Формування позитивної Я – концепції підлітка в сімї "Підліток... не розуміє сам себе. Він ще не став єством для себе. Він знаходиться у стані становлення …" Л.С. Виготський

Я - концепція система уявлень людини про саму себе, що включає усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних, природних властивостей; самооцінку; суб'єктивне сприйняття себе і оточуючих,

ПозитивнаНегативна Я - концепція

Когнітивний компонент Структура Я - концепції Оцінний компонент Поведінковий компонент всі знання людини про себе, будь-які рольові, статусні, психологічні характеристики самооцінка самоставлення, оцінка своїх якостей, здібностей, свого образу готовність діяти в певній ситуації певним чином

Критерії позитивної Я – концепції: чітке уявлення про свої сильні та слабкі сторони, здібності та вміння; почуття власної цінності, ефективності; високий рівень самоповаги; здатність досягати успіхів в діяльності; активна життєва позиція, вміння долати перешкоди, а не уникати їх.

Когнітивний компонент у підлітковому віці Я Залежу від думок оточуючих Думаю про свою зовнішність Часто змінюю думку про себе Суперечливи й Інколи не приймаю себе

Роль педагогів, батьків у формуванні когнітивного компоненту підлітка РОЗУМІТИ І ПРИЙМАТИ дитину такою, якою вона є; допомагати пізнавати себе й адекватно оцінювати свої якості; виховувати почуття симпатії до самого себе, самоповаги порівнювати дитину не з іншими, а з ним самим бути прихильними до дитини, ставитися з теплотою і повагою

Оцінний компонент у підлітковому віці Я Мій рівень домагань може бути як і високим, так і низьким Я можу бути запальним, але і пригніченим Не завжди можу критично подивитись на себе В мене мінлива, нестійка самооцінка Моя самооцінка часто залежить від моїх емоцій

Роль педагогів, сімї у формуванні оцінного компоненту підлітка створювати атмосферу довіри в сімї, класному колективі; БУТИ ЗАЦІКАВЛЕНИМ підлітком, відсутність байдужості; зосереджуватись на позитивних рисах підлітка з метою зміцнення самооцінки; більшою мірою звертати увагу на успіхи; мінімум агресивності, заперечення, неповаги та невизначеності у спілкуванні з дітьми.

Поведінковий компонент у підлітковому віці Я В мене нестійка поведінка Я висловлюю протест Не завжди є віра у власний успіх Я чекаю допомоги і підтримки Я самостверджуюсь

Роль педагогів, сімї у формуванні поведінкового компоненту підлітка власний приклад, як первинний зразок поведінки; обговорювати з підлітком його обовязки і привілеї; підтримувати самостійність і сприяти становленню через самовиховання ; допомогти дитині відчути впевненість у власних силах; навчити долати труднощі, сформувавши установку: «Я МОЖУ ЦЕ ЗРОБИТИ!».

Про що ми повинні памятати? Основні провідні потреби підлітка – у самоствердженні, спілкуванні з однолітками, особистісній автономії Прагнуть визнання оточуючими дорослими самостійності і принципової рівності із ними Негативізм по відношенню до тих правил, що декларують дорослі Найважливішою вимогою до вчителя є його ставлення до учнів. Саме така повага вчить дітей поважати себе і інших.

Що ми робимо для того, щоб допомогти підлітку стати гідною людиною, справжньою особистістю, яка, виходячи в світ, буде вміти себе поважати, і не боятиметься жити?

Дякую за увагу!