Екзистенціалізм - (лат. існування) напрям у філософії та одна із течій модернізму, де джерелом художнього твору став сам митець, який висловив життя особистості, відтворивши художню дійсність, яка розкрила сенс життя взагалі.
Роман написаний у 1938 році
У центрі уваги екзистенціалістів - внутрішній світ вільної особистості, яку оточували страх, самотність, страждання і смерть, що стали складовими абсурдності буття.
Нудота «Нудота» належить до жанру філософського роману. Для втілення власних філософсько- естетичних задумів Сартр вибрав форму щоденника, яка є особливо придатною для цієї мети, оскільки дозволяє оцінити світ очима героя – крізь призму його власних вимірів.
Головним героєм – носієм авторських ідей постає інтелектуал Антуан Рокантен. У романі відсутні описи зовнішності.
«Нудота не в мені, я відчуваю її там на цій стіні, на цих підтяжках, усюди навколо мене. Вона становить одне ціле з оцим кафе, а я всередині неї».
«Існувати – це означає бути тут, тільки й того; існування раптом зявляються перед тобою, на них можна наштовхнутися, але в них немає закономірності; існування позбавлене памяті; існування всюди нескінченно зайве; існування завжди обмежене тільки існуванням».
Риси екзистенціалізму у романі: 1. Відкриття головним героєм «абсурдності буття» 2. Головний герой у «межовій ситуації» 3. Щоденникова форма розповіді 4. У центрі уваги внутрішній світ головного героя, його страждання та самотність 5. Відсутність описів зовнішності 6. Використання внутрішнього монологу 7. Протистояння між буттям (Всесвітом, природою, соціумом) та існуванням (людиною, її внутрішнім життям).
Вихід зі стану Нудоти герой знаходить у творчості. Слухаючи протягом усього роману стару платівку з піснею Негритянки, Рокантен ніби підноситься над часом. На його думку, музика не належить загальному існуванню. Вона – сама по собі, як почуття, як емоція, як порив душі. І саме через музику герой приходить до думки про те, що подолати тяжкість навколишнього світу можна, написавши книгу, яка покаже людям прекрасну частину існування.