С УДЖЕННЯ Виконала: студентка 1 курсу групи ТКЛ-11д Мазуренко Юлія

ПЛАН ВСТУП 1.Судження як форма мислення 2.Класифікація суджень 3.Логічний квадрат ВИСНОВОК

ВСТУП П ІЗНАЮЧИ ПРЕДМЕТИ І ЯВИЩА НАВКОЛИШНЬОГО СВІТУ, ВИДІЛЯЮЧИ В НИХ ПЕВНІ ОЗНАКИ, МИ ВИСЛОВЛЮЄМО СУДЖЕННЯ. Н АПРИКЛАД : "З ЛОЧИН Є ДІЯННЯ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ "; "К РАДІЖКА ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ТІЛЬКИ НАВМИСНЕ " І Т. Д. С УДЖЕННЯМ НАЗИВАЄТЬСЯ ДУМКА, В ЯКІЙ УТВЕРДЖУЄТЬСЯ АБО ЗАПЕРЕЧУЄТЬСЯ ЩО НЕБУДЬ ПРО ПРЕДМЕТИ ТА ЯВИЩА ОБ ' ЄКТИВНОЇ ДІЙСНОСТІ. С УДЖЕННЯ ВІДОБРАЖАЄ НАЯВНІСТЬ АБО ВІДСУТНІСТЬ У ПРЕДМЕТІВ ПЕВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, ОЗНАК, ЗВ ' ЯЗКІВ І ВІДНОШЕНЬ. У СУДЖЕННІ ВИРАЖАЄТЬСЯ НАШЕ ЗНАННЯ ПРО САМЕ ІСНУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ І ЯВИЩ ТА ПРО ВСІ РІЗНОМАНІТНІ ЗВ ' ЯЗКИ Й ВІДНОШЕННЯ МІЖ ПРЕДМЕТАМИ, ЯВИЩАМИ ТА ЇХНІМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ. З А ДОПОМОГОЮ СУДЖЕНЬ МИ ОХОПЛЮЄМО ПРЕДМЕТ У НАЙРІЗНОМАНІТНІШИХ ЙОГО ПРОЯВАХ.

С УЖДЕННЯ ЯК ФОРМА МИСЛЕНЯ С УДЖЕННЯ ЦЕ ДУМКА ПРО ПРЕДМЕТ, У ЯКІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ СТВЕРДЖЕННЯ АБО ЗАПЕРЕЧЕННЯ РОЗКРИВАЮТЬСЯ ЙОГО ОЗНАКИ ЧИ ВІДНОШЕННЯ ДО ІНШИХ ПРЕДМЕТІВ.……………………………….. І СТИННІСТЬ СУДЖЕННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЙОГО ВІДПОВІДНІСТЮ ОБ ЄКТИВНІЙ ДІЙСНОСТІ.

П ОНЯТТЯ ПРО ПРЕДМЕТ ДУМКИ НАЗИВАЄТЬСЯ СУБ ЄКТОМ І ПОЗНАЧАЄТЬСЯ ЛАТИНСЬКОЮ ЛІТЕРОЮ S, А ПОНЯТТЯ ПРО ВЛАСТИВОСТІ І ВІДНОШЕННЯ ПРЕДМЕТА ДУМКИ НАЗИВАЄТЬСЯ ПРЕДИКАТОМ ДУМКИ І ПОЗНАЧАЄТЬСЯ ЛАТИНСЬКОЮ ЛІТЕРОЮ Р.

Структура судження Субєкт S (sabjectum- предмет) Звязка Є,не є, суть, не суть чи синоніми Предикат Р (praedicatum- властивість, ознака)

К ЛАСИФІКАЦІЯ СУДЖЕНЬ Судження класифікуються шляхом поділу їх за своїми структурними особливостями на окремі види і різновиди. Основою є такі ознаки, за видозміною яких поділяються всі судження: а) зміст предиката; б) якість звязки; в) обсяг субєкта; г) модальність судження; д) тип логічних союзів.

ПРОСТІ СУДЖЕННЯ АТРИБУТИВНІЕКЗИСТИЦІЙНІРЕЛЯТИВНІ

ЧОТИРИ 1. ЗАГАЛЬНОСТВЕРДЖУВАЛЬНІ (A) (В СІ S Є P) 2. ЗАГАЛЬНОЗАПЕРЕЧУВАЛЬНІ (E) (Ж ОДНЕ S НЕ Є P) 3. ЧАСТКОВОСТВЕРДЖУВАЛЬНІ (I) (Д ЕЯКІ S Є P) 4. ЧАСТКОВОЗАПЕРЕЧУВАЛЬНІ (O) (Д ЕЯКІ S НЕ Є P) В ЛОГІЦІ ІСНУЄ ОБ ЄДНАНА КЛАСИФІКАЦІЯ СУДЖЕНЬ ЗА ЯКІСТЮ ТА КІЛЬКІСТЮ, ВІДПОВІДНО ДО ЯКОЇ ВИДІЛЯЮТЬ ЧОТИРИ ВИДИ СУДЖЕНЬ : 1. ЗАГАЛЬНОСТВЕРДЖУВАЛЬНІ (A) (В СІ S Є P) 2. ЗАГАЛЬНОЗАПЕРЕЧУВАЛЬНІ (E) (Ж ОДНЕ S НЕ Є P) 3. ЧАСТКОВОСТВЕРДЖУВАЛЬНІ (I) (Д ЕЯКІ S Є P) 4. ЧАСТКОВОЗАПЕРЕЧУВАЛЬНІ (O) (Д ЕЯКІ S НЕ Є P)

ЛОГІЧНИЙ КВАДРАТ А Е ІО підпорядкуваняя контрадикторність контрасність субконтрасність суперечність

1.В ІДНОШЕННЯ КОНТРАСНОСТІ МІЖ СУДЖЕННЯИ АЕ(ЕА) ОЗНАЧАЄ : 1) ДАНІ СУЖДНННЯ МОЖУТЬ БУТИ ОДНОЧАСНО ХИБНИМИ ; 2) ОДНЕ МОЖЕ БУТИ ІСТИННИМ, А ДРУШЕ ХИБНИМ.

2.В ІДНОШЕННЯ СУБКОНТРАСНОСТІ МІЖ СУДЖЕННЯМИ ІО(ОІ) ПЕРЕДБАЧАЄ, ЩО : 1) ДАНІ СУДЖЕННЯ МОЖУТЬ БУТИ ОДНОЧАСНО ІСТИННИМИ ; 2) ОДНЕ МОЖЕ БУТИ ІСТИННИМ, А ІНШЕ ХИБНИМ.

3. В ІДНОШЕННЯ КОНТРАДИКТОРНОСТІ МІЖ ЕІ(ІЕ) ТА АО(ОА) ПРЕДБАЧАЄ, ЩО ЯКЩО ОДНЕ СУДЖЕННЯ ІСТИННЕ, ТО ДРУГЕ ОБОВ ЯЗКОВО ХИБНЕ ТА НАВПАКИ.

4.В ІДНОШЕННЯ ПІДПОРЯДКУВАННЯ ЧАСТКОВОГО СУДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОМУ АІ, ЕО ОЗНАЧАЄ, ЩО ЯКЩО ІСТИННЕ Є ЗАГАЛЬНИМ СУДЖЕННЯМ, ТО І ЧАСТКОВЕ БУДЕ ІСТИННИМ.

В ИСНОВОК О ТЖЕ, СУДЖЕННЯ Є ЯК МІНІМУМ ЗВ ' ЯЗОК ДВОХ ПОНЯТЬ, ОДНЕ З ЯКИХ НАЗИВАЄТЬСЯ СУБ ' ЄКТОМ СУДЖЕННЯ S ( ВІД ЛАТ. S UBJECTUM - ТЕ, ПРО ЩО ГОВОРИТЬСЯ В РЕЧЕННІ ), А ІНШЕ - ПРЕДИКАТОМ СУДЖЕННЯ P ( ВІД ЛАТ. P RAEDICATUM - ТЕ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄ СУБ ' ЄКТ СУДЖЕННЯ ). У СУБ ' ЄКТІ СУДЖЕННЯ, ТАКИМ ЧИНОМ, ВІДБИВАЄТЬСЯ САМ ЦІЛІСНИЙ ПРЕДМЕТ, А В ПРЕДИКАТІ - ОЗНАКА ПРЕДМЕТА. С УБ ' ЄКТ СУДЖЕННЯ І ПРЕДИКАТ СУДЖЕННЯ НАЗИВАЮТЬСЯ ТЕРМІНАМИ СУДЖЕННЯ. Т ЕРМІНИ СУДЖЕННЯ З ' ЄДНУЮТЬСЯ ОДИН З ОДНИМ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗВ ' ЯЗКИ, ПРИЗНАЧЕННЯ ЯКОЇ ПОЛЯГАЄ АБО В УТВЕРДЖЕННІ (" Є ", " Є "), АБО В ЗАПЕРЕЧЕННІ (" НЕ Є ", " НЕ Є ") ФАКТУ ВІДНОСИНИ МІЖ СУБ ' ЄКТОМ І ПРЕДИКАТОМ СУДЖЕННЯ. Т АКІ СУДЖЕННЯ ПРИЙНЯТО НАЗИВАТИ ПРОСТИМИ.