Він виділив у викопному вугіллі три основних класи: 1) гуміти, 2) сапропеліти, 3) біоліти.

За вихідними данимиЗа результатами накопичення і розкладання вихідного матеріалу Група І (гумо літи) – походять із вищих рослинКлас І (гуміти) – легніноцелюлозні +кутинові елементи і смоли Клас ІІ ( ліптобіоліти ) – тільки кутинові елементи і смоли Група ІІ (сапропеліти) – походять із нижчих рослин і тваринного планктону Клас ІІІ (власне сапропеліти) – зберігаються водорості і інші планктонні залишки Клас ІV (сапроколіти) – водорості не зберігаються, перетворюються безструктурну масу.

Гуміти утворилися з вищих рослин, а сапропеліти -- з нижчих рослин і тваринного планктону. З усіх класів вугілля найбільш поширені і повно вивчені гуміти. Сапропеліти істотно відрізняються від гумітів відсутністю шаруватості, однорідним складом і дуже високою густиною.

Відповідно до цієї класифікації, всі тверді горючі копалини в залежності від вихідного рослинного матеріалу поділяються на чотири класи: I - сапропеліти, що утворилося з жирів мікророслин ; II - чисто гумусове вугілля, що утворилися із залишків високоорганізованих рослин; III-змішане сапропелітово-гумусове, що утворилося зі змішаного матеріалу, з переважанням мікророслин, багатих жирами; IV - змішані гумусо-сапропелітове, що утворилося зі змішаного матеріалу, з переважанням залишків високоорганізованих рослин

У свою чергу, кожен клас за ступенем вуглефікації (за хімічним віком) ділиться на три підкласи (стадії А, Б і В): торф, буре вугілля кам'яне вугілля..

Такий розподіл доповнюється рядом інших даних, що більш докладно характеризує хімічну природу окремих підкласів та дає більш ясні вказівки на можливі області їх застосування. Класифікація Г. Л. Стаднікова найбільш повно відображає сучасні знання про походження та хімічну природу твердих горючих копалин. Однак ця класифікація дуже громіздка, тому подальші роботи повинні бути направлені для її спрощення.