Підготувала: студентка 23 групи Технологічного факультету ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка Рубашенко Ю.В.

Закладений у 1679 році Лазарем Барановичем за проектом і під керівництвом архітектора Іоанна Баптиста. Збудований коштом гетьмана України Івана Мазепи. Будівництво завершено 1695 році.

Собор є визначною пам'яткою, що розкриває шляхи становлення і розвитку архітектури українського барокко.

Це тринавний, шестистопний, триапсидний храм. За своїм планом він наслідує традиції мурованого храмового будівнитва Русі. Верх собору лаконічно прикрашають сім барокових бань: головна баня вивершується над центром; дві менші здіймаються на бокових ризалітах західного фасаду; решта розташована на основному об'ємі споруди.

Стіни собору, вікна, арковидні і квадратні ніші заглиблення, які імітують вікна, багато прикрашені бароковими вертикальними та горизонтальними профільними лініями і напівколонками. Ніші заповнені розписами. В другому ярусі Троїцького собору над входом виділяється вікно у вигляді православного хреста, що є особливою ознакою чернігівських барокових храмів кін.

1) Дзвіницю

Наприкінці ХVIII ст. на півночі собору побудували величну надбрамну пятиярусну барокову дзвіницю висотою 58 метрів. Дзвіницю побудовано між 1770 і 1780 роками архімандритом Іоілем (Биковським).Прізвище архітектора - будівничого невідоме, за деякими свідоцтвами були використані проектні креслення Іогана Шеделя. Розміщена в ансамблі монастиря, дзвіниця стала головним орієнтиром для подорожнього з боку Києва, Ніжина чи Любеча.

2) Введенська трапезна церква

Східна частина споруди - це безстовпна однонавна церква, Четверик за допомогою пласких парусів переходить в підкупольний восьмерик. З заходу до храму приєднаний тамбур з кухнею та службами. Північний фасад (той, що виходить на собор) відрізняється багатим декором. Троїцькому монастирі в трапезній саме що їдять, про що і сповіщає графік харчування монастирських жителів.

Подвійна назва Троїцько-Ільїнського монастиря пояснюється тим, що він складається з двох частин: давнішої Ільїнської обителі та новішої Троїцької обителі. У давні часи тут були лише келії, де монахи здійснювали молитви до Бога. Пізніше, коли зявилися обителі, їх було поєднано деревяною галереєю на камяних опорах.

Працює Троїцький собор з 10:00-17:00. Краще їхати у будні, адже в святкові дні тут дуже багато людей, роздивитися щось вдасться не в повній мірі. Храми Троїцько-Іліїнського монастиря, які варто побачити: Собор Тройці Живоначальної, Церква Пророка Іллі, Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, Часовня-усипальня Стефановичів, Церква Феодосія Тотемського, Церква Антонія Печерського. Цікавими є й келії у південно-західному куті монастиря та будинок архімандрита, що примикає до них. Адреса Троїцько-Іліїнського монастиря – це м. Чернігів, вулиця Л. Толстого, 92.

Троїцько-Іліїнський монастир – цікава духовна й архітектурна памятка чернігівської землі та й усієї України. Сюди їдуть за духовним натхненням та спокоєм, а також, щоб заповнити прогалини у власних історичних і культурних знаннях про нашу землю.