11 клас 1

Амфора - білінгва вазописця Андокіда. Геракл та Афіна. Бл. 520 до н. е. Державне античне зібрання. Мюнхен

Доісторична Греція Егейська цивілізація Західноанатолійська Мінойська Кікладська Елладська Мікенська Стародавня Греція Темні століття Архаїчна Греція Класична Греція Елліністична Греція Римська імперія Римська Греція Середньовічна Греція Візантійська імперія Латинократія Османська Греція Сучасна історія

У

Мирон Твори Мирона, виконані головним чином у бронзі, не збереглися і відомі нам лише за свідченнями античних авторів та римськими мармуровими копіями. Найбільший представник ранньої класики, Мирон долав застиглість мистецтва архаїки, виявляючи особливий інтерес до зображення кульмінаційних моментів руху. Виявляючи в гармонії людського тіла динамічно-напружений початок, Мирон показував красу атлетичної сили (Дискобол, Національний музей у Римі) або розумної волі, що стримує невтримний порив (група Афіна і Марсій ). Особливою популярністю, судячи з античних епіграм, користувалася створена Мироном статуя корови, що вражала сучасників своєю життєвістю. Мирон був також майстром торевтики: виконував кубки із рельєфними зображеннями.

Поліклет із Аргоса Поліклет із Аргоса, або Поліклет Старший (грец. Πολύκλειτος) давньогрецький скульптор і теоретик мистецтва, який працював в другій половині 5 століття до н. е. Один з провідних представників високої класики. Статуї Поліклета, виконані переважно у бронзі, втрачені і відомі лише за копіями, а також за свідченнями античних авторів. Втім від твору Поліклета «Канон» збереглося 2 фрагменту. Під впливом піфагореїзма Поліклет прагнув обгрунтувати і практично втілити закон ідеальних пропорційні відношень, що виражається в його прагненні до ясної пропорційності окремих частин гармонійно складеного, прекрасного людського тіла. Найяскравіше художнє бачення Поліклета проявилися в його статуї Дорифор (близько 440 до н. е.), де пластично протилежні стани зовнішнього спокою і прихованого руху, внутрішньої напруги перебувають у підкресленій рівновазі

Праксітель (грец. Πραξιτέλης, близько 390 до н.е. близько 330 до н.е.[1]) давньогрецький скульптор доби пізньої класики Найпрославленішим творцем жіночих скульптурних образів був Пракситель. Його Афродіта Кнідська викликала безліч наслідувань. Пропорційність класичних скульптур стала зразком для майстрів багатьох епох. У створених Праксітелєм образах богів і богинь переважає споглядальний настрій. Скульптор досягає враження ідилічних, одухотворених образів за допомогою надзвичайно тонкої обробки мармуру, віртуозного використання світотіньових ефектів (завдяки чому окремі поверхні плавно перетікають одна в іншу, виникає ефект «вологого погляду»).

Єпоха еллінізма Епоха завоювання Александра Македонського, подальшого краху його імперії, сповнена пристрастей, злетів і падінь людських доль, цілих держав, принесла нову атмосферу у мистецтво. Художників (Апеллеса, Протогена та ін.)почали цікавити душевні пориви, метання людей, їх стан у трагічні моменти (наприклад, скульптурна група Лаокоон )

Скопас З'являються скульптурні портрети, що передають індивідуальні риси. Яскравою була творчість Скопаса (до нас зберігся скульптурний портрет Александра Македонського) Скопас із Пароса (грец. Σκόπας, 395 до н. е. 350 до н. е.) давньогрецький скульптор, архітектор та художник 4 століття до н. е., чия творчість поряд із Лісіпповою, завершила період пізньої класики. Представник, так званої, новоаттичної школи, першим серед давньогречьких скульпторів відмовився від бронзи та звернувся до мармура.

Колос Родоський величезна статуя грецького бога Сонця Геліоса, споруджена між 292 та 280 роками до н. е. на вході до гавані острова Родос, Греція, учнем Лісіппа, Харесом із Лондоса Успіхи науки розширили технічні можливості мистецтва. Одне з «семи чудес світу» Колос Родоський, що являв собою бронзову статую бога Сонця Геліоса (висота колоса була близько 35 м).

2. Видатними майстрами Високого та пізднього Відродження були: А)Леонардо да Вінчі, Мирон, Фідій, Пракситель Б) Леонардо да Вінчі, Рафаєль, Мікеланджело В) Леонардо да Вінчі, Мирон, Фідій, Мікеланджело

А ) боги і герої Стародавньої Греції Б) герої міфів В)Їх сучасники

1. Залежно від змісту та функцій скульптура поділяється на декілька видів: монументально – декоративну, станкову і скульптуру малих форм. Наведіть приклади до кожного виду. Відповідь обгрунтуйте. 2. Як твори мистецтва впливають на внутрішній світ людини? Наведіть приклади.

1. Проаналізуйте, у чому полягає своєрідність античних скульптур та скульптур майстрів Високого та Пізнього Відродження. 2. Як вплинула творчість скульпторів Стародавньої Греції на подальший розвиток мистецтва скульптури? Наведіть приклади.

Чому і сьогодні багато митців шукають натхнення у творах видатних майстрів минулого ? Обгрунтуйте власну думку.