Підготувала: студентка 2 курсу 1м2 Швець В. В. Топографічна анатомія грудної стінки

Грудь (thorax, pectus) частина тіла людини, що розташована між шиєю та животом. Межі : Верхня межа грудної стінки проходить уздовж верхнього краю ручки груднини та ключиці, а ззаду по горизонтальній лінії, проведеній від остистого відростка VII шийного хребця до акроміального кінця ключиці. Нижня межа грудей відповідає лінії, що проходить від мечоподібного відрости груднини вздовж краю ребрової дуги, через передні кінці останніх двох ребер, по нижньому краю XII ребра до остистого відростка XII грудного хребця. Від верхніх кінцівок ділянка грудей відділена лінією, що збігається спереду з дельтоподібно- грудною борозною (sulcus deltoideopectoralis), а ззаду з присереднім краєм дельто­подібного мяза. Ці межі умовні, оскільки деякі органи черевної порожнини розташовані хоч і під діафрагмою, але вище нижньої межі грудей (печінка, частково шлунок та ін.), а з іншого боку верхівки легенів, вкриті плеврою, виступають над верхньою межею грудної клітки.

Зовнішні орісгітири грудної стінки: 1.claviculae; 2.arcus costales, утворені хрящами VIIX ребер; 3.scapulae з їх відростками, краями, кутами, остями; 4. incisura jugularis; 5. angulus infrasternalis; 6. міжреберя (spatia intercostalia). Найширшими є друге і третє міжреберя, найвужчими пяте, шосте, сьоме; 7.papula mammaria. У чоловіків відповідає IV ребру - четвертому міжреберю, у жінок залежить від розмірів грудної залози; 8.серцевий поштовх. Визначають у пятому міжреберї досередини від середньоключичної лінії; 9.мязові контури. Великі грудні, трапецієподібні мязи. Іноді можна побачити контури зубчастих мязів, підключичні ямки та дельтоподібно- грудні борозни.

УМОВНІ ЛІНІЇ Для уточнення проекції органів грудної порожнини на грудну стінку використовують умовні вертикальні лінії: 1. L. mediana anterior, яка проходить через середину груднини. 2. L. sternalis, що йде по зовнішньому краю груднини. 3. L. parasternal, що проходить посередені між грудниною та середньоключичною лініями. 4. L. medioclavicularis, яка проходить через середину ключиці. 5. L. axillaris anterior, що проходить по передньому краю пахвової ямки. 6. L. axillaris media, що проходить через середину пахвової ямки. 7. L. axillaris posterior, що проходить по задньому краю пахвової ямки. 8. L. scapularis, яка проходить через кут лопатки за опущеної верхньої кінцівки. 9. L. paravertebralis, яка проходить посередині між лопатковою лінією і лінією, проведеною через поперечні відростки хребців. 10. L. mediana posterior, що проходить через остисті відростки грудних хребців.

Розрізняють грудну стінку і грудну порожнину. Перша утворена кістковою основою: хребтом, ребрами і грудниною, які формують грудну клітку, і мякими тканинами, зокрема зовнішніми і внут­ рішніми міжребровими мязами, а також мязами плечового поясу. Пошарова будо­ва мяких тканин, які вкривають грудну клітку, відрізняється залежно від ділянки грудей. Передні ділянки грудної клітки: 1. Ділянка груднини, або передня серединна ділянка грудей, regio sternalis, regio mediana thoracis anterior. 2. Передня верхня ділянка грудей, права і ліва regio thoracis anterior superior dextra et sinistra. 3. Передня нижня ділянка грудей, права і ліва regio thoracis anterior inferior dextra et sinistra. Задні ділянки грудної клітки: 1. Задня серединна ділянка грудей (хребтова ділянка) regio mediana thoracis posterior (regio vertebralis). 2. Задня верхня ділянка грудей (лопаткова ділянка), права і ліва - regio thoracis posterior superior (regio scapularis) dextra et sinistra. 3. Задня нижня ділянка грудей (підлопаткова ділянка), права і ліва regio thoracis posterior inferior (regio infrascapularis) dextra et sinistra R. mammalis R. sternalis R. inframammalis R. infrascapularis R. vertebralis R. scapularis

Поверхневі шари Шкіра (cutis) на передній і бічній поверхнях грудної клітки тонка, на задній значно товща. Вона рухома (за виключенням ділянки груднини), її легко зібрати в складку. Шкіра містить сальні і потові залози, численні в області грудини, лопаток і бічній поверхні, де можуть утворюватися ретенційні кісти. Тканини грудної стінки формують поверхневі, середні та глибокі шари. Вираженість підшкірної жирової клітковини залежить віл віку, статі, харчування. Вона містить поверхневі вени, що анастомозують з поверхневими венами шиї та передньої стінки живота, а також із w. thoracici interni. Артеріальну сітку на передній поверхні грудної стінки формують кінцеві гілки a. thoracica interna, аа. intercostales і a. thoracalis lateralis. На спині ці артерії відходять від задніх бічних гілок міжребрових артерій. Тут також розташовані кінцеві розгалуження nn. supraclaviculares і гілок міжребрових нервів.

Поверхнева фасція (fascia superficialis) є частиною однойменної фасції тіла, тонкою сполучнотканинною пластинкою. На передній поверхні грудної клітки, під ключицею, в поверхневій фасції містяться волокна підшкірного м'яза шиї. Поверхнева фасція утворює капсулу грудної залози, що її розглядають разом з поверхневими шарами грудної клітки, оскільки вона є шкірним утворенням, яке походить з потових залоз апокринового типу. Грудна залоза (glandula mammaria) парний орган, який розташований на передній стінці грудної клітки на рівні IIIVI ребер. Присередня межа грудної залози пригруднинна лінія, бічна передня пахвова. Лежить залоза на великому грудному та частково на передньому зубчастому м'язах і відділена від них власною грудною фасцією. У жінок грудна залоза має різноманітні форму та величину залежно від віку й індивідуальних анатомічних особливостей.

Грудна залоза вкрита утвореною поверхневою фасцією капсулою, що двома листками обгортає її спереду і ззаду. Фасція кріпиться до ключиці, формуючи підтримувальні зв'язки грудної залози (ligg. suspensoria mammaria). Від власної фасції, над якою вона розташована, грудну залозу відділяє підшкірна жирова клітковина. Від капсули в товщу грудної залози відходять перетинки, які поділяють її на 1520 променево розташованих часточок. Кожна часточка має свою вивідну (молочну) протоку (ductus lactiferus) діаметром 23 мм. Молочні протоки променево спрямовані до соска, де утворюють молочні пазухи (sinus lactiferous). На верхівці соска вони відкриваються.

Вади розвитку молочної залози: 1) амастія – повна відсутність молочної залози; 2) ателія – відсутність соска; 3) аплазія – недорозвиток молочної залози; 4) політелія – надмірна кількість сосків; 5) полімастія – надмірна кількість молочних залоз і цілий ряд інших. У грудній залозі, особливо в період лактації, часто виникають запальні процеси. Найчастіше вони переходять в гнійно- запальні захворювання (мастити) і вимагають оперативного лікування. Розрізняють: 1) поверхневі (премамарні, субареолярні) мастити; 2) інтрамамарні (інтерстиціальні, паренхіматозні); 3) ретромамарні Амастія Аталія Марк Уолборг з політелією

Середні шари Власна фасція грудей (fascia pectoralis) являє собою щільну пластинку лише в ділянці груднини, де вона спаяна з окістям. На інших ділянках фасція у вигляді тонших пластинок вкриває великий грудний, передній зубчастий (m. serratus anterior) і зовнішній косий м'язи живота (m. obliquus abdominis externus).

Під власною фасцією грудей розташовані м'язи плечового пояса і черевної стінки. З них великий і малий грудні м'язи вкривають грудну клітку спереду, передній зубчастий м'яз збоку, найширший м'яз спини (m. latissimus dorsi) ззаду і частково збоку, а зовнішній косий м'яз живота починається в нижньобічному відділі грудної клітки. Шар цих м'язів вкриває ребра і міжреброві проміжки. Глибока пластинка грудної фасції, що утворює піхву для малого грудного м'яза, має назву ключично-грудної фасції (fascia clavipectoralis). m. Pectoralis major m. Pectoralis minor

У цій ділянці, бічна частина якої є передньою стінкою пахвової ямки, виділяють три трикутники, в межах яких розташований судинно-нервовий пучок пахвової ямки. Так, trigonum clavipectorale розташований між ключицею і верхнім краєм малого грудного м'яза, trigonum pectorale відповідає межам малого грудного м'яза, trigonum subpectorale локалізується між нижніми краями малого і великого грудних м'язів.

Між власною фасцією, що вкриває задню поверхню великого грудного м'яза, і ключично-грудною фасцією розташований простір, виповнений жировою клітковиною. Простір між ключично-грудною фасцією спереду і грудною стінкою ззаду називають глибоким клітковинним. У цьому просторі можуть розвиватися субпекторальні флегмони. Глибокий клітковинний простір є частково верхівкою пахвової ямки. Таким чином, жирова клітковина з глибокого клітковинного простору за ходом великих судин сполучається з бічним простором шиї, підключичною, пахвовою ділянкою та ділянкою спини. Зовнішньою поверхнею переднього зубчастого м'яза проходять у вертикальному напрямку судини та нерви. Найближче допереду, вздовж бічного краю малого грудного м'яза, проходять vasa thoracica lateralia, дозаду від них (1,52 см) n. thoracicus longus, який іннервує передній зубчастий м'яз, ще більше дозаду n. thoracodorsalis до найширшого м'яза спини і vasa thoracodorsalia. Кінцеві гілки бічної грудної артерії проходять уздовж нижнього краю великого грудного м'яза. Верхня частина довгого грудного нерва вкрита великим грудним м'язом, нижня прилягає до найширшого м'яза спини. Грудо-спинний нерв і однойменні судини прикриває найширший м'яз спини.

Глибокі шари Грудна клітка має задню, передню та дві бічні стінки, а також верхній і нижній отвори. Задня стінка грудної клітки утворена грудною частиною хребта (pars thoracalis columnae vertebralis), а також задніми відділами ребер від головок до кутів. Тіла грудних хребців виступають у грудну порожнину у вигляді валика. Передня стінка обмежена грудниною і хрящовими частинами ребер, бічні кістковою частиною ребер.

Верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) обмежений задньою поверхнею ручки груднини, внутрішнім краєм ключиці та передньою поверхнею І грудного хребця. Через верхній отвір грудної клітки проходять стравохід, трахея, блукаючі і діафрагмові нерви, симпатичний стовбур, сонні та підключичні артерії, внутрішні яремні і підключичні вени, грудна лімфатична протока. Нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior) обмежений задньою поверхнею мечоподібного відростка груднини, нижнім краєм ребрової дуги, передньою поверхнею X грудного хребця і закритий діафрагмою.

Міжреброві проміжки виповнені міжребровими м'язами, кровоносними та лімфатичними судинами, нервами і лімфатичними вузлами. Міжреброва щілина утворюється внаслідок того, що зовнішній міжребровий м'яз кріпиться до нижнього краю ребра, а внутрішній міжребровий м'яз над sulcus costalis. Таким чином, міжреброва щілина обмежена згори ребровою борозною, а ззовні та зсередини міжребровими м'язами. Mm. intercostales externi виповнюють не весь міжребровий проміжок, вони не доходять до груднини. Напроти ребрових хрящів їх змінюють апоневротичні пластинки, що містять сухожилкові волокна. Волокна зовнішніх міжребрових м'язів і зв'язок спрямовані згори вниз і ззаду наперед. Глибше зовнішніх міжребрових м'язів проходять судинно-нервові пучки: v. intercostalis розташована найвище, a. intercostalis нижче вени, ще нижче нерв.

У задньому відділі грудної стінки, до середньої пахвової лінії судини проходять у ребровій борозні, розташованій поблизу нижнього краю ребра, по його глибокій поверхні. Ближче допереду судини ребром уже не захищені. Міжреброві нерви проходять нижче артерій і за межами ребрової борозни. Через це вони частіше зазнають ушкоджень, ніж судини. Глибше міжребрових судин і нервів лежать mm. intercostales interni. Вони теж цілком не виповнюють весь міжребровий проміжок: спереду доходять до груднини, а ззаду закінчуються біля ребрових кутів. Волокна внутрішніх міжребрових м'язів спрямовані знизу вгору ззаду наперед. Міжреброві м'язи, ребра та реброві хрящі зсередини вкриті fascia endothoracica. Вона також вкриває передню по верхню грудних хребців і діафрагму. Глибше внутрішньогрудної фасції розташований шар пухкої клітковини, яка відділяє її від пристінкової плеври на всьому протяв останньої. Підплевральна клітковина найрозвиненіша по обидва боки від хребта.

У складі глибоких шарів грудної клітки проходить внутрішня грудна артерія, що відходить від нижнього півкола a. subclavia біля внутрішнього краю m. scalenus anterior. Спускаючись униз, внутрішня грудна артерія йде по задній поверхні ребрових хрящів на відстані 1,52 см від краю груднини, внутрішніх міжребрових м'язів, вкрита внутрішньогрудною фас цією. На рівні ребрової дуги вона ділиться на дві кінцеві гілки: a. musculophrenica і a. epigastrica superior. Нижче III ребрового хряща до внутрішньої грудної артерії прилягає m. transvesus thoracis.