Для організації роботи з екологічного виховання в дошкільному закладі необхідні певні умови. Однією з головних умов є створення відповідного еколого-

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Створення еколого- розвивального середовища у ДНЗ.
Advertisements

Умови ефективної роботи з гендерного виховання дошкільників Ляшенко Т.В., вихователь ПДНЗ 2.
формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення.
« Забезпечення ефективності спільної роботи дошкільного закладу 9 «ОЛЕНКА» і сім'ї у справі виховання дітей. »
План 1.Мовлення і комутативна поведінка вчителя 2.Функції мовлення вчителя у взаємодії з учнями 3.Умови ефективності професійного.
Куточки природи в ДНЗ, зимовий сад. (М.о. для вих-в м.Львова)
Підготувала студентка 2-го курсу 21-ДО групи Пертак Ольга.
Економічна освіта дітей дошкільного віку. Актуальність економічної освіти дітей дошкільного віку зумовлена: переходом України до ринку, що значно підвищує.
Хто вони особливі діти? Інвалід Особа, з обмеженими функціональним и можливостями Люди з обмеженою дієздатністю Люди з обмеженими потребами Особи з вадами.
Невербальна комунікація у навчальній діяльності Як правильно розуміти невербальні засоби спілкування? Чи можна підробити невербальні засоби спілкування?
Тема уроку : Поняття про природу. Місце людини в природі, довкіллі. Вивчення природи людиною. Значення знань про природу в житті та діяльності людини.
Змістовий модуль ІІ. Теорія виховання Тема 1. Суть і зміст процесу виховання. Процес виховання в національній школі.
КОРЕКЦІЙНО - РОЗВИВАЮЧА РОБОТА З ЛЮДЬМИ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ Підготували : Гудзовата Руслана Зинич Христина Пшонік Анастасія.
Нормативні документи: 1.Базовий компонент дошкільної освіти 2. Програма розвитку дитини дошкільного віку Українське дошкілля 3. Положення про куточок.
Л. А. ШКРЕБТІЄНКО. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ: Закон України «Про правові засади цивільного захисту» Закон України «Про цивільну оборону України» Закон України.
Наступність між школою і дошкільною освітою Синельниківський НВК та ДНЗ 5.
Тема уроку : Поняття про природу. Місце людини в природі, довкіллі. Вивчення природи людиною. Значення знань про природу в житті та діяльності людини.
Завдання: Рівень освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6(7) років Сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до.
Формування екологічного світорозуміння та дитячої допитливості в пошуково-дослідницькій діяльності Презентація педагогічного досвіду вихователя комунального.
Транксрипт:

Для організації роботи з екологічного виховання в дошкільному закладі необхідні певні умови. Однією з головних умов є створення відповідного еколого- розвивального середовища. Еколого-розвивальне середовище, повинне відповідати таким вимогам: надавати дитині свободу, впливати на світовідчуття, самопочуття, здоров'я. Середовище повинне бути зручним, інформатизованим, створювати емоційний комфорт та затишок, забезпечувати гармонійні відносини між дитиною і навколишньою природою.

Еколого-розвивальне середовище широкому розумінні – це єдність природного, предметного, соціального та середовища внутрішнього «Я». Воно забезпечує набуття дитиною досвіду контакту з природним оточенням та спілкуванні з дорослими. Це неперервна, педагогічно зумовлена спільна діяльність дітей, а також дітей і дорослих. У ній останні своєю поведінкою, щирою увагою, почуттями, словами навчають малюків взаємодіяти з природою. Для розширення та збагачення екологічного розвивального середовища потрібно максимально задіяти його традиційні та нетрадиційні складові.

До традиційних складових належать: * Куточки природи, * Городи. * Квітники. * Екологічні стежини.

До нетрадиційних складових належать: * Ділянка дотику ( трава, дрібний пісок, морські камінці, кругла галька, каштани, ялинкові шишки, уламки природного каменю, пеньки ). * Дослідницька ділянка. * Альпійська гірка, штучне озеро. * Природнича лабораторія. * Зимовий сад. * Екологічні стенди. * Знаки заборони.

«Учити треба так, що люди, наскільки це можливо, набували знань не з книжок, а з неба, і з землі, з дубів і буків, тобто знали та вивчали самі обєкти, а не лише чужі спостереження та відомості про них». Ян Амос Коменський