Підготували: Шуляківська Ірина

Головне про Карпати Геологічна будова Рельєф Клімат

Украї́нські Карпа́ти частина гірської системи Східних Карпат у Західній Україні. Вони поділяються на Зовнішні Східні Карпати та Внутрішні Східні Карпати). Їхня довжина від верхів'їв Сяну до витоків Сучави становить 280 км, ширина понад 110 км. Займають територію Закарпатської, Львівської, Іва но-Франківської та Чернівецької областей. Загальна площа гірської системи понад 24 тис. км². Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються, переважно, з північного заходу на південний схід.

Карпати утворюють північно-східну гілку Альпійської складчастої геосинклінальної області Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів північно-західного південно-східного простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (флішеві, або Складчасті) Карпати, Внутрішні Карпати, Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх Карпатах на території України виділяють Мармароський кристалічний масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання основних структурних елементів Карпат, виділяють зони зі специфічним набором корисних копалин.

У Передкарпатському прогині самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. родовища), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське родовища), озокерит (Бориславське родовище), кам`яна і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. родовища), Підраховано, що на Прикарпатті є близько 35 мільярдів тонн соляних покладів.

в Закарпатському прогині кам`яна сіль (Солотвинське родовище) газ, буре вугілля (Ільницьке, Кривське родовища), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) родовище, алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське родовище).

У фронтальній частині Зовнішні Карпати відомі родовищами нафти, в Мармароському масиві родовища доломіту, вапняків, мармурів, сировини для кам`яні литва. У метаморфічному комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметалічних, мідно-колчеданних, баритових і залізо- марганцевих руд.

У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) особливий, рідкісний тип слабомінералізованих вод з підвищеним вмістом органічних речовин (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.

Абсолютні висоти гірської системи коливаються від м біля підніжжя гір, до м у міжгірних улоговинах та м вздовж основних хребтів. Усі найвищі вершини Говерла (2061 м найвища точка України), Бребенескул (2032 м), Піп Іван Чорногорський (2028 м), Петрос (2020 м), Гутин Томнатик(2016 м), Ребра (2001 м) зосереджені у масиві Чорногора.

За кліматичним районуванням гори належать до кліматичної підобласті Українських Карпат. Клімат помірно континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого місяця (липень) у передгір'ях +18…+20 °C, у високогірному ярусі +8…+10 °C, найхолоднішого (січень) відповідно 3…6°C і 8…9°C.

Карпати найвологіша область в Україні: найбільше дощів навесні і влітку, снігу взимку. Кількість опадів від мм у передгір'ях і до мм на найвищих хребтах. Навесні сніг доволі довго (інколи до середини червня) лежить на округлих вершинах гір. Найбільша швидкість вітру в Карпатах зафіксована на горі Піп-Іван у ніч з 6 на 7 березня 2002 року (45 м/с.). 17 вересня 2017 року на Селятинській метеостанції під час потужного урагану окремі пориви вітру подекуди досягали 40 м/с.