ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА КОЗАЦЬКОЇ ДОБИ

Початок козаччини припадає на XV ст. Дмитро Вишневецький У 1550 р. Дмитро Вишневецький (Байда) побудував Запорізьку Січ. Наприкінці XVI ст. внаслідок політичних обставин значення козацтва зростає. У 1550 р. Дмитро Вишневецький (Байда) побудував Запорізьку Січ. Наприкінці XVI ст. внаслідок політичних обставин значення козацтва зростає.

Українське бароко Українське бароко Починаючи з середини XVII до кінця XVIII ст. в художній та інтелектуальній царині панував стиль бароко. Його поява співпала з гідною подиву культурною добою в історії країни й водночас допомагала формуванню цієї доби.

Визначальні риси бароко Прославляє і пропагує могутність знаті та церкви Динамізм, мінливість, ускладненість художніх форм Пишний, барвистий стиль, риторичне оздоблення Драматична напруженість та експресивність художнього світосприйняття

Українське бароко або Козацьке бароко назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозького у XVIIXVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.

Золотоверхий Михайлівський собор

У роках збудовано Михайлівський Золотоверхий собор. Золотоверхим Михайлівський собор назвали тому, що в той час це була єдина церква в Києві із золоченим куполом. Всередині Золотоверхий Михайлівський собор був оздоблений мармуром, мозаїкою, тут перебували дорогоцінні ікони. У ХІІ столітті монастир був місцем поховання князів.

Собор святої Софії. Київ

Собор святої Софії християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури і монументального живопису століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі.

Андріївська церква у Києві Перлина бароко Андріївська церква закладена 1744 року в зв`язку з приїздом імператриці Єлизавети I до Києва. Зведена у роках за проектом Франческо Бартоломео Растреллі на Андріївській горі, на початку Андріївського узвозу (назва від Андрія Первозванного).

Успе́нський собо́р головний соборний храм Успенської Києво-Печерської Лаври Побудований у роках заходами Теодосія Печерського, коштом князя Святослава II Ярославича. Успе́нський собо́р головний соборний храм Успенської Києво-Печерської Лаври Побудований у роках заходами Теодосія Печерського, коштом князя Святослава II Ярославича.

Собор святого Юра у Львові Архикатедральний собор Свято́го Юра у Львові греко- католицький собор Галицької митрополії, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково- рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами ( ). Вважається головною святинею українських греко- католиків.

ЛітератураЛітература Справжній початок бароко це Мелетій Смотрицький, це проповіді та вірші Кирила Транквіліона Ставровецького, а повна перемога бароко утворення київської школи. Бароко в Україні поширюється в усіх жанрах тодішньої літератури. В поезії українського бароко виникає силабічний вірш, поряд з яким існує також вірш народний. Найвідомішим жанром барокової поезії була духовна пісня. Різноманітні жанрові форми існують і всередині поезії світської: філософська й еротична лірика, панегірик та епіграма, пейзажні та емблематичні вірші тощо. Справжній початок бароко це Мелетій Смотрицький, це проповіді та вірші Кирила Транквіліона Ставровецького, а повна перемога бароко утворення київської школи. Бароко в Україні поширюється в усіх жанрах тодішньої літератури. В поезії українського бароко виникає силабічний вірш, поряд з яким існує також вірш народний. Найвідомішим жанром барокової поезії була духовна пісня. Різноманітні жанрові форми існують і всередині поезії світської: філософська й еротична лірика, панегірик та епіграма, пейзажні та емблематичні вірші тощо.

Мелетій Смотрицький Мелетій Смотрицький (світське ім'я Максим Герасимович; грудня 1633) письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.Мелетій Смотрицький (світське ім'я Максим Герасимович; грудня 1633) письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.

ПЕРША СТОРІНКА РУКОПИСУ «ЛІТОПИСУ САМОВИДЦЯ» Козацькі літописи До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи: Самовидця (про події років, вірогідний автор Роман Ракушка- Романовський), Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) Самійла Величка (1720, про події в Україні років). До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи: Самовидця (про події років, вірогідний автор Роман Ракушка- Романовський), Грабянки (1710, про події від виникнення козацтва до 1709) Самійла Величка (1720, про події в Україні років).

Освіта Запорозький уряд на чолі з кошовим отаманом постійно виявляв піклування про створення розгалуженої системи освіти. Загалом у системі шкільництва можемо виділити три типи шкіл: січові, монастирські та церковнопарафіяльні. Січова школа У січовій школі навчалися діти, які за певних обставин опинилися на Січі приходили самі або ж були звідкись вивезені й усиновлені козаками. Січових школярів навчали читанню, співу, письму, а також основ військового мистецтва.

Монастирська школа на Січі існувала при Самарсько-Миколаївському монастирі ще із 70-х років XVI ст. На чолі з самарським ієромонахом хлопців навчали грамоти, письма, молитов та Закону Божого. Монастирська школа Церковнопарафіяльні школи Церковнопарафіяльні школи діяли при всіх січових парафіяльних церквах. їх ще називали школами "вокальної музики та церковного співу".Найвідомішим навчальним закладом такого зразка була школа в слободі Орловщина (на лівому березі р. Орелі). В 1770 р. її було перенесено на Січ. Учні цієї школи вивчали мистецтво партесного співу. Тут готували читачів і співаків для Православної церкви України.

Образотворче мистецтво Ікона 1732г. Иконостас, с. Сорочинці Полтавскої обл. В українському живописі стиль бароко позначився насиченістю композицій, колористичною вишуканістю й декоративністю. Персонажі на іконах і портретах зображаються в дорогій одежі, типаж і аксесуари українізуються. В портреті помітне прагнення до імпозантності пози, небуденного оточення.

Ікона «Покрова» з Богданом Хмельницьким Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу неповторні й високі досягнення староукраїнської культури, що мають світове значення. Вони сповненні розгорнутою символікою, яка прочитується у виразних, театрально піднесених жестах, урочистих постатях, світлових ефектах, лініях драпірування тощо. У XVI-XVII ст. в Україні складається декілька шкіл церковного монументального живопису та іконопису. Провідна школа художників сформувалася у XVII ст. в київських монастирях. Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу неповторні й високі досягнення староукраїнської культури, що мають світове значення. Вони сповненні розгорнутою символікою, яка прочитується у виразних, театрально піднесених жестах, урочистих постатях, світлових ефектах, лініях драпірування тощо. У XVI-XVII ст. в Україні складається декілька шкіл церковного монументального живопису та іконопису. Провідна школа художників сформувалася у XVII ст. в київських монастирях.

Йов Кондзелевич Йов Кондзелевич (1667 після 1740) автор ікон із Богородчанського іконостаса, виконаного для Манявського скиту. "Нерукотворний Спас" Богородчанський іконостас рр. Національний музей, Львів.

Богородиця. Богородчанський іконостас рр. Національний музей, Львів Спас Намісний. Богородчанський іконостас рр. Національний музей, Львів

ПортретиПортрети Провідне місце у культурному житі тодішнього суспільства посідав жанр портрету. Художня мова відтворення портретного образу своєрідно використовувала європейські барокові ідеї та національні традиції, яким також були притаманні риси театралізації, умовності, певна символічна система. Худ. невідомий, 17 ст.Митрополит Петро Могила

Худ. невідомий Портрет переяславського полковника Семена Сулими Худ. Невідомий Портрет Парасковії Сулими середина XVIII ст.

Козак Мамай Надзвичайну популярність мали в Україні народні картини Козак Мамай. Протягом XVIII ст. зображення козака Мамая можна було побачити в кожній українській хаті. Козаків малювали олійними фарбами на полотні, стінах, дверях, віконцях, кахлях, скринях, посуді й навіть на вуликах, вважаючи символічне зображення Мамая оберегом.

ГравюриГравюри Розвиваючи традиції митців книжкової мініатюри, майстри українських стародруків вписали яскраву сторінку в історію вітчизняної культури. Вони створили книги, що є справжніми художніми шедеврами – з їх неповторним власним обличчям, особливою красою кириличних шрифтів, композиції аркуша, титульними гравюрами, фронтиспісами, сюжетними ілюстраціями, заставками, заголовними літерами. Глибиною змісту, щирістю вислову, яскравістю і лаконізмом художніх засобів ці оздоби в цілому становлять оригінальне, самобутнє явище в світовому мистецтві.

cku_dobu_referat/ %83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80% D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0% D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D 0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%84%D0 %BE%D1%82%D0%BE&stype=image&lr=24873&nor eask=1&source=wiz&uinfo=sw-1366-sh-768-ww wh-623-pd-1-wp-16x9_1366x768 Інформаційні джерела: