«Руїна». Причини і наслідки руїни. План 1.Гетьманування І.Виговського. 2.Гетманування Ю.Хмельницького. Поділ Гетьманщини. 3.Гетьманування П.Тетері, І.Брюховецького, П.Дорошенка, Д.Многогрішного та І.Самойловича.
Дати: 1659 р. – Конотопська битва; 1667 р. – Андрусівський договір; 1681 р. – Бахчисарайський мирний договір; 1686 р. – «Вічний мир». Персоналії: І.Виговський, П.Тетеря, П.Дорошенко, І.Брюховецький, І.Сірко, Ю.Хмельницький, Д.Многогрішний, І.Самойлович.
Доба Руїн и - назва, вживана в історичній літературі для х рр. XVII ст. – періоду громадянських війн, розколу Гетьманщини, її поділу між Московією, Річчю Посполитою та Османською імперією. - період тривав від смерті Б.Хмельницького (1657 р.) й до початку правління І.Мазепи (1687 р.).
Причини Руїни: відсутність загальнонаціонального лідера; нездатність козацької старшини поставити державні інтереси вище від особистих; орієнтація угрупувань козацької старшини на іноземні держави у вирішенні внутрішніх проблем держави.
Гетьманування І.Виговського рр. Зовнішня політика Внутрішня політика Відновлення союзницьких відносин з Кримських ханством. Досягнення угоди про перемиря з Річчю Посполитою: Гадяцький договір 1658 р.: створення Руського князівства на чолі з гетьманом, що входило до складу Речі Посполитої на правах автономії. Економічне й політичне зміцнення козацької старшини і православної шляхти.
Ю́рій Хмельни́цький Г етьман України р р р. – нов ий Переяславськ ий догов і р, який обмежував суверенітет України р. - Слободищенський трактат з Польщею: автономія України, яка зобов'язувалася воювати з польським військом проти Москви р. - відмовився від гетьманства.
Іван Брюховецький гетьман Лівобережної України р р. прихильник промосковського вектору політики р. - Московські статті: - зводили автономію Козацької держави до символічного мінімуму;
Павло Тетеря - гетьман Правобережної України рр. прихильник пропольського вектору політики.
Андрусівський договір 1667 р. - угода між Московським царством і Польщею про припинення польсько- московської війни рр. Зміст входження Лівобережної України до складу Московщини, Правобережної - до Польщі, Київ на два роки залишався за Московщиною, Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав.
Петро Дорошенко Гетьман Правобережної України рр. один з соратників Б.Хмельницького р. - проголошений гетьманом по обидва боки Дніпра.
Дем'ян Многогрішний – гетьман Лівобережної України ( рр.). Глу́хівські статті́ 1669 р. - договір між Дем'яном Многогрішним і московським урядом. московські воєводи залишились у 5 містах і не мали права втручатись у справи місцевої адміністрації; козацький реєстр - 30 тис. чол.; податки збирались козацькою старшиною; гетьман не мав право вести зовнішню політику.
Іван Самойлович гетьман Лівобережної України ( рр.). у зовнішній політиці орiєнтувався на Москву. прагнув спадковості гетьманської влади. обстоював інтереси старшини.
БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР мiж Московською державою та Османською імперією і Кримським ханством 13 сiчня 1681 р. кордон мiж Московською державою та Туреччиною встановлювався по Днiпру. Туреччина приєднувала до своїх володінь Київщину, Брацлавщину та Західне Подiлля, а Московiя – Лiвобережну Україну й Київ. 20 рокiв територiя мiж Південним Бугом та Днiпром мала залишатися незаселеною.
1686 р. Вічн ий мир Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя. Північна Київщина, Волинь і Галичина відходили до Р е чі Посполитої.
Чортомлицька Січ – рр. Іван Сірко́ ( ) напівлегендарний кошовий атаман Запорозької Січі. Здобув перемогу в 65 боях. Герой українських пісень і казок.