1.1. Вибір напряму дослідження, яке планується провести Попереднє вивчення стану питання, що досліджується, в науці та практиці Виявлення суперечностей, формулювання проблеми Обґрунтування актуальності дослідження Формулювання теми дослідження Визначення обєкта та предмета дослідження Визначення мети дослідження Формулювання гіпотези дослідження Постановка завдань дослідження.

Напрям дослідження обирається відповідно до інтересів і нахилів УЧНЯ, його готовності до проведення науково-дослідницької діяльності саме у визначеному напрямі!

Попереднє вивчення стану питання, що досліджується, проводиться за такими напрямами: - ознайомлення з історією та сучасним станом дослідження питання; - створення попереднього уявлення про обєкт та предмет дослідження; - відокремлення відомого від невідомого; - конкретизація питань, які ще не вивчені.

Попереднє вивчення стану питання дозволяє: - провести якісний та кількісний аналіз проблематики; - обґрунтувати актуальність дослідження; - виявити суперечності між теоретичним обґрунтуванням і практичною реалізацією предмета дослідження; - сформулювати проблему; - сформулювати тему дослідження.

Може бути цілий ряд суперечностей, але в кожному випадку протилежні сторони кожної суперечності відносяться або до практики (лише до одного її аспекту), або до теорії (теж тільки в одному якомусь аспекті). Виявлення суперечностей допомагає сформулювати проблему. Суперечність – це важлива логічна форма розвитку наукового знання. Виникнення суперечностей зумовлюється як відкриттям нових фактів у науці, так і виникненням нових потреб практики, які потребують відповідних теоретичних знань.

Етапи опрацювання проблеми: 1.Виявлення недостатності інформації в науці з питання, що досліджується. 2. Попередній опис проблеми повсякденною мовою. 3. Формулювання проблеми науковими термінами. Проблема – суперечлива ситуація, конфлікт між існуючим та бажаним станами.

Обґрунтування актуальності дослідження – це визначення потреби в опрацюванні проблеми, аналіз рівня її розвязання, попереднє прогнозування наслідків від упровадження одержаних результатів. Актуальність дослідження характеризує співвідношення між тим, що з даної проблеми вже відомо і що досліджується, і свідчить про те, для якої галузі науки чи практики мають цінність наукові результати дослідження.

Актуальність дослідження можна обґрунтувати за таким алгоритмом: (після огляду стану вивчення питання в науці та формулювання проблеми) Поряд з тим, недостатньо вивчено (розроблено) …. Недостатньо наукових праць, які б розкривали механізм упровадження … та механізм (методики) використання …. Склались певні суперечності між нагальними потребами у … та …. Отже, проблема нашого дослідження зумовлена обєктивними вимогами … та …. Зменшити ступінь цих суперечностей через вирішення певних науково-теоретичних, (організаційних, технологічних) засобів має наше дослідження.

Під час формулювання теми дослідження слід дотримуватися таких вимог: - тема має відтворювати та узгоджувати обєкт, предмет і мету дослідження; - тема має вказувати на зміст проведеного дослідження; - формулювання теми має бути досить конкретним; - у темі має висвітлюватися спрямування на дослідження конкретного аспекту теорії чи практики; - тема має забезпечувати цілісність дослідження. Тема дослідження – це конкретизація і вичерпне визначення досліджуваного явища, сфери, межі досліджень.

Обєкт дослідження – це конкретна частина об'єктивної реальності, що породжує проблемну ситуацію і тому обрана для вивчення. Предмет дослідження – частина обєкта, яка включає в себе ті сторони та властивості обєкта, які в максимальній мірі відтворюють проблему і підлягають вивченню. Предметом дослідження можуть бути тільки ті елементи, звязки, стосунки всередині обєкта, які безпосередньо вивчатимуться дослідником.

Мета дослідження – це передбачуваний результат. Із формулювання мети має бути зрозуміло: - що досліджується; - для чого досліджується (суспільне значення); - яким шляхом досягається результат. Мета дослідження може бути спрямованою на: - виявлення залежностей, що існують між певними факторами; - визначення звязків між певними явищами; - визначення умов для усунення недоліків у процесах; - розкриття можливостей удосконалення процесів; - встановлення закономірностей та тенденцій розвитку тощо.

Гіпотеза дослідження – це науково обґрунтоване припущення, формулювання можливого результату або можливого способу вирішення проблеми. Основні вимоги до гіпотези: - не повинна містити невідомих науці понять; - не повинна суперечити вже доведеним фактам; - не повинна пояснювати вже відомі факти; - не повинна супроводжуватися винятками; - має бути такою, що перевіряється на даному рівні теоретичних і практичних знань; - формулювання гіпотези має бути простим і зрозумілим.

Формула гіпотези може бути такою: 1. Якщо … (дія, яку необхідно виконати, умова, яку потрібно забезпечити), … то … (буде досягнуто певного результату). 2. Результату … можна досягти, якщо … виконати умови. 3. … (має місце певне явище); якщо … (внести зміни, розробити та використати тощо), то … (буде досягнуто певного результату).

Завдання дослідження мають дати уявлення про те, які послідовні кроки слід зробити для розвязання поставленої проблеми та досягнення мети. Завданнями дослідження можуть бути: опис, виявлення, розроблення, обґрунтування, уточнення, доповнення, систематизація, удосконалення, розвиток, конкретизація, аналіз (концепції, підходу, методу, змісту тощо). Оптимальна кількість завдань дослідження – 4-5. Єдиних вимог і алгоритмів для формулювання завдань дослідження не існує.

Один із варіантів може бути таким: Перше завдання може стосуватися характеристики предмета дослідження, виявлення сутності проблем, теоретичного обґрунтування шляхів їх розвязання. Наприклад: провести аналіз наукових джерел з питання…; розкрити та конкретизувати сутність понять …, …. Друге завдання може спрямовуватися на розкриття загальних способів вирішення проблем, на аналіз умов їх вирішення. Наприклад: дослідити умови …; вивчити особливості ….

Третє завдання може мати прикладний характер, спрямовуватися на підтвердження гіпотези дослідження. Наприклад: виявити особливості …; встановити взаємозвязок між … та …; розробити модель.... Четверте завдання може мати рекомендаційний характер, вказувати на конкретні способи реалізації теоретичної моделі дослідження на практиці. Наприклад: розробити рекомендації (інструкцію, програму) щодо ….