Презентація на тему : "Здобутки та прорахунки УЦР в державотворчому процесі" Підготувала Учениця 10-А класу Свідницька Ірина

Падіння самодержавства. Утворення Тимчасового уряду. 2 березня 1917 р. підписання Миколою II Маніфесту про зречення престолу за себе і свого сина на користь брата, великого князя Михайла Олександровича; 3 березня 1917 р. зречення престолу князем Михайлом; таким чином, відбулося повалення самодержавства в Росії. 2 березня 1917 р. утворення Тимчасового уряду на чолі з князем Г. Львовим, якого згодом замінив О. Керенський. Тимчасовий уряд уряд, що створюється під час надзвичайного положення після падіння попереднього режиму; має повноваження до формування постійного уряду; часто створюється під час війни або революції.

Початок української революції 4 (17) березня 1917 р. утворення представниками українських політичних партій та громадських організацій Української Центральної Ради (УЦР). Українська Центральна Рада (УЦР) спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського національного конгресу, революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Обрання головою УЦР М. Грушевського.

І Універсал Центральної Ради 10 (23) червня 1917 р. проголошення І Універсалу УЦР. Причини проголошення: відхилення Тимчасовим урядом вимог делегації УЦР на чолі з В. Винниченком про надання Україні автономії; ініціювання ІІ Військовим зїздом проголошення автономії України без згоди Тимчасового уряду.

Утворення Генерального Секретаріату 15 (28) червня 1917 р. утворення першого національного уряду в XX ст. Генерального Секретаріату на чолі з В. Винниченком. Перший склад Генерального секретаріату : o В. Винниченко (генеральний секретар внутрішніх справ) o Б. Мартос (генеральний секретар земельних справ) o С. Петлюра (генеральний секретар військових справ) o В. Садовський (генеральний секретар судових справ) o І. Стешенко (генеральний секретар освіти) o С. Єфремов (генеральний секретар міжнаціональних справ) o М. Стасюк (генеральний секретар продовольчих справ) o X. Барановський (генеральний секретар фінансів) o П. Христюк (генеральний писар)

II Універсал Центральної Ради 3 (16) липня 1917 р. проголошення II Універсалу УЦР. Причини проголошення: пошук порозуміння між УЦР і Тимчасовим урядом; переговори делегації Тимчасового уряду в Києві.

III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки 7 (20) листопада 1917 р. проголошення III Універсалу УЦР. Причини проголошення: збройне повстання більшовиків у Петрограді; спроба встановлення радянської влади в Україні: жовтня (11-13 листопада) 1917 р. збройне повстання більшовиків у Києві; визнання УЦР носієм найвищої влади в Україні.

Перший Всеукраїнський зїзд рад у Києві Зміна тактики більшовиків після провалу спроб захопити Київ. Курс більшовиків на скликання Всеукраїнського зїзду рад, на якому вони планували обєднати незадоволених політикою Центральної Ради і здійснити внутрішній переворот проголосити в Україні радянську владу. 4-6 (17-19) грудня 1917 р. робота І Всеукраїнського зїзду рад у Києві, на якому більшовики зробили спробу передати всю владу радам, перетворивши УЦР на Центральний виконавчий комітет рад (ЦВК), але зїзд висловив довіру УЦР; делегати-більшовики залишили цей зїзд та переїхали До Харкова, де проходив обласний зїзд рад Донецько-Криворізького басейну.

Проголошення радянської влади в Україні. Утворення Народного Секретаріату 9 грудня 1919 р. початок роботи у Харкові зїзду рад Донецько-Криворізького басейну; приєднання до його делегатів більшовиків, що прибули з Києва після невдалої спроби організувати там переворот й усунути від влади УЦР; проголошення цього зібрання як «Всеукраїнського» зїзду рад. 12 (25) грудня 1917 р. проголошення зїздом рад у Харкові радянської влади в Україні,

Бій під Крутами 16 (29) січня 1918 р. бій під Крутами між радянськими військами, очолюваними колишнім підполковником царської армії М. Муравйовим (понад 3 тис. осіб) та обєднаним загоном українських добровольців, який складався з курсантів військової школи та студентів (близько 500 осіб) на чолі з сотником В. Омельченком; у результаті 260 молодих українських патріотів загинули, 32 потрапили в полон, із них 28 були закатовані.

IV Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності України 9 (22) січня 1918 р. проголошення IV Універсалу УЦР. Причини проголошення: втрата надій на створення федеративної демократичної Росії; загроза захоплення більшовиками України; неспроможність УЦР самостійно дати їм відсіч; необхідність офіційно відмежуватися від радянської Росії для ведення мирних переговорів з іншими державами.

Брестський мирний договір УНР з Центральними державами 27 січня (9 лютого) 1918 р. підписання Брестського мирного договору між Україною та державами Четверного союзу. Основні умови договору: завершення стану війни між сторонами; відмова від взаємних територіальних та матеріальних претензій; налагодження економічних взаємовідносин; поновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро- Угорщиною (за окремою секретною домовленістю обіцянка створити зі Східної Галичини й Буковини один «коронний край» із широкою автономією); зобовязання з боку України надати країнам Четверного союзу 1 млн т збіжжя тощо.

Падіння Центральної Ради Квітень 1918 р. створення у Києві Української Народної громади, яка розпочала переговори з німецьким командування про зміну влади в Україні шляхом здійснення перевороту. 29 квітня 1918 р. передача влади Всеукраїнським зїздом землевласників генералу П. Скоропадському Причини падіння Центральної Ради: Складні умови діяльності господарська руїна, безладдя, анархія. Неспроможність запропонувати програму, яка згуртувала б усі верстви українського населення. Невдоволення політикою УЦР заможних верств населення (підприємців, поміщиків, заможних селян). Ілюзорна віра в демократичну федерацію народів Росії, надія на замирення з більшовиками. Непослідовність, нерішучість у розвязанні нагальних соціально-економічних проблем, зокрема зволікання з проведенням аграрної реформи. Нехтування необхідністю створити регулярну боєздатну українську армію. Наявність суперечностей усередині УЦР

Здобутки УЦР створено передумови для національно-культурного розвитку України; національні меншини отримали право національно- персональної автономії; були продовжені державотворчі традиції українського народу; залучення до політичного життя великих мас українства, набуття досвіду політичної боротьби; пробудження національної самосвідомості; розпочато процес соціально-економічних перетворень; демократизація суспільно-політичного життя; було закладено основи мирної зовнішньої політики України.

Прорахунки УЦР ігнорування такого важливого чинника в державотворчому процесі, як армія; не вдалося налагодити рівноправні відносини із сусідніми і великими державами, домогтися справжнього міжнародного визнання; непослідовність у реалізації соціально-економічної політики; сліпе слідування соціалістичній доктрині; не вдалося сформувати дієвий державний апарат, налагодити постачання міст продовольством, забезпечити порядок і законність; не вдалося нейтралізувати соціальну демагогію більшовиків; захопленість ідеєю федералізму, намагання втілити її в життя за будь-яких обставин.

Історичне значення УЦР підняла на новий щабель ідею української державності; діяльність Центральної Ради викликала захоплення і була підтримана численними представниками різноманітних верств населення України; центральна Рада практично здійснила одвічні прагнення українського народу до свободи і незалежності; боротьба під прапором української революції на своїх героїчних прикладах підготувала покоління, які вибороли незалежність України.