Презентацію підготував Кувалдін Леонід 7- А

Вікінги - скандиномовні племена, що в Середньовіччі заселяли прибережну, а також континентальну частину Скандинавії та Балтійського моря. З 8 ст. стали широко відомими в Північно - Західній європі як завойовники, пірати та купці. Згодом поширили свою експансію на всю Європу, Північну Атлантику та Близький Схід. У Франції « північні люди » були відомі як « нормани », в Англії їх називали « данцям », у Візантії « варангами », на Русі « варягами ». Часто на завойованих землях засновували власні поселення. В Англії, Нормандії, в Ісландії, на Сицилії та у межиріччі Дніпра та Волхова утворили власні держави. Зрештою змішалися з місцевими племенами. Населення Ісландії, Фарерських та Шетландських островів вважається етнічними нащадками вікінгів у чистому вигляді. Землі, заселені вікінгами, були гористі та лісисті і мало придатні для хліборобства. Общини вікінгів мешкали малими оселями, керували якими так звані « ярли » найбагатші землевласники. Деякі вікінги мали рабів (« тралів »), але у більшості своїй всі вони були вільними (« карлами »). За ментальністю вікінги мали жорстокий норов, були міцними тілом, звиклими до труднощів. Вони дбали за укріплення свого шлюбу та родинних зв ' язків, були взірцевими батьками своїх родин.

ЖИТТЯ ВІКІНГІВ Вікінги одягалися в товстий та теплий одяг. Часто свій одяг вони змащували різними смолами, щоб захиститися від води та зберегти тепло. Під час походів надягали кольчугу та сталеві шоломи. Досі не доведено те, що вікінги носили шоломи з рогами, бо всі знайдені шоломи були округлими і лише ритуальні шоломи були у формі птахів та інших тварин. Часто волося вікінгів не вміщалося під шолом через те, що вони його не стригли, так само як і бороди, це вважалося ганебно. Тільки справжні воїни носили довге волося та бороду, зрадникам та тим, хто втікав з поля бою обпалювали волосся. З початку 700- х років у зв ' язку з ростом населення відбувся ( демографічний вибух ) кількість вільної придатної для господарювання землі почала зменшуватися. До того ж, у вікінгів існувала традиція, згідно з якою наслідування землі і всього майна переходило тільки до першого сина, інші ж другі і треті сини не одержавши нічого, відправлялися на пошуки нових родючих земель. Були це воїни - пірати, чия зброя складалася із важкого меча й сокири, якими вікінги володіли майстерно : вони грабували кораблі, мирні поселення, монастирі й навіть окремі міста. Зазвичай вікінги зганяли на берег і забивали худобу, вели людей у рабство, а тих, хто пручався, вбивали.

Панування у VIII- му та IX- му століттях у торгівлі євреїв ( Середземномор ' я та Схід ) та фризів ( у Європі ) змінюється широкою торговою мережею вікінгів. Товарообмін відбувається морем та річками ( перетягування човнів через невеличкі ділянки суходолу волоком ).. Завдяки опановуванню руських торгових шляхів ( Дніпром до Візантії, Волгою до арабського світу ) світова торгівля переміщується до Швеції ( шведський торговельний центр Бірка ), а з 900 року до Хайтхабу ( Хедебю ), що засновуються з метою панування над транзитним шляхом між південним - сходом і заходом та для скорочення шляху. Більше значення, ніж торгівля з греками, має торгівля з арабами ( срібло із Західного Туркестану й Афганістану : знахідка арабських срібних монет на Готланді ) Вікінги поставляють хутро, рабів ( з балтійських, слов ' янських і фінських земель ) і прикраси з дорогоцінних металів. Торгівля вікінгів занепадає близько 1050 року. Срібло гарцьких копалень замінюється арабським срібним потоком ( срібні копальні в східному халіфаті вичерпуються

Вікінги в середньовіччя