Проблемне навчання Богомолова Юлія Анатоліївна Богомолова Юлія Анатоліївна вчитель біології Борівської ЗОШ 1 вчитель біології Борівської ЗОШ 1

Учитись важко, а учить ще важче, Учитись важко, а учить ще важче, Але не мусиш зупинятись ти, Але не мусиш зупинятись ти, Як дітям віддаси усе найкраще, Як дітям віддаси усе найкраще, То й сам сягнеш нової висоти. То й сам сягнеш нової висоти. П. Сингаївський

Проблемне викладання ґрунтується не на передаванні готової інформації, а на отриманні учнями певних знань та вмінь шляхом вирішення теоретичних та практичних проблем.... В.Оконь В.Оконь

Засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань; отримання результатів; формування пізнавальної самодіяльності учня ; розвиток творчих здібностей.

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ набуття знань, умінь, навичок; засвоєння засобів самостійної діяльності; розвиток пізнавальних і творчих здібностей розвиток мислення, здібностей учнів і творчих умінь; засвоєння учнями знань, умінь, здобутих в ході активного пошуку; самостійне вирішення проблем.

ПРИНЦИПИ дидактичні завдання Інтеграція і варіативність розвивальний характер навчання самостійність у роботі учнів

предметна – виникає в межах одного предмета і розв. засобами і методами цього предмета; міжпредметні – виникають в навчальному процесі в результаті міжпредметних звязків і звязку навчання з життям; урочні – виникають безпосередньо на уроці, вирішуються колективно або індивідуально під керівництвом вчителя; позаурочні – виникають в процесі виконання домашніх завдань, у позакласній роботі, в життєвому досвіді учнів; вирішується переважно індивідуально.

фронтальна – проблема, яку ставлять перед класом і вирішують зусиллями всіх учнів; групова – вирішується окремою групою учнів. індивідуальна – проблема, яку ставить сам учень або вчитель, але вирішує учень самостійно;

Зіткнення учнів з життєвими явищами, фактами, які потребують теоретичного обгрунтування. Використання навчальних і життєвих ситуацій. Постановкою дослідницьких завдань учням. Спонуканням учнів до аналізу фактів і явищ дійсності, зіткненнями їх з життєвими уявленнями і науковими поняттями про ці факти. Висуненням гіпотез і організацією їх дослідження. Спонуканням учнів до порівняння, зіставлення, протиставлення фактів, явищ, правил, дій, внаслідок яких виникають проблемні ситуації. Ознайомлення учнів з фактами.

Проблеми класифікують: за галуззю і місцем виникнення; за роллю в пізнавальному процесі; за способом їх вирішення.

ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ самостійне знаходження способів вирішення конкретні запитання протиріччя практичної діяльності дослідницькі завдання порівняння, узагальнення різні точки зору учнів

ЕТАПИ ДІЯЛЬНОСТІ Аналіз даних Формулю- вання гіпотез Висновки Створення проблемних ситуацій

1) повідомлення учням інформації, яка містить у собі суперечність; 2) сприймання і осмислення різних тлумачень одного і того самого явища; 3) використання сукупності прийомів,під час якого виникає проблемна ситуація; 4) невідповідність між системою знань, навичок та вмінь учнів і новим фактом, явищем. ОСНОВНІ ПРИЙОМИ СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ

відкриття диспути діалог пошук істини дослідження критичне мислення семінари УРОК

ПРОБЛЕМНІ СИТУАЦІЇ НА УРОКАХ СПОНУКАЮТЬ: -активізувати пізнавальну діяльність учнів; -підвищити рівень мотивації; -розвинути вміння самостійно і творчо мислити та застосовувати здобуті знання у практичній діяльності; -пожвавити мовленнєву активність учнів; -забезпечити міцність набутих знань та вмінь.

ПЕРЕВАГИНЕДОЛІКИ -розвиває розумові здібності учнів -складність матеріалу, що вивчається -викликає інтерес до учіння і сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально- пізнавальної діяльності -недостатність базових знань учнів -пробуджує їхні творчі нахили -виховує самостійність, активність і креативність учнів спроможної вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ

Проблемне навчання – один із засобів розвитку розумових сил учнів, їх самостійності та активності, творчого мислення. Забезпечує міцне засвоєння знань. робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі

Успішність залежить від «рівня проблемності», що визначається. Важливо, щоб проблемна ситуація здивувала учня, викликала в нього інтерес, бажання розібратися: «Як вирішити це протиріччя?», «Чим це пояснити?»