Щелепно - лицева ортопедія. Мета, завдання. Класифікація переломів щелеп. Загальна характеристика апаратів.

У щелепно - лицевій ортопедії, як і в цілому в ортопедичній стоматології, застосовуються однакові методи і технології виготовлення протезів, апаратів, спільним є й устаткування зубопротезних лабораторій та зубопротезні матеріали. Медикаментозне, дієтичне та фізіотерапевтичне лікування є складовою частиною комплексного лікування хворих як зі щелепно - лицевою патологією, так і з патологією внутрішніх органів.

У щелепно - лицевій ортопедії використовують такі терміни : аномалія, деформація, дефект, травма. Аномалія, деформація, дефекти можуть бути вроджені чи набуті, травми тільки набуті ( допологові, пологові, у процесі розвитку організму людини ). Крім функціональних й естетичних порушень ушкодження щелепно - лицевої ділянки завдають тяжкої психічної травми. Ці потерпілі потребують комплексного лікування, спрямованого на швидке і повне одужання. Важливою складовою частиною його є ортопедичне лікування, основний принцип якого створення повноцінного протеза, що відновлює функції органів цієї ділянки, та естетична ефективність.

За етіологічним чинником : травматичні та патологічні вогнепальні та невогнепальні від лінії перелому : прямі, поперечні, оскольчасті, поздовжні, косі та зигзагоподібні.

прямі та непрямі Прямий перелом виникає у місці дії травмівної сили, а непрямий на віддалі від місця прикладання сили. Прикладом непрямого перелому може бути перелом суглобових відростків у разі удару в підборіддя.

Патологічний перелом найчастіше є наслідком патологічного процесу у кістці ( остеомієліт, новоутворення, туберкульоз, сифіліс ). Переломи розділяють на повні та неповні. Повний перелом характеризується порушенням цілісності ушкодженої кістки, до неповних належать вдавлення, відломи, тріщини. Переломи ще поділяють на закриті та відкриті.

За характером : поодинокі подвійні - однобічні або двобічні. численні

коміркової частини ; підборідного відділу тіла щелепи ; бічного відділу тіла щелепи ; кута щелепи ; гілки щелепи ( власне гілки, основи або шийки вінцевого відростка, вінцевого відростка ).

коміркового відростка ( Лефор І ); тіла щелепи без носових та виличних кісток ( Лефор II); тіла щелепи з носовими кістками ( черепно - мозкове роз ' єднання, Лефор III).

виличної кістки з ушкодженням стінок верхньощелепної ( гайморової ) пазухи або без її ушкодження.; виличної кістки та виличної дуги ; виличної дуги.

Переломи носових кісток ( зі зміщенням або без зміщення уламків ). Поєднані ушкодження кількох кісток обличчя ( обох щелеп, нижньої щелепи, виличної кістки тощо ).

Репонувальний апарат : 1.Механічної дії 2.функціональної дії Фіксувальні апарати Формувальні апарати Внутрішньоротові апарати : 1.мономаксилярні ( однощелепні ) 2.бімаксилярні ( двощелепні )

Є ЗУБО - ЯСЕННІ ТА НАЯСЕННІ ШИНИ Серед зубо - ясенних та наясенних шин найширшого застосування у клініці ортопедичної стоматології набули шини Вебера, Гунінга - Порта, А. А. Лімбер - га, М. М. Ванкевича.

За наявності переломів беззубої нижньої щелепи використовують шину М. М. Ванкевича. Шина складається з верхнього базису, який фіксується на верхній щелепі залежно від клінічної картини ( щелепа з повною втратою зубів або зі збереженими природними зубами ). До цього базису приварюють вертикальні відростки, які опускаються донизу, торкаючись зовнішніми поверхнями язикових поверхонь уламків нижньої щелепи і утримуючи таким чином їх у правильному положенні. Довжина вертикальної площини повинна тільки сприяти утримуванню уламків, але не травмувати тканини дна ротової порожнини, вільно виводитися із неї.

Шина Вебера належить до зубо - ясенних і використовується тоді, коли на уламках на обох щелепах є в достатній кількості зуби з високими клінічними коронками.

Виготовляється вона із акрилових пластмасі охоплює комірковий відросток і коміркову частину та природні зуби з щічного й язикового боку завдяки прорізам у базисній пластинці, в той час як різальні та жувальні поверхні зубів залишаються вільними. Шину можно використовувати для іммобілізації уламків на етапі завершення лікування, коли консолідація уламків проходить із значним запізненням. Звичайно шина має похилу площину для запобігання зміщенню уламка. Використовують її переважно після репозиції уламків на завершальному етапі.

Зубо-ясенна шина Вебера

А. А. Лімберг запропонував свою конструкцію шини для фіксації беззубих щелеп. Вона може застосовуватися тільки у поєднанні з пращепо - дібною пов ' язкою.

Наясенні шини Гунінга - Порта та Лімберга застосовують у разі переломів беззубих щелеп. Гунінг запропонував свою шину виготовляти із каучуку ; вона складається із двох базисних пластинок, з ' єднаних між собою, з отвором у фронтальній ділянці, який служить для вживання їжі хворими та гігієни ротової порожнини. Порт запропонував таку саму шину, але відливав ЇЇ з чистого олова, що погано переносилося пацієнтами. Нині дана шина виготовляється із акрилових пластмас.

Шина-дощечка по Лімбергу застосовується в випадку відсутності шини

Наясенні шини Гунінга-Порта

Лімберга

Рентгенологічна картина переломів нижньої щелепи

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !