Виконала студентка : Прб Дунець Дарья
Фінансовий контроль – це діяльність державних органів і недержавних організацій по забезпеченню законності, фінансової дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі та використанні грошових коштів і пов язаних з цим матеріальних цінностей. Правовою основою фінансового контролю є : КУ, яка визначає принципи, основні права і обов язки державних органів і недержавних організацій в сфері фінансового контролю ; ЗУ, які регламентують фінансовий контроль : Про ДПС, Про державну контрольно - ревізійну службу, Про аудиторську діяльність, Про рахункову палату, Про порядок погашення зобов язань платників перед бюджетом та держ цільовими фондами тощо ; Укази Президента ; Постанови і укази КМУ ; Нормативні акти компетентних держ органів.
Органи загальної компетенції : Органи загальної компетенції : ВРУ – безпосередньо ч через свої органи вирішує різноманітні питання фінансової діяльності, держ і парламентського контролю. Здійснює фінансовий контроль при прийнятті законів, затвердженні бюджету, при його виконанні та при затвердженні звіту про виконання держ бюджету. Заслуховує щорічні і позачергові послання Президента про внутрішнє та зовнішнє становище в країні, розглядає і затверджує програми уряду, здійснює контроль при вирішенні кадрових питань. Призначає і звільняє з посади Голову НБУ за поданням Президента, Голову та інших членів Рахункової палати, уповноваженого з прав людини. ВРУ – безпосередньо ч через свої органи вирішує різноманітні питання фінансової діяльності, держ і парламентського контролю. Здійснює фінансовий контроль при прийнятті законів, затвердженні бюджету, при його виконанні та при затвердженні звіту про виконання держ бюджету. Заслуховує щорічні і позачергові послання Президента про внутрішнє та зовнішнє становище в країні, розглядає і затверджує програми уряду, здійснює контроль при вирішенні кадрових питань. Призначає і звільняє з посади Голову НБУ за поданням Президента, Голову та інших членів Рахункової палати, уповноваженого з прав людини. Комітети ВРУ, кожний в своїй галузі, а Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Комітет з питань бюджету у будь - якій галузі систематично контролюють фінансову діяльність органів виконавчої влади. ВР може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань, а також тимчасові слідчі комісії для проведення розслідування справ, що становлять суспільний інтерес. Комітети ВРУ, кожний в своїй галузі, а Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Комітет з питань бюджету у будь - якій галузі систематично контролюють фінансову діяльність органів виконавчої влади. ВР може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань, а також тимчасові слідчі комісії для проведення розслідування справ, що становлять суспільний інтерес. Рахункова палата ( орган спеціальної компетенції ) – правовий статус регламентується ЗУ Про рахункову палату. Це постійно діючий орган контролю, який утворюється ВР, підпорядкований і підзвітний їй. Здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь - яких інших органів держави. Голова, заступники, секретар, головні контролери обираються ВР таємним голосуванням на 7 років. Повноваження поширюються на : ВР, органи виконавчої влади, НБУ, Антимонопольний комітет, Фонд держ майна, інші держ органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи, їх спілки, асоціації та інші об єднання незалежно від форм власності, об єднання громадян, недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів державного бюджету України. Здійснює експертно - аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, які забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних фондів, фінансово - кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм, проводить фінансові перевірки та ревізії, експертизу проектів держ бюджету, проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються держ бюджету і фінансів України.
При виявленні під час перевірки і ревізії правопорушень і зловживань рахункова палата передає матеріали до правоохоронних органів з інформуванням про це ВР. Президент – контрольні функції випливають з його статусу глави держави. Він є гарантом суверенітету держави, її територіальної цілісності, додержання КУ. Підписує закони, має право вето щодо прийнятих законів, регулює сферу фінансового контролю своїми актами, впливає на цю сферу при вирішенні кадрових питань, відповідно до КУ має право створювати, реорганізовувати та ліквідовувати органи держ влади за поданням прем єр - міністра. Має право скасовувати акти КМУ при їх невідповідності законодавству.
КМУ – здійснює фінансовий контроль при забезпеченні цінової, фінансової, інвестиційної і податкової політики держави, держ політики в галузі оплати праці, соціального захисту, при складанні і виконанні держ бюджету, здійснення загальнодержавних програм, при створенні різних фонді На місцях – місцеві ради, місцеві держ адміністрації – здійснюють фінансовий контроль при формуванні, затвердженні і виконанні місцевих бюджетів, місцевих програм соціально - економічного розвитку.
Головним завданням фінансового контролю є підтримка фінансової дисципліни, запобігання фінансовим правопорушенням та застосування заходів примусу за їх вчинення, фінансова дисципліна – це стан додержання органами державної влади й місцевого самоврядування, суб єктами господарювання всіх форм власності, об єднаннями громадян, посадовими особами, громадянами України та іноземними громадянами встановлених законодавством та нормативно - правовими актами фінансово - правових норм. фінансова дисципліна виражає одну зі сторін законності. Враховуючи взаємозв язок здійснюваного фінансового контролю як з боку окремих підприємств, установ, організацій, так і з боку органів державної влади й місцевого самоврядування та їх посадових осіб, гарантується додержання законних прав обох сторін. Фінансове правопорушення являє собою дію або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, суб єктів господарювання усіх форм власності, об єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян, наслідком яких стало невиконання фінансово - правових норм.
Отже, фінансовий контроль – це цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, спрямована на додержання законності, фінансової дисципліни і раціональності у забезпеченні реалізації фінансової діяльності держави, тобто мобілізації, розподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави та ефективного соціально - економічного розвитку всіх суб єктів фінансових відносин.
Внаслідок реалізації завдань фінансового контролю відбувається зміцнення фінансової дисципліни всіх учасників фінансово - правових відносин. Юридична наука та чинне законодавство розробили й містять ряд основоположних принципів здійснення фінансового контролю, використання яких дає змогу органам фінансового контролю у повному обсязі забезпечувати виконання своїх повноважень.
До них належать принципи : – законності, об єктивності, поєднання державних, регіональних і приватних інтересів ; – розподілу контрольних повноважень, який передбачає розмежування функцій ініціювання та виконання фінансового контролю між суб єктами ; – повноти охоплення об єктів контролем, який досягається внаслідок суцільного відстежування або вибіркової перевірки певних сегментів підконтрольних об єктів ; – достовірності фактичної інформації, додержання якого забезпечує її відповідність реальним фінансовим ресурсам, процесам і результатам діяльності, що їх відображає ця інформація ; – збалансованості контрольних дій, який передбачає узгодженість їх внутрішньої та зовнішньої спрямованості й забезпечує рівновагу фінансового контролю ; – превентивності контрольних дій, завдяки якому досягається завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню істотних відхилень фактичного здійснення фінансового процесу від встановлених норм ; – самодостатності системи контролю, що передбачає наявність такого складу елементів контролюючої системи, який забезпечує ефективність її функціонування й розвитку ; – ефективності, що передбачає пристосованість системи контролю до фінансової діяльності господарюючих суб єктів і залежить від повноти виконання контролюючими суб єктами таких основних вимог : а ) контроль має здійснюватися безперервно, регулярно й систематично ; б ) бути своєчасним за терміном здійснення, якісним і повним щодо охоплення об єктів контролю ; в ) бути оперативним, дієвим, гласним і різнобічним ; – принцип відповідальності, який передбачає відповідальність контролюючих суб єктів за ефективність функціонування системи фінансового контролю та господарюючих суб єктів за наслідки контрольних дій.