Система освіти в Україні та освітні стандарти Дударчук Ірина, МБВ-17

1. Цінність 2. Система 3. Процес 4. Результат ОСВІТА

1. Цінність2. Система3. Процес4. Результат Освіта як цінність державна: моральний, інтелектуальний, економічний та культурний потенціал кожного суспільства безпосереднім станом залежить від освітньої сфери і можливостей її прогресивного розвитку. Освіта як цінність суспільна: створення організацій, орієнтованих на вирішення невідкладних освітніх проблем; входження у владу компетентних представників сфери освіти. Освіта як цінність особистісна: поширення останнім часом застосування особистісно- орієнтованого підходу до навчання. Система освіти – сукупність закладів освіти, наукових, науково- методичних і методичних установ, науково- виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Освіта - це процес руху від цілей до результату, процес субєкт-обєктної й субєкт-субєктної взаємодії педагогів з учнями, коли учень, студент, слухач у міру усе більше активної, глибокої й всебічної участі в процесі навчання й учіння, виховання й самовиховання, розвитку й саморозвитку перетворюється з досить пасивного об'єкта діяльності педагога в повноправного співучасника, іншими словами, у суб'єкт педагогічної взаємодії. Освіта як результат: грамотність - освіченість - професійна компетентність - культура - менталітет. Освіченість – це ще й результат, що фіксує факт присвоєння державою і суспільством, і особистістю всіх тих цінностей, що народжуються в процесі освітньої діяльності, які так важливі для економічного, морального, інтелектуального стану «споживачів продукції» освітньої сфери - держави, суспільства, кожної людини, всієї цивілізації в цілому.

Система освіти – сукупність закладів освіти, наукових, науково- методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самовря- дування в галузі освіти Систему освіти становлять вищі навчальні заклади всіх форм власності; рівні та ступені (кваліфікації) вищої освіти; галузі знань і спеціальності; освітні та наукові програми; стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти; органи, що здійснюють управління у сфері вищої освіти; учасники освітнього проце- су

Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту Структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; самоосвіту

Дошкільна освіта і виховання здійснюються у сім'ї, дошкільних закладах освіти у взаємодії з сім'єю і мають на меті забезпечення фізич- ного, психічного здоров'я дітей, їх всебічного розвитку, набуття життє- вого досвіду, вироблення умінь, навичок, необхідних для подальшого навчання.

Принципи дошкільної освіти: доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти; рівність умов для реалізації задатків, нахилів, здібностей, обдарувань, різнобічного розвитку кожної дитини; єдність розвитку, виховання, навчання і оздоровлення дітей; єдність виховних впливів сім'ї і дошкільного навчального закладу; наступність і перспективність між дошкільною та початковою загальною освітою; світський характер дошкільної освіти; особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини; демократизація та гуманізація педагогічного процесу; відповідність змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти особливостям розвитку та стану здоров'я дитини дошкільного віку.

дошкільні навчальні заклади (ясла) дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) дошкільні навчальні заклади (дитячі садки) дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) компенсуючого типу будинки дитини дошкільні навчальні заклади (дитячі будинки) інтернатного типу дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) сімейного типу дошкільні навчальні заклади (ясла-садки) комбінованого типу дошкільні навчальні заклади (центри розвитку дитини) дитячі будинки сімейного типу Дошкільні навчальні заклади

Вимоги до змісту дошкільної освіти, його реалізація 1.Зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, який передбачає: формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини; виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля; утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини; розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей. 2. Дошкільна освіта у межах Базового компонента дошкільної освіти здійснюється за Державною базовою програмою та навчально-методичними посібниками, затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Органи управління системою дошкільної освіти: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки; інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади; обласні, міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади; органи місцевого самоврядування.

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, трудову підготовку, профе- сійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно- культурними потребами обсягу знань про природу, людину, суспільство і виробництво, екологічне виховання, фізичне вдосконалення.

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ Державний стандарт загальної середньої освіти – зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні. Додержання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти є обов'язковим для загальноосвітніх навчальних закладів, а також професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. Державний стандарт загальної середньої освіти розробляється Міністерством освіти і науки України разом з Національною академією наук України та Академією педагогічних наук України. Державний стандарт загальної середньої освіти затверджується Кабінетом Міністрів України і переглядається не рідше одного разу на 10 років. Зміна змісту і обсягу Державного стандарту загальної середньої освіти іншими органами виконавчої влади не допускається. Навчально-методичне забезпечення реалізації Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється Міністерством.

Органи управління системою загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки України, інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, відповідні органи управління освіти обласних, міських, районних адміністрацій, органами місцевого самоврядування.

Позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямову- ються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Вони здійснюються закладами освіти, сім'єю, трудовими колективами, громад- ськими організаціями, товариствами, фон- дами і ґрунтуються на принципі добро- вільності вибору типів закладів, видів діяльності.

палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості учнівські та студентські клуби дитячо-юнацькі спортивні школи школи мистецтв студії, початкові спеціалізовані мистецькі заклади освіти бібліотеки оздоровчі та інші заклади Заклади позашкільної освіти

Форми організації позашкільної освіти заняття, гурткова робота, клубна робота, урок, лекція, індивідуальні заняття, конференція, семінар, читання, вікторина, концерт, змагання, тренування, репетиція, похід, екскурсія, експедиція, практична робота в лабораторіях, майстернях, теплицях, на науково- дослідних земельних ділянках, сільськогосподарських та промислових підприємствах, на природі

Органи управління позашкільною освітою спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти; інші центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади; обласні, міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають позашкільні навчальні заклади; органи місцевого самоврядування.

Принципи професійної освіти Принцип гуманітаризації професійної освіти Принцип демократизації Принцип самоорганізації навчальної діяльності Принцип наукової організації праці (учня) студента Принцип відкритості Принцип різноманітності Принцип співробітництва Принцип рівних можливостей Принцип суспільно-державного управління Принцип регіоналізації професійної освіти

Професійно-технічна освіта забезпе- чує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації. Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.

Професійно-технічні заклади освіти (ПТЗО) Випускникам ПТЗО відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії). Випускникам ВПУ може присвоюватися кваліфікація «молодший спеціаліст». професійно-технічне училище, професійний ліцей професійно-художнє училище професійне училище соціальної реабілітації училище-агрофірма училище-завод вище професійне училище навчально-виробничий центр центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів навчально-курсовий комбінат – ПТЗО можуть мати денні, вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси, об'єднання. – ПТЗО здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним контрактом, а також за угодами з підприємствами, об'єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами. – ПТЗО можуть мати одне або декілька базових підприємств, об'єднань, організацій, для яких вони готують робітничі кадри.

Форми організації навчального процесу Природничо-математична, гуманітарна, загально- технічна, професійно-теоретична підготовка здійснюється в спеціалізованих навчальних кабінетах, аудиторіях, лабораторіях і провадиться у таких формах: різні типи уроків, лекція, теоретичний семінар, практичний семінар, лабораторно-практичне заняття тощо; індивідуальне заняття учнів, слухачів; виконання учнями, слухачами індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, випускна та проміжна етапна кваліфікаційна робота, дипломний проект); навчальна екскурсія; інші форми організації теоретичного навчання.

Вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у ВНЗ (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти. Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Документи про вищу освіту: диплом молодшого спеціаліста бакалавра; диплом бакалавра; диплом спеціаліста; диплом магістра; диплом доктора філософії; диплом доктора наук Документи про вищу освіту: диплом молодшого спеціаліста бакалавра; диплом бакалавра; диплом спеціаліста; диплом магістра; диплом доктора філософії; диплом доктора наук Право громадян на вищу освіту 1. Громадяни України мають право на здобуття вищої освіти. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Вони вільні у виборі форми здобуття вищої освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності. 2.Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти, крім права на здобуття вищої освіти за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Право громадян на вищу освіту 1. Громадяни України мають право на здобуття вищої освіти. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Вони вільні у виборі форми здобуття вищої освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності. 2.Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти, крім права на здобуття вищої освіти за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України та закону України про мови. Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України І складається з законів України «Про освіту», «Про наукову і науково- технічну діяльність». ВИЩА ОСВІТА

Рівні вищої освіти (2014р.) початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалавр- cький) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий) рівень; науковий рівень. відповідає пятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою загальнокультурної та професійно орієнтованої підготовки, спеціальних умінь і знань, а також певного досвіду їх практичного застосування з метою виконання типових завдань, що передбачені для первинних посад у відповідній галузі професійної діяльності відповідає шостому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обовязків за обраною спеціальністю відповідає сьомому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності відповідає восьмому кваліфікаційному рівню і передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розвязання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення. відповідає девятому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає набуття компетентностей з розроблення і впровадження методології та методики дослідницької роботи, створення нових системоутворюючих знань та/або прогресивних технологій, розвязання важливої наукової або прикладної проблеми, яка має загальнонаціональне або світове значення

Ступені вищої освіти (2014р.) 1)молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії; 5) доктор наук. освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої-професійної програми, обсяг якої становить 90–120 кредитів ЄКТС освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджуєтьсявищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обовязково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків це освітній і водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченоюрадою вищого навчального закладу або наукової установи в результаті успішного виконанняздобувачем вищої освіти відповідної освітньо- наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які забезпечують розвязання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані в наукових виданнях

Мета діяльності ВНЗ: забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка фахівців для потреб України

Підготовка фахівців у вищих закладах освіти може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей – екстерном. Вищі заклади освіти певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують заклади освіти нижчого рівня акредитації. Вищі заклади освіти у встановленому порядку можуть створювати різні типи навчально- науково-виробничих комплексів, об'єднань, центрів, інститутів, філій, коледжів, ліцеїв, гімназій. технікум (училище) коледж інститут консерваторія академія університет ВЗО 1 рівня акредитації ВЗО 2 р/а ВЗО 3-4 р/а залежно від наслідків акредитації ОКР: молодший спеціаліст ОКР: бакалавр ОКР: бакалавр спеціаліст, магістр Вищі заклади освіти (до 2014р.)

Управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється: 1) Кабінетом Міністрів України; 2) центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки; 3) галузевими державними органами, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади; 5) Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук; 4) органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади; 6) засновниками вищих навчальних закладів; 7) органами громадського самоврядування у сфері вищої освіти і науки; 8) національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

Основні нововведення Закону України "Про вищу освіту " 1. Буде створено окремий колегіальний орган – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти 2. Суттєво буде посилено антиплагіатні норми і відповідальність за них (обовязкове оприлюднення наукових робіт) 3. Створюватиметься новий механізм виборів ректорів вищих навчальних закладів (участь всього викладацького складу та збільшено у відповідній пропорції (не більше 15%) кількість студентів, які братимуть участь у голосуванні). 4. Для ректорів, деканів і завідуючих кафедрами прописано обмеження перебування на посаді – не більше двох строків (5+5) 5. Усі вищі навчальні заклади отримають право остаточного присудження наукових ступенів (у Нацагентстві залишається питання акредитації спецрад і розгляд апеляцій на їх рішення)

Основні нововведення Закону України "Про вищу освіту " 6. Державні ВНЗ зможуть розміщувати власні надходження від своєї освітньої, наукової та навчально-виробничої діяльності на рахунках установ державних банків 7. Зменшено кількість годин навчального навантаження викладачів на одну ставку з 900 год. до 600 год. Зменшено навантаження на студентів – кількість годин в одному кредиті змінено з 36 до З 2016 року запроваджуватиметься новий механізм електронного вступу до ВНЗ і автоматичного розміщення місць державного замовлення 9. Створюватимуться умови для збільшення мобільності студентів і викладачів. Кількість навчальних дисциплін стане меншою, при цьому студенти будуть обирати 25% курсів. 10. Протягом визначеного у законопроекті перехідного періоду із системи вищої освіти буде вилучено рівень молодшого спеціаліста та запроваджено ступінь молодшого бакалавра як скорочений цикл підготовки бакалаврів

Основні нововведення Закону України "Про вищу освіту " 11. Протягом визначеного у законопроекті перехідного періоду із системи Українські ВНЗ зможуть вільно наймати випускників та професорів закордонних університетів. 12. Закон розширює автономію університетів та надає громадськості більше важелів для контролю за його діяльністю. Університети впроваджуватимуть внутрішній публічний моніторинг якості, його результати будуть розміщені на сайтах вузів.

Післядипломна освіта забезпечує одержання нової кваліфікації, нової спеціальності та професії на основі раніше здобутої у закладі освіти і досвіду практичної роботи, поглиблення профе-сійних знань, умінь за спеціальністю, професією.

Напрями: перепідготовка отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду; спеціалізація набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності; розширення профілю (підвищення кваліфікації) набуття особою здатностей виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах спеціальності; стажування набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язки певної спеціальності.

Заклади післядипломної освіти можуть працювати за очною, вечірньою, заочною формами навчання, мати філіали і вести науково-дослідну роботу. академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати підрозділи вищих закладів освіти (філіали, факультети, відділення та інші) професійно-технічні заклади освіти відповідні підрозділи в організаціях та на підприємствах Заклади післядипломної освіти