Хижі птахи Підготував Кремінський Володимир

Хижі - це птахи, що полюють на здобич у польоті, використовуючи свої ефективні органи чуття. Їх поділяють на дві групи: денні хижі та нічні хижі птахи.

Для хижих птахів характерний міцний гачкоподібно загнутий на кінці дзьоб, основа якого одіта в голу яскраво забарвлену шкіру. В цю шкіру відкриваються зовнішні отвори ніздрів. Ноги у них помірної довжини, із загнутими і зазвичай гострими кігтями. Кігті і дзьоб служать для вбивства жертви, а останній ще й для розчленування здобичі. Пальці відносно довгі, на підошві мають подушечки, які служать для утримування здобичі.

В природних умовах хижі птахи зїдають здобич з кістками, шерстю, пірям. Неперетравлені рештки викидають через рот. Дрібний видобуток вони заковтують цілком. Їх винятково концентрований шлунковий сік здатний розчинити навіть кістки жертви, а вовна й пір'я пізніше відригуються у вигляді грудочок.

В хижих пернатих немає єдиної для всіх відмітної риси. У той же час усі хижі птахи, будучи в основному м'ясоїдними, харчуються практично всіма видами тварин. Основним харчем в першу чергу є ссавці, птахи і комахи. Нерідко хижі птахи харчуються падлом. Деякі харчуються рослинною їжею. Одні види годуються широким набором кормів, інші вузькоспеціалізовані.

Оперення у хижих птахів жорстке і щільно прилягає до тіла. Забарвлення звичайно неяскраве, переважно сірого, бурого, рудого або чорного кольору, часто з домішками білого. У деяких видів, які харчуються падлом, голова і частина шиї голі, неоперені.

Багато крилатих хижаків демонструють чудеса вищого пілотажу й у спробах зачарувати партнера. Ці повітряні шоу, що звичайно супроводжуються збудженими лементами. Деякі соколи влаштовують парні польоти, при яких один губить ласий шматочок, а інший на лету його підхоплює. Закохана парочка може навіть зчепитися пазурами й разом перекидатися в повітрі ледве не до землі, розчепившись у самий останній момент і знову злітаючи у висоту.

Хижі птахи розповсюджені по всьому світу: їх немає тільки в Антарктиді і на деяких океанічних островах. В північних і помірних широтах частина видів перелітні, частина осілі і кочують після сезону розмноження.

Тривалість життя хижих птахів досить значна. Відомі випадки, коли беркут прожив у неволі 46 років. Дані кільцювання також показують, що хижі птахи середнього розміру живуть близько 15 років. Навряд чи це граничний термін.

Хижі птахи - моногамні. Розмножуються один раз (рідко два рази) в рік. Гнізда влаштовують просто, зазвичай на деревах, іноді в дуплах, на скелях, на землі. Нерідко займають готове гніздо, збудоване іншим видом птахів. Звичайно одна і та ж пара з року в рік гніздиться в одній і тій же гніздовій ділянці.

У більшості видів самці і самки забарвлені подібно, але молоді птахи в перший рік, іноді й пізніше, відрізняються від дорослих забарвленням. Зазвичай самці менші від самок. У сезон спарювання хижі птахи часто стають ревнивими стражами своєї території, виганяючи всіх суперників. Іноді непрошений гість того ж виду може бути вбитий і з'їдений більшою самкою пари, що влаштувалася тут.

Висиджування починається після відкладання першого яйця, а тому пташенята одного виводка бувають різного віку. Висиджує яйця переважно самка, самець заміняє її лише на невеликий проміжок часу. Великі види висиджують кладку майже 2 місяця (наприклад, ягнятник). Види середньої величини висиджують пташенят приблизно на протязі місяця.

Пташенята вилуплюються зрячими і мають добрий пух, однак потребують годівлі та обігріву, а також захисту від ворогів. Виліт з гнізда у дрібних і середніх видів хижаків відбувається у віці одного місяця, у великих грифів пташенята вилітають у трьохмісячному віці.

Багато хижих птахів не живуть цілий рік на одному місці. Деякі навчилися мігрувати, рятуючись від суворої зими, інші зі зміною пір року кочують із одних мисливських угідь в інші. Приміром, звичайний осоїд і степовий боривітер, раціон яких багатий комахами, улітку часто перелітають на північ, де більше корму. Але з наближенням зими, коли комах стає менше, вони слідом за сонцем вертаються на південь.

Під час перельотів хижаки уникають великих водних просторів. Справа в тому, що вони відмінно пристосовані до ширяння, але недостатньо витривалі, щоб подовгу махати крилами. Різні хижаки в досконалості опанували майже всіма прийомами вищого пілотажу, і про манеру польоту або полювання того чи іншого птаха багато чого можна довідатися за формою крил.

Хижих птахів поділяють на дві групи: денні хижі та нічні хижі. У фауні України зустрічається 33 види денних хижих, в основному ряду Соколоподібні та 13видів нічних, в основному ряду Совоподібні. Кожен із видів - це окреме життя, окрема історія і сформовані стосунки з людиною.

Соколи - особлива група пернатих хижаків, яка вирізняється міцним тілом, довгими гострими крилами і стрімким польотом. В Україні налічують 8 видів соколів, серед яких знамениті ловчі птахи - сапсан, балабан, кречет, і дрібні соколики - кібчик, підсоколики, боривітри, які винищують величезну кількість мишовидних гризунів і шкідливих комах. Мешкають соколи переважно в лісах, помежованих із відкритими просторами, лісосмугах.

Орли - одні з найбільших хижих птахів України. Розмах крил у різних видів сягає см. Постава велична і могутня. Всі вони рідкісні і потребують особливо дбайливого ставлення до себе. Оселяються здебільшого в глухих, віддалених від людей місцях. Тим, кому вдається побачити орла, можна вважати пощастило, адже зустріти таких птахів дуже складно через їх обережність і надзвичайно малу чисельність.

Скопа - дуже рідкісний хижий птах. Великий, із розмахом крил до 160 см. Оселяється в лісах біля водойм, так як основна її їжа – риба. Тримається подалі від людей, хоча жодним чином їм не шкодить. Але все одно при зустрічі зі скопою, її вбивають цілеспрямовано, чи просто так, наприклад, кинувши у сидячого птаха камінь.

Шулік в Україні два види: чорний і рудий, із яких рудий є рідкісним. Розмах крил від 135 до 165 см. У польоті їх легко відрізнити від інших пернатих хижаків за вирізом на хвості у вигляді прапорця. Мешкають переважно в лісах у річкових заплавах. Живляться мишами, полівками, щурами, влітку ловлять інших птахів. На свійську птицю практично не нападають. Спокійний, ширяючий політ шулік над селами завжди викликає переполох серед курей. Їх помилково вважають тими хижаками, котрі нищать свійську птицю, і тому при нагоді вбивають.

Яструбів в Україні зустрічається три види: великий, малий і коротконогий. Широко розповсюджені великий і малий. Розмах крил у великого сягає см. Дорослих птахів легко впізнати за характерними поперечним смугам на тулубі (як у зозулі); у молодих - смуги поздовжні і цим вони схожі на канюків. Живуть у лісах, часто оселяються поряд з населеними пунктами.

Яструби дуже спритні, маневрені. Легко і швидко літають між деревами, що є їх характерною прикметою. Полюють із засідок, ховаючись у кроні дерев. Вибравши жертву, нападають несподівано і стрімко. Живляться переважно птахами. Часто полюють у дворах людських осель: малі яструби ловлять горобців, синиць та інших дрібних птахів, а великі - свійську птицю, завдаючи значної шкоди птахівництву. Великий яструб - саме той птах, який дійсно шкодить людям.

Канюків в Україні відмічають три види: звичайний, степовий і зимняк, що прилітає на зимівлю. Вони зустрічаються скрізь, де є мозаїка лісів із відкритими просторами. Ці хижаки середнього розміру, з розмахом крил см. Дуже різні за кольором оперення, в якому переважають руді та бурі відтінки. Низ із темними рисками або поперечними смугами, схожими на такі, як у яструбів. Полюють не ховаючись, на відкритих просторах, повільно літаючи та описуючи в польоті кола, часом «зависають» у повітрі. Живляться переважно гризунами, за один день з'їдаючи десятки мишей і полівок, зберігаючи, таким чином, багато зерна. Тому, знищуючи канюків, ми не лише поводимося з цими корисними птахами несправедливо, а іще й завдаємо шкоди с/г, винищуючи природних ворогів шкідників зернових культур.

На території України зустрічається чотири види лунів: польовий, степовий, лучний і очеретяний. Це птахи відкритих просторів. Вони мешкають на полях, луках, болотах, у степах. Мають струнке тонке тіло та довгі загострені крила. Полюють, повільно і низько літаючи над землею. За цими ознаками їх легко розпізнавати. Живляться переважно мишами, невеликими степовими і водно-болотними птахами, плазунами, комахами. Знищуючи велику кількість шкідників зернових культур, приносять неоціненну користь с/г.

Грифи в Україні представлені трьома видами: гриф чорний, сип білоголовий, стерв'ятник. Це надзвичайно екзотичні хижі птахи. Живуть у горах Криму. Всі рідкісні. Безумовні санітари природи. Потребують дбайливого ставлення до себе. Сип білоголовий

1. Беркут. 2. Білоплечий орлан. 1. Сокол-сапсан 2. Кондор 3. Королівський гриф 4. Каракара 5. Секретар.

1. Сип-кумай 2. Ягнятник 3. Білоголовий орел. 1. Яструб-тетеревятник 2. Коршун червоний

1. Мохноногий канюк 2. Осоїд. Каракара

Нічні хижі птахи представлені представниками ряду совоподібних, що має дві сучасні родини: Справжні сови та Сипухові. Найпершими з ознак, які відразу відзначаєш в сові – це її велика голова і морда з великими круглими очима, які дивляться вперед. Оточує голову лицьовий диск, який у звичайних сов округлий, а у сипух він має форму серця. Дзьоб короткий і вигнутий.

Сови мають гострий зір і слух. Їх великі очі пристосовані для полювання в умовах слабкого освітлення. Часто кажуть, ніби сови добре бачать в темноті, зате при світлі дня - слабко, але ні та, ні інша думка не вірна. Сові, оскільки очі в неї дивляться вперед, як і людині, притаманний бінокулярний зір, але більш широке його поле досягається завдяки здатності птаху повертати голову майже на 180 градусів.

Велика частина сов має тьмяне забарвлення. В основному вони мають сірий або іржастий фон, по якому більш-менш густо розкидані чорні плями, смужки і пестринки. Це забарвлення сов завжди гармонує з довкіллям і цілком приховує їх у сутінках.

Пугачі є найбільшими з усіх сов, вагою до 3 кг, розмахом крил близько см, з довжиною крила см. Рід пугачів налічує 12 видів. Всюди, де вони водяться, ведуть осілий або напівосілий спосіб життя, покидаючи свою батьківщину тільки в разі нестачі їжі. Пугач - великий нічний пернатий хижак потенційно здатний добувати крупну здобич, через що набув типового образу ворога мисливських тварин. Оселяються в старих, густих лісах, далеко від людського житла. Щодо добової активності, їх можна вважати і нічними, і присмерковими видами.

Звичайна вухата сова поширена по всій Україні, зустрічається в лісах, садах, парках, лісосмугах. Це птах середнього розміру, трохи більший за ворону. Забарвлення руде, рябе, добре помітні довгі пір'яні «вушка». Найчастіше її можна зустріти в садах і парках восени та взимку. Впізнати можна за звуком «ху-хуу». Вухаті сови ніколи не будують власних гнізд, а заселяють переважно покинуті воронами, сороками чи круками. Для полювання вухатій сові потрібні відкриті простори, а тому, суцільних лісів вона уникає. Живиться дрібними гризунами.

Сипухові – родина, що об'єднує 11 видів. Тіло струнке, голова вузька та довга. Лицевий диск звужується донизу, трикутної форми. Зовнішні вуха та вушні капсули черепа симетричні. Для ніг характерна видовжена цівка, зазубрений кіготь третього пальця, другий та третій пальці однакові за довжиною..

Сипуха звичайна - хижа птаха, що найбільш розповсюджена в світі сипух. За розміром схожа на галку, її довжина складає см, розмах крил см. Маса коливається в широких межах від 187 до 700 г. Оперення дуже мяке, пухнасте. Верхня частина тіла зазвичай вохристо-руда, з поперечними сірими плямами і численними дрібними темними смугами і крапками. Забарвлення нижньої частини тіла відрізняється в залежності від району проживання. В Україні сипуха зареєстрована на гніздуванні майже в усіх областях України.

Більшість хижих птахів в Україні перебувають у дуже скрутному становищі, бо позбавлені людського тепла та піклування. Єдине, що вони мають у достатку на нашій землі - це жорстоке, або, в кращому випадку, байдуже ставлення до себе. Якщо наше ставлення до цих птахів не зміниться, ми їх просто втратимо, і отримаємо чимало проблем у перспективі свого власного існування.

Ми повинні жити!