Дослідження:розробка і обґрунтування маршруту,що проходить через обєкти Північної Америки,віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО Виконав учень 7-А класу Миронюк Іван

Мета : Актуалізовати й конкретизувати знання про обєкти віднесені до Світової природної спадщини ЮНЕСКО;формолювати вміння використовувати джерела географічних знань для відбору географічних обєктів Північної Америки,збору інформації про них,складання й обґрунтування маршруту, що приходить їхніми територіями;розвивати творчі здібності

План Критерії відбору обєктів,що відносяться до Світової природної спадщини ЮНЕСКО; Список обєктів,що відносяться до Світової природної спадщини ЮНЕСКО; Обєкти які я відвідую в першу чергу; Інформація про обрані обєкти; Маршрут по обраним обєктам

Критерії відбору обєктів,що відносяться до Світової природної спадщини ЮНЕСКО; Світова́ спа́дщина ЮНЕСКО (англ. World Heritage) видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО. В 1972 році, на XVII сесії в Парижі, ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (вступила в силу в 1975 році). До початку 1992 року Конвенцію ратифікували 123 країни- члени ООН (в тому числі СРСРв 1988 році). На середину 2014 року Конвенцію вже ратифікували 191 держава-учасниця. Тільки Ліхтенштейн, Науру, Сомалі, Південний Судан, Тимор- Лешті та Тувалу не є учасниками Конвенції. У 2017 році Ізраїль та США заявили про вихід з організації. Статус об'єкта Світової спадщини дає такі переваги: Додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних природних і культурних комплексів. Підвищує престиж територій і установ, які ними опікуються.

Природні критерії (VII) Об'єкт є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості. (VIII) Об'єкт є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам'ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом ґеоморфичних чи фізіоґрафічних особливостей. (IX) Об'єкт є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, які відбуваються в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних угруповань. (X) Об'єкт включає найважливіше або найзначніше природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема зникаючих видів виняткової світової наукової цінності.

Гавайські вулкани (національний парк) (VIII) Націона́льний па́рк «Гавайські вулкани» (англ. Hawai'i Volcanoes National Park) національний парк у США, заснований в 1916 на Гавайських островах, де впродовж сотень тисяч років процеси вулканізму, міграції і еволюції створили унікальну екосистему та самобутню культуру. Парк містить різноманітні природні середовища, розташовані від рівня моря до вершини найвищого вулкану Землі Мауна-Лоа заввишки 4172 м. Кілауеа, один з діючих вулканів, наочно показує, як виникли Гавайські острови, і як були створені їх видовищні ландшафти. Парк охоплює приблизно 1348 км² площі на о. Гаваї. Лава сповзає в океан Лава блокує дорогу У парку, з основ його гір на дні океану по їх вершин у небі, ціле розмаїття ландшафтів. Парк пропонує відвідувачам неозорі вулканічні краєвиди, а туристам небуденні екскурсійні маршрути та екзотичні кемпінги.

Долина Смерті (національний парк) (VII) До присвоєння парку природоохоронного статусу тут в основному займалися золотодобуванням. Перші білошкірі американці з'явилися на території нинішнього парку ще взимку 1849, сподіваючись собі заощадити часу й скоротити шлях до копалень золота в Каліфорнії та після тижнів важкої подорожі й смерті одного з подорожніх назвали місце «долиною смерті». Наприкінці XIX початку XX століття в долині швидко з'являлися й розвивалися поселення, жителі яких займалися золотодобуванням, однак виявилися вони недовговічними. Єдиною довгочасною дохідною рудою виявилася бура мінерал, що використовувався для виробництва мила й у промисловості. Для транспортування цієї руди використовувалися візки, запряжені 18 мулами й парою коней згодом така незвичайна практика транспортування стала основою для створення численних книг, радіо й телепередач, а також кінофільмів. Національним пам'ятником долина смерті була оголошена в 1933 році, після чого вона потрапила під охорону державою. Навколишнє середовище парку стало результатом геологічних перетворень на цій території, які мають довгу й складну історію. Найстаріші гірські породи утворювалися в результаті метаморфічних змін принаймні 1700 млн років тому. У минулому, на цьому місці були теплі й мілководні внутрішні моря, що залишили великі морські відкладання; і так тривало доти, поки ущелина не відкрила шлях у Тихий океан.

Єллоустонський національний парк (англ. Yellowstone National Park) (VII-X) Єллоустонський національний парк знаходиться в США, на території штатів Вайомінг, Монтана та Айдахо. Парк відомий численними гейзерами та іншими геотермічними об'єктами, багатою живою природою, мальовничими ландшафтами. Площа парку 898,3 тис. га Згідно з археологічними даними люди почали жити на території, яку займає парк, років тому. На величезній території парку знаходяться озера, річки, каньйони і печери. Озеро Єллоустоун, одне з найбільших високогірних озер в Північній Америці, розташоване в центрі Єллоустонської кальдери, найбільшого супервулкана на континенті. Кальдера вважається дрімаючим супервулканом. Вулкан вивергався з величезною силою кілька разів за останні два мільйони років. Велика частина території парку вкрита застиглою лавою. В парку знаходиться одне з п'яти існуючих у світі гейзерних полів.

Парки Канадських Скелястих гір (VII- VIII) Парки Канадських Скелястих гір (англ. Canadian Rocky Mountain Parks World Heritage Site) державні національні й провінційні парки- заповідники, розташовані в Канадських Скелястих горах Парки Канадських Скелястих гір До їх складу включені чотири національні парки Канади: Банф (національний парк) Джаспер (національний парк) Кутене (національний парк) Йохо (національний парк) і три провінційних парки Британської Колумбії: Hamber Provincial Park Mount Assiniboine Provincial Park Mount Robson Provincial Park Парки включають гори, льодовики та гарячі джерела, а також витоки основних річкових систем Північної Америки, наприклад: Північний Саскачеван (річка)

Вуд-Буффало (національний парк) (VII IX X) Націон́альний п́арк «Вуд-Бу́ффало» у перекладі: Націоналий парк «Лісові бізони») найбільший національний парк Канади, заснований в 1922 у провінції Альберта та Північно-західних територіях.Парк розташований на північ від нафтоносних пісків Атабаски, між Невільничою річкою на сході та горами Карібу ( м) на заході.Велика частина парку дельта річок Піс, Атабаска та Слейв. Головна природоохоронна пам'ятка парку стадо атабаських бізонів. У 2007 році чисельність атабаських бізонів становила особин. Також в цьому районі гніздяться американські журавлі.Тваринний світ парку включає лосів, вовків, американських чорних ведмедів, бобрів, американських бабаків, американських зайців та рисей.У 1983 році парк було віднесено до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Провінційний парк Динозавр Провінційний парк «Диноза́вр» (англ. Dinosaur Provincial Park) належить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та розміщений приблизно за 200 км від міста Калгарі (провінція Альберта, Канада), або за 48 км від містечка Брукс. Парк лежить в долині річки Ред Дір, яка відома своєю незвичною змінною топографією. Парк знаменитий тим, що це одне з найбільших сховищ скам'янілостей динозаврів у світі. Знайдено 40 видів скам'янілостей та виставлено понад 500 екземплярів у багатьох музеях світу. Знаменита збірка викопних решток, що налічує близько 500 різних скам'янілих живих організмів, від мікроскопічних спор папороті до величезних м'ясоїдних динозаврів, справедливо віднесена до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1979 році.

Національний парк «Мамутова печера» (або Мамонтова печера) національний парк у США в центральній частині штату Кентуккі, який містить частину Мамутової печери, найбільшої за довжиною відомої системи печер у світі в західних передгір'ях Аппалач недалеко від міста Луїсвілл. З протяжністю 288 км та глибиною 300 м перебуває на першому місці серед печер земної кулі. Назва печери й парку походить від назви гірського хребта, під яким сформувалася печера. За походженням Мамутова печера є карстовою. Досліджена частина має 225 проходів, 47 великих куполів, понад 20 глибоких шахт. Загальна довжина порожнин сягає 74 км. У печері є ріки й озера, якими можна плавати у човні; живуть у ній сліпі павуки й цвіркуни, в річках і озерах сліпі риби й раки. Відкрита у 1809 р. Є об'єктом туризму. Мамутова печера (національний парк) (VII VIII X)

Список використаних джерел: vsviti.com.ua sites.google.com