Жан Ніколя́ Артю́р Рембо́ ( ) Французький поет

"Я був проклятий райдугою", такими словами завершував своє творче життя 18-річний поет. Це не помилка, у 18 років він справді підбивав підсумки невдалого, на його думку, життєвого експерименту під назвою "Творчість Артюра Рембо".

Дитинство… Народився у сім'ї середнього достатку в французькому містечку Шарлевіль-Мез'єр в департаменті Арденни. Дитиною він бував невгамованою, але був досить талановитим учнем. До 15 років вигравав у чисельних конкурсах, і навіть міг складати сам вірші латиною. У 1870 році його вчитель Жорж Ізамбар став справжнім наставником для Рембо. Часто тікав з дому. Приєднувався до Паризької комуни 1871 року

Артюр Рембо та Поль Верлен

Зрілість поета Рембо намагається безперестанку пересуватися, щось шукає. Постійне оновлення стає пафосом його поетичного мислення.. Також належить до проклятих поетів. У долі цього поета відобразилися переломні моменти сучасної історії Франції. Перший протест поета був романтичним, романтизм надихав і його лірику. Рембо мандрує містами Німеччини, Італії, Швейцарії. Рембо перестав бути поетом у 22 роки. Усюди бідує, не знаходить ні притулку, ні прихильності: вантажник у Марселі, вчитель французької у Лондоні, цирковий артист у Швейцарії і Данії, найманий військовий в Іспанії. Працював господарем факторії на узбережжі, тяжко захворів, йому ампутували ногу, він повернувся додому і помер у шпиталю 10 листопада у 1891 році

«П`яний корабель»

Яскравим зразком символістської лірики Артюра Рембо є сонет Голосівки". 13 травня 1871 року він пише листа, в якому заявляє про свій намір створювати нову поезію: "Я хочу бути поетом, і я намагаюся перетворитися на ясновидця... Йдеться про те, щоб досягти невідомого шляхом розладу всіх почуттів...". Голосівки Прагнення до "ясновидіння" прямо пов'язує Рембо з бунтом, а "розлад почуттів" протиставляється "нормальному" соціальному буттю. У сонеті "Голосівки" Рембо пропонує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях. У "Голосівках" "поет- ясновидець" усе підкоряє своїй свідомості.

Важливу роль у "Голосівках" відіграє принцип контрастності: чорне біле, смерть - життя; потворне прекрасне, швидкоплинне- випадкове. Рембо використовує форму сонета,який традиційно складається з тези, антитези та їх синтезу, тобто в самій його будові закладене протиріччя, і це дозволяє розглядати "Голосівки" як зразок символістського пошуку "відповідностей, як панорамну картину Всесвіту. Поет намагається відмовитись від слова як смислової одиниці та викликати суб'єктивні, непевні почуття, підмінивши логічний зміст кольоромузикою, звуками і барвами. Слово не розповідає, не говорить, а звучить співзвуччям кольорів. Рембо був одним із перших французьких поетів, який почав писати верлібром. Він фактично знищив межу між поезією і прозою як основними типами організації художнього мовлення.

Ремі де Гур-мон у «Книзі масок» писав про Рембо : «У збірці його віршів є сторінки, що вражають своєю красою, тією особливою красою, яку можна відчути, побачивши звичайну жабу, вкриту бородавками...»

Пам'ятник поету-символісту Артюру Рембо в Парижі

Дякую за увагу! Презентацію підготувала учениця 10 класу- Ярмоленко Марина