Над призентацією працювали: Хрустальова Анна, Константин Шмалій, Алейников Кирил

Свя́то-Успе́нська Поча́ївська ла́вра православний чоловічий монастир у Почаєві, Кременецький район, Тернопільська область, Української православної церкви (Московського патріархату) зі статусом лаври. Найбільша православна святиня Волині, друга, після Києво-Печерської лаври, України. Тривалий час василіянська обитель. На території лаври знаходиться Почаївська духовна семінарія. Согласно преданию, монастырь основали монахи Киево- Печерской лавры, которые бежали от нашествия татар в 1240 году. Первое летописное упоминание датируется 1527 г.

Успенський собор Почаївської лаври Троїцький собор Почаївської лаври

Преображенський собор Почаївської лаври Підземний храм на честь Іова Почаївського

Храм на честь Великомучениці Варвари Надбрамний корпус (Святі ворота) Архієрейський дім Дзвіниця Почаївська духовна семінарія Каплиця на честь річчя Різдва Христового Каплиця на честь 400-річчя перенесення Почаївської чудотворної ікони Божої Матері Літній вівтар Водонапірна вежа

Катерининська церква (козацький кафедральний собор святої великомучениці Катерини УПЦ КП) церква Української православної церкви Київського патріархату в місті Чернігів, пам'ятка архітектури національного значення. Яскравий зразок кам'яної української архітектури Лівобережжя XVII–XVIII століть. Зведена на кошти козаків, братів Лизогубів (Якова та Семена), за заповітом їхнього батька Чернігівського полковника Юхима Лизогуба. Церква побудована в пам'ять про героїзм діда, Чернігівського полковника й наказного Гетьмана Якова та козаків Чернігівського полку, виявлений ними під час штурму турецької фортеці Азов в 1696

Катерининська церква побудована у формах бароко, з цегли, тинькована й побілена. Конструкція хрестоподібна у плані, девятичасна з розвиненими камерами у внутрішніх кутах (висота їх становить 2 / 3 висоти стін основних об'ємів церкви). Кожна з гілок п'ятигранна, завершується банями на восьмигранних барабанах По композиції споруда повторює традиційну дерев'яну українську церкву Особливість Катерининської церкви її всефасадність. Існують три вхідних портали: північний, східний та південний. У зовнішньому вигляді храму велику роль грає обрамлення барокових входів і віконних прорізів (трикутні фронтони, наличники, дрібнопрофільовані карнизи) для якого використано лекальну цеглу (ліпного орнаменту немає).

Свя́то-Хрестовоздви́женський жіно́чий монасти́р (Здвиженський, Воздвиженський монастир) православний жіночий монастир розташований у Полтаві, заснований у XVII ст. Знаходиться на горі над р. Полтавка, домінуючи над містом і околицями. 27 вересня храмове свято Хрестовоздвиженського монастиря

Хрестовоздвиженський монастир виник у Полтаві за ініціативи відомого полковника Мартина Пушкаря. Перед мандрівниками та паломниками сьогодні відкривається заворожуюча картина монастиря, який виконаний в чудовому стилі українського бароко

Його тоді було побудовано на одному із трьох полтавських пагорбів над річкою Ворскла. Монастир відомий тим, що приймав у своїх стінах і Тараса Шевченка, художника Г. Мясоєдова. Пізніше вони змалювали монастир у своїх картинах. Архітектура собору й досі залишається одним із кращих зразків українського бароко. За формою будова Хрестовоздвиженського монастиря хрестоподібна, трохи вигнута; усі три сторони собору здаються однаковими. У 18-му столітті Хрестовоздвиженський монастир опікували по-особливому, йому приділялося багато уваги. Так, зокрема, було виконано внутрішні розписи, прикрашено іконостас. Майстер, що займався оздобою монастиря, - це С. Шалматов.

Цікаво, що нині споруди монастиря вже камяні, а у 17-му столітті вони були деревяними. У 1695 році Хрестовоздвиженський монастир був зруйнований кримськими татарами. Згодом у 18-му столітті за сприяння українського державного діяча В. Кочубея було розпочато спорудження вже камяного собору