КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПІДГОТУВАВ УЧЕНЬ8-А КЛАСУ ПУТРІВСЬКОГО НВК ЛУЧИН АНДРІЙ
КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО (УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО) УКРАЇНСЬКА ТАЄМНА ПОЛІТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ, ЩО ВИНИКЛА В КИЄВІ НАПРИКІНЦІ 1845 РОКУ ТА СПИРАЛАСЯ НА ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ВИЗВОЛЬНОГО Й АВТОНОМІСТСЬКОГО РУХУ. БУЛА ОДНИМ З ПРОЯВІВ ПІДНЕСЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ТА АКТИВІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОСЛОВ'ЯНСЬКОГО РУХУ ПІД ВПЛИВОМ ВИЗВОЛЬНИХ ІДЕЙ ПЕРІОДУ НАЗРІВАННЯ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ КРИЗИ «ВЕСНИ НАРОДІВ» ЧЛЕНАМИ ТОВАРИСТВА, ЯКІ НАЗИВАЛИ СЕБЕ БРАТЧИКАМИ, СТАЛИ ВИХОВАНЦІ Й СПІВРОБІТНИКИ КИЇВСЬКОГО ТА ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТІВ. ПРОВІДНУ РОЛЬ СЕРЕД НИХ ВІДІГРАВАЛИ М.КОСТОМАРОВ, Т.ШЕВЧЕНКО, Г.АНДРУЗЬКИЙ, В.БІЛОЗЕРСЬКИЙ, М.Г УЛАК, П.КУЛІШ. ВПРОДОВЖ ІСНУВАННЯ ТОВАРИСТВА ЙОГО ІДЕОЛОГІЯ ЗАЗНАВАЛА ІСТОТНИХ ЗМІН. ЗАВДАННЯ ОБ'ЄДНАННЯ СЛОВ'ЯН, ЩО СТАЛО ПІДСТАВОЮ ВИНИКНЕННЯ ТАЄМНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ, ЗГОДОМ КОНКРЕТИЗУВАЛОСЬ У ДВОХ НАПРЯМАХ РІВНОПРАВНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА СЛОВ'ЯНСЬКИХ НАРОДІВ ТА ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ.
СТВОРЕННЯ Таємне товариство у складі 12 українських інтелігентів Україно-Слов'янське товариство (Кирило-Мефодіївське братство) було створене наприкінці 1845 на початку 1846 року в Києві. Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. Організація була названа іменами відомих слов'янських просвітників Кирила і Мефодія. Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846».
ПРОГРАМА Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», основним автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і українського панславізму, романтика загальнослов'янської єдності, автономізму та народовладдя. Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі шляхом здійснення ряду реформ створення демократичної конфедерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності;
Літературно-стильовим зразком для М. Костомарова були, як вважають «Книги народу польського і польського пілігримства» Адама Міцкевича Але змістом «Книги битія…» цілком оригінальні, відрізняючись, зокрема своїм антикріпосницьким пафосом, та попри україноцентризм, солідарним почуттям до всіх слов'янських народів, у тому числі поляків та росіян. Можна сказати навіть, що «Книги битія…» були об'єктивно полемічні до «Книг народу польського…» з їхнім пафосом польської винятковості. В «Книзі народу польського» немає ідеї об'єднання вільних слов'янських народів, а також не заперечується монархія як форма правління [4]. [4]
ДОНОС І РОЗГРОМ ТОВАРИСТВА У березні 1847 року за доносом провокатора Олексія Петрова діяльність братства була викрита, а члени заарештовані. Напередодні цієї події у будинку на Подолі, власником якого був протоієрей Андріївської церкви Завадський, з'явився новий мешканець дев'ятнадцятирічний Олексій Петров, студент юридичного факультету Київського університету св. Володимира. Батько Петрова, жандармський офіцер Михайло, помер рано, втім устиг виховати сина.
ДЖЕРЕЛА
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!