ПАЛАЦОВО-ПАРКОВІ КОМПЛЕКСИ УКРАЇНИ ХІХ СТОЛІТТЯ Над презентацією працювали : Хрустальова Анна, Павленко Євгенія
Наприкінці XVIII початку XIX ст. поширилось будівництво палацово-паркових комплексів. Для палаців обиралися особливо мальовничі місця. Пишні панські садиби будували собі Розумовські, Скоропадські, Закревські представники давніх родин козацької старшини, а згодом і дворянські родини. Парк «Софіївка». Умань Резиденції, які й досі викликають чималий подив та захоплення, розташовані в селах Верхівня (Житомирщина), Тростянець (Чернігівщина), Корсунь-Шевченківський (Черкащина), Хомутець (Полтавщина). Крім того, в Центральній Україні збереглися видатні шедеври садово- паркового мистецтва доби класицизму (Умань, Біла Церква). Деякі маєтки перебувають, на жаль, у запустінні, як, приміром, Руде Село на Київщині. Іншим пощастило більше.
Маєток Тарновських у Качанівці. Чернігівська обл. Маєток у с. Сокиринці на Чернігівщині отримав полковник козацької старшини Галаган. У 1832 році його нащадок П. Галаган разом з архітектором П. Дуровським розпочав будівництво палацу. Працювати над парком він запросив голландських фахівців Ределя та Хрістіані. Зведений палац став окрасою всієї Лівобережної України. Парковий фасад доповнено пандусом, який плавно сполучає другий поверх із великою галявиною. На ньому все ще стоять статуї богинь Церери і Гери. У Сокиринцях розташовано один із найбільших і найкрасивіших в Україні парків
У стилі зрілого класицизму за проектом Дж. Кваренгі збудовано палац графа Завадовського в Ляличах. Комплекс складався з великого будинку палацового типу з галереями і флігелями, різних господарських та службових будівель і парку з літнім палацом, храмом-ротондою, скульптурами. Палац Розумовських. Батурин. Чернігівська обл. Яскравими зразками палацового будівництва та паркового мистецтва є садиба меценатів Тарновських у Качанівці та родова резиденція графа С. Потоцького в Тульчині, яка успішно сперечалася з кращими королівськими аналогами Європи.
Палацовій архітектурі Криму притаманна наявність романтичних елементів. Окрасою всього Південного узбережжя Криму є казково прекрасний палац графа М. Воронцова в Алупці, побудований за проектом Е. Блора. Палац збудовано в дусі англійського зодчества з наявністю елементів різних епох. Розбивкою парку керував К. Кебах. Природні фрагменти Верхнього парку мають поетичні назви: Місячний камінь, Малий і Великий хаоси, Дзеркальне і Лебедине озера, Сонячна, Контрастна, Капітанова поляни. Елементи Нижнього парку виконані в дусі Ренесансу: Фонтан сліз, Чайний будиночок, скеля І. Айвазовського. І нарешті, родзинка парку тераса з трьома парами біломармурових левів, виконаних у майстерні відомого італійського скульптора Дж. Боннані. Воронцовський палац. Алупка. Крим
Палацово-парковий комплекс «Шарівка» Створення парку тісно пов'язане з історією селища, заснованого в 1700 р. осавулом Охтирського полку М. О. Шарієм, від імені якого походить назва. Парк розбито на схилах великої балки, що прилягає до русла ріки Мерчик, на основі природного лісу та фруктових садів. Своєрідний мікроклімат створюють у Шарівському парку рельєф ґрунту, достатня кількість вологи та віковічна діброва. Ним володіли поміщики Ольховські, Гебенштрейни, Кеніги. Ансамбль садиби остаточно сформувався при її останніх володарях Л. Е. та Ю. Л. Кьонігах (з 1881 р. по 1917 р.) За цей час площа садиби зросла до 70 га.
Лівадійський палац Маєток постав у 1790-их роках. Першим власником був грек Ламброс Кацоніс, який назвав садибу на згадку про своє рідне місто Лівадію. Впродовж I-ї половини XIX століття був зведений палац, парк. В 1860-их палац купила імператриця Марія Олександрівна, після перебудови він став літньої резиденцією Російський імператорів. Місце проведення Ялтинської конференції 1945 року