Місяць опадання листя. Казкою дихне на тебе ліс, обвіє духмяним запахом дитинства. Тихесенький дзвін стоїть у лісі. На сітчастих вайях орляка лежить жовте листя осики. Ворота зими, її переддень та заспів, напівзимник, бадолист, братчин. Листопад - сутінки і присмерки року. Пора ранніх сутінок і пізніх світанків. Місяць - листокіс, коли вітер і мороз завершують золотий покісостаннього листя. Дощ і сніг - звичайні явища цього місяця.

Назва листопад прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході України дерева вже безлисті.

Листопадовий день, що заячий хвіст. Листопад і колесо, і полоз любить. Листопад ворота землі. У листопаді зима з осінню бореться. Листопад вересню онук, жовтню син, а грудню рідний брат. У листападі голо в саді. У листопаді зима на заграді. Листопад зимі ворота одчиняє. Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.

Листопад. Холодний вітер Загойдав деревам віти, День короткий, сонце низько, І зима уже так близько. Он безлистий гай сумує, Щебет птахів він не чує. І застигло в тузі поле, Переоране і голе. Горобина у намисті, Під ногами килим з листя, Небом сунуть хмари грізні Хазяйнує осінь пізня...

Листопад несе в ковші Сірі хмари і дощі. Листя все пооблітало, І пташок в лісах не стало. Відлетіли ластівки, Білі лебеді й шпаки, Журавлі і качки сірі – Всі полинули у вирій. А горобчики, малята, Будуть з нами зимувати. Качур ходить по садах, По дорогах, по ставах. Ронить качур сизе пір'я На дахи і на подвір'я. Ходить, тужить і голосить За собою кличе осінь. Осінь каже: Почекай Відлітати в теплий край. Ронить пір'я рад не рад Качурів листопад.