Вірувань первісних людей

Первісний лад склався приблизно 40 тис. років тому і пройшов три основні стадії розвитку : ранній матріархат, пізній ( розвинутий ) матріархат і патріархат. Кожній з них відповідала форма релігії, яка відображала особливості світосприйняття людей у конкретних умовах : ранньому матріархату тотемізм, пізньому землеробський культ, патріархату шаманізм. Усі ці форми не поширювалися поза родом чи племенем, тому їх називали родоплемінними віруваннями. До ранніх форм релігійних вірувань належать також магія, фетишизм і анімізм, які виникли в період формування родового ладу.

Магія (гр. mageia чаклунство) віра в можливість впливу на довколишній світ через надприродне фетишів, духів тощо шляхом чаклунського дійства. В уяві людей магія посилювала їх вплив на природу. Тоді вважалося, що людина може вплинути на природу не лише своєю працею (природні рухи), а й особливими символічними діями обрядами (надприродний шлях).

Фетишизм (порт, fetico зачарована річ) віра в існування у матеріальних об'єктів надприродних властивостей.

Анімізм (лат. апіта душа) віра в Існування в тілі людини її двійника душі, від якої залежать життя особи, її фізіологічний І психологічний стан. Анімізм бере початок з приписування якостей двійників матеріальним об'єктам: людському тілу, тваринам, знаряддям праці тощо. З часом до анімізму ввійшли уявлення про двійників матеріальних процесів: хвороби, війни, ковальської справи та ін.

Тотемізм (індіан. от-отем його рід) віра в надприродну спорідненість груп людей (роду, племені) з певними видами тварин, рослин.

Шаманізм ( шаман знахар) віра в можливість спілкування служителів культу (шаманів) з духами.