєднанням впорядкованого й хаотичного розміщення положень рівноваги. Відповіді до 1 варіанта

А зараз ми з вами згадаємо формули. Фізична естафета: необхідно скласти ланцюг з формул, враховуючи символи ?, Х, а також керуючись заданими напрямками. При цьому учні класу розділяються на дві команди, кожній з команд на компютері видається своє завдання. Як тільки представник команди згадує формулу, він записує її на дошці. Перемагає та команда, яка перша згадає і запише всі формули, що складають ланцюг.

Працюємо в тих самих командах, що й у попередньому завданні. Отримавши умови всіх трьох задач, ви самостійно обираєте, в якій послідовності виконувати завдання. Як тільки є варіант розвязання будь-якої з трьох задач, представник команди записує його на дошці. Перемагає та команда, яка представить розвязання всіх задач першою. Виберіть варіант Варіант 1 Варіант 2

1. Щоб нагріти 110 г алюмінію на 90 °С, необхідно 9,1 кДж теплоти. Розрахуйте питому теплоємність алюмінію. 2. Скільки спирту необхідно спалити, щоб змінити температуру води масою 2кг від 14 °С до 50 °С, якщо вся теплота, що виділяється спиртом, йде на нагрівання води? 3. Яка кількість теплоти необхідна, щоб розплавити 100 г льоду, який взяли при температурі -5 °С? Перевір себе: Задача 1Задача 1 Задача 2 Задача 3Задача 2Задача 3

1. Яка маса залізної деталі, якщо для її нагрівання від 20 °С до 200 °С пішло 20,7 кДж теплоти? 2. Скільки води, що взяли при температурі 14 °С, можна нагріти до 50 °С, спалюючи спирт масою ЗО г і враховуючи, що вся енергія, яка виділяється при горінні спирту, йде на нагрівання води? 3. Яку кількість теплоти затратили, щоб випарувати 2 л води, що взяли при температурі 10 °С? Перевір себе: Задача 1Задача 1 Задача 2 Задача 3Задача 2Задача 3

Мета уроку: ознайомити учнів з поняттям кількості теплоти. Сформувати уявлення про питому теплоємність як фізичну величину та одиниці питомої теплоємності. Сформувати уявлення про рівняння теплового балансу.

РечовинаЗолотоАлюмінійРтутьЛідМідьСпиртЗалізоВодаОлія Дж/(кг·°C)

У процесі теплообміну вода одержить кількість теплоти, тому для води Брусок же віддасть деяку кількість теплоти, тому для бруска Систему «вода + брусок» ми вважаємо теплоізольованою, тому, відповідно до закону збереження енергії,, звідси одержуємо: Це рівняння часто називають рівнянням теплового балансу. Рівняння теплового балансу можна, звичайно, узагальнити на випадок декількох тіл: якщо система цих тіл теплоізольована, Якщо тіло здобуває енергію при теплопередачі, то Якщо тіло віддає енергію при теплопередачі, то

Дано: m = 110 г = 0,11 кг t = 90 C Q = 9,1 кДж = 9100 Дж Знайти: c - ? Розв'язання: Q – кількість теплоти, що потрібна на нагрівання алюмінію на t :, с = 9100 ( 0,11 90 ) = 919,19 (Дж(кгC)) – питома теплоємність алюмінію. Звіримо з таблицею табл.табл. Відповідь: с = 919,19 Дж(кгC) Повернутись до виконання задачПовернутись до виконання задач; Перейти до наступного завдання.

Дано: m в = 2 кг t 1 = 14 C t 2 = 50 C с в = 4200 Дж(кгC) q в = Дж/кг Q в = Q сп Знайти: m сп - ? Розв'язання: Q в – кількість теплоти, що потрібна на нагрівання води : Q сп – кількість теплоти, що виділяється під час згорання спирту: За умови Q в = Q сп m сп =( ( )) = =0,0116(кг) Відповідь: потрібно спалити 11,6 г спирту. Повернутись до виконання задачПовернутись до виконання задач; Перейти до наступного завдання.

Дано: m л = 100 г = 0,1 кг t о = -5 C t пл = 0 C c л = 2100 Дж(кгC) λ = Дж/кг Знайти: Q - ? Розв'язання: Q 1 – кількість теплоти, що потрібна для нагрівання льоду до температури плавлення: Q 2 – кількість теплоти, що потрібна для плавлення льоду: Загальна кількість теплоти Q = Q 1 +Q 2 Q 1 = ,1 (0 –(-5)) = 1050 (Дж); Q 2 = ,1 = (Дж); Q = = (Дж). Відповідь: потрібно затратити Дж енергії. Повернутись до виконання задачПовернутись до виконання задач; Перейти до наступного завдання.

Дано: t 1 = 20 C t 2 = 200 C с з = 460 Дж(кгC) Q = 20,7 кДж = Дж Знайти: m з - ? Розв'язання: Q – кількість теплоти, що потрібна для нагрівання залізної деталі: m з = ( 460 (200 – 20)) = 919,19 (кг) Відповідь: с = 919,19 Дж(кгC) Повернутись до виконання задачПовернутись до виконання задач; Перейти до наступного завдання.

Дано: t 1 = 14 C t 2 = 50 C с в = 4200 Дж(кгC) q в = Дж/кг m сп =30 г = 0,03 кг Q в = Q сп Знайти: m в - ? Розв'язання: Q в – кількість теплоти, що потрібна на нагрівання води : Q сп – кількість теплоти, що виділяється під час згорання спирту: За умови Q в = Q сп m в = ( ,03)(4200 ( )) = 5,159 (кг) Відповідь: можна нагріти 5,159 кг води. Повернутись до виконання задачПовернутись до виконання задач; Перейти до наступного завдання.

Дано: V в = 2 л = м 3 ρ в = 10 3 кг/м 3 t 0 = 10 C t кип = 100 C C в = 4200 Дж(кгC) L = Дж/кг Знайти: Q - ? Розв'язання: Q 1 – кількість теплоти, що потрібна для нагрівання води до температури кипіння: Q 2 – кількість теплоти, що потрібна для випаровування води: Загальна кількість теплоти Q = Q 1 +Q 2 m = ρ в V в m = = 2 (кг) Q 1 = (100 –10) = (Дж); Q 2 = = (Дж); Q = = (Дж) = 5276(кДж). Відповідь: потрібно затратити 5276 кДж енергії. Повернутись до виконання задачПовернутись до виконання задач; Перейти до наступного завдання.

m, кгΔT,ºС с, Дж/(кг · ̊ С) Q,Дж , , ,

1. Чим пояснюється, що в пустелях дуже великі добові перепади температур? 2. Які особливості клімату обумовлені великою питомою теплоємністю води? 3. У міських парках установлюють фонтани. Чому спекотного дня поблизу фонтану відчувається прохолода? 4. У якому випадку гаряча вода в склянці остудиться більше: якщо в склянку опустити залізну ложку чи таку саму алюмінієву? Чому? 5. Для охолодження інструментів, що нагріваються при роботі (різців, свердел), часто використовують воду. Чим можна пояснити цей факт?

Обовязкове: опрацювати на ст «Запитання і завдання»; виконати вправу після §24, 7, 6*; групове – прогнозувати результати наступного уроку; розробити алгоритм та виконати домашній експеримент з олією та водою, скласти рекомендації економного заощаджування енергії.

Вчитель: Що ми вивчили на сьогоднішньому уроці? Чому ця тема є важливою? Чи досягли ми мети? Як узгоджується епіграф із самим уроком?

1.Порівняння реальних результатів уроку з запланованими згідно рейтингових таблиць. 2.Чому результат не завжди виправдовує сподівання? 3. Чи отримали ви задоволення від зробленого?