Тема уроку: Підсумковий урок Тригонометричні функції Вчитель Підбузької СЗШ І- ІІІ ст. Ткаченко Оксана Богданівна
Мета уроку Узагальнити та систематизувати знання учнів про властивості функцій взагалі та властивості тригонометричних функцій зокрема; продовжувати формувати вміння і навички учнів, досліджувати тригонометричні функції; розвивати пізнавальний інтерес, увагу, розширювати пізнавальні можливості учнів, уміти свідомо застосовувати тригонометричні тотожності до перетворення тригонометричних виразів; спонукати до творчої та індивідуальної роботи.
Обладнання: компютери, таблиця тригонометричних значень функцій,уявний мікрофон. Тип уроку Структура уроку Урок узагальнення та систематизації знань o Організаційний момент. o Перевірка домашнього завдання. o Формування умінь і навичок. Три міні- модулі. o Підсумок уроку. o Домашнє завдання
Теорія без практики мертва і безплідна, практика без теорії неможлива. Рене Декарт
Третій міні- модуль.Історична довідка. Перший міні- модуль Повторення основних завдань і вмінь з теми під час усного опитування та виконання вправ. Другий міні- модуль Виступи учнів з індивідуальними домашніми завданнями.Викорис тання інформації зданої теми у щоденному житті.
СИСТЕМНО-УЗАГАЛЬНЮЮЧА ТАБЛИЦЯ 1.ФУНКЦІЄЮ НАЗИВАЄТЬСЯ……………………………………………………………… 2.МНОЖИНА ЗНАЧЕНЬ, ЯКИХ НАБУВАЄ НЕЗАЛЕЖНА ЗМІННА Х, НАЗИВАЄТЬСЯ…………………………………………………………………………… 3.МНОЖИНА ЗНАЧЕНЬ, ЯКИХ НАБУВАЄ ЗАЛЕЖНА ЗМІННА y ПРИ ВСІХЗНАЧЕННЯХ Х З ОБЛАСТІ ВИЗНАЧЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ…………. 4.ЯКІ СПОСОБИ ЗАДАННЯ ФУНКЦІЇ ВИ ЗНАЄТЕ? ЯКЩО ДЛЯ БУДЬ-ЯКИХДВОХ ЗНАЧЕНЬ АРГУМЕНТУ БІЛЬШОМУ ЗНАЧЕННЮ АРГУМЕНТА ВІДПОВІДАЄ БІЛЬШЕ ЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЇ, ТО ТАКУ ФУНКЦІЮ НАЗИВАЮТЬ………………………………………………………… 6.ФУНКЦІЯ НАЗИВАЄТЬСЯ ПАРНОЮ, ЯКЩО…………………………………….. 7.ФУНКЦІЯ НАЗИВАЄТЬСЯ НЕПАРНОЮ, ЯКЩО………………………………… 8.ФУНКЦІЯ НАЗИВАЄТЬСЯ НІ ПАРНОЮ НІ НЕПАРНОЮ, ЯКЩО……….. 9.ЧИ ПЕРІОДИЧНІ ТРИГОНОМЕТРИЧНІ ФУНКЦІЇ? SIN 2X= COS 2X= COS(X+Y)= SIN (X+Y)= SINX/COSX= COSX/SINX= SINX+COSX=
Термін функція вперше запропонував у 1692 році видатний німецький філософ і математик Лейбніц ( ).перше означення функції сформулював Йоганн Бернуллі ( ) у 1718р. Пізніше, у 1748 р. дещо уточнене означення функції дав учень, Бернулі Леонард Ейлер ( ). Ейлеру належить і символ функції f(x). Історична довідка
У 1834 р. російський математик Лобачевський ( ) сформулював означення функції в основу якого покладено поняття відповідності. Уже через 3 роки німецький математик Лежен Діріхле ( )зробив узагальнення поняття функції. У другій половині XІX ст. і у XX ст. відбулося подальше розширення поняття функції, Поль Дірак ( ) і Соболєв ( ). Отже, поняття функції розвивається і розширюється відповідно до потреб розвитку математичної науки та її практичного застосування.
Усне опитування. Розминка. Самостійна робота. 1.І-рівень ІІ-рівень ІІІ-РІВЕНЬ ІV-РІВЕНЬ Картка контролю
Схема відповідності кількості набраних + до оцінки за 12- бальною системою оцінювання. Кількість + Оцінка (у балах)
ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОЦІ У картці контролю, щоденниках : Всі зароблені бали під час уроку, учні записують у картці контролю. Вкінці уроку учень переводить бали в оцінку, яка виставляється в щоденник.
ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ НА УРОЦІ I-10% ОЦІНКА 4-6 БАЛІВ II-30% ОЦІНКА БАЛІВ III-60% ОЦІНКА 7-9 БАЛІВ