Зміст: 1.Категорія «біорізноманіття». 2.Генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття. 3.Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних обєктів.

Біорізноманіття Біорізноманіття належить до одного з найважливіших надбань кожної держави, адже живі організми виконують життєво важливі функції, є індикаторами якості навколишнього середовища.

Зміни біорізноманіття Зміни біорізноманіття – це одні з найнебезпечніших змін, тому що вони мають незворотний характер.

Збереження біорізноманіття є складною, комплексною проблемою. Сюди входять: - Збалансоване використання земельних ресурсів ; - Невиснажливе використання природних екосистем ; - Зниження рівня техногенних забруднень природних компонентів; - Збільшення площ під лісами й іншою природною рослинністю.

Вивчаючи біорізноманіття, увагу приділяють трьом аспектам: генетичномувидовому екосистемному генетичному, видовому і екосистемному.

Генетичне біорізноманіття – це сукупність генофондів різних популяцій одного виду.

Видова різноманітність Видова різноманітність – це сукупність видів, що населяють територію.

Екосистемне (ландшафтне) біорізноманіття Екосистемне (ландшафтне) біорізноманіття – це сукупність унікальних і типових лісних, степових, морських та інших угрупувань.

Унікальними з точки зору збереження біорізноманіття є екосистеми Українських Карпат, Гірського Криму, Подільського Подністровя та інші. Крим

Карпати Поділля

М.Д.Гродзинський, П.Г. Щищенко вказують на чотири аспекти трактування ландшафтного різноманіття: ландшафтнознавче - ландшафтнознавче трактування ладшафтного різноманіття зводиться до визначення кількості типів ландшафтів і кількості їх контурів у межах певної території. Виявлення ареалів максимуму різноманіття територіальної структури ландшафту має особливе значення для виділення мережі природоохоронних територій.

- антропічне - антропічне тлумачення ландшафтного різноманіття побудоване на широкому розумінні цього терміна, а саме – зміненого і перетвореного людською діяльністю ландшафту. Ландшафтно- екологічної оптимізації території можна досягти при гармонійному порівнянні природних і антропогенних ландшафтів у співвідношенні 60% до 40% ландшафтної структури.

-біоцентричне -біоцентричне розуміння ландшафтного різноманіття полягає в тому, що досягнення ландшафтного різноманіття передусім необхідне для забезпечення біотичного. Згідно з таким підходом, головна причина втрати біотичного різноманіття полягає в ізольованості окремих ділянок рослинного покриву. Тому відновлення біотичного різноманіття в умовах реального ландшафту полягає в поєднанні окремих ділянок із збереженою природною рослинністю в цілісну мережу завдяки формуванню екологічних кордонів..

гуманістичне - гуманістичне розуміння ландшафтного біорізноманіття зводиться до трактування ландшафту як природно-культурної цілісності. У такому ракурсі ландшафтне різноманіття охоплює природне, культурне й етнічне середовище. Кожний ландшафт наділений специфічними культурними і етнічними рисами, притаманними традиціями, звичаями і обрядами місцевого населення.

Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття Заповідна справа – це не тільки збереження і охорона заповідних обєктів різних рангів. Заповідання виконує ряд важливих наукових, господарських, екологічних завдань.

До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники тощо. - природні території та об єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, заказники тощо.

Національний природний парк "Сколівські Бескиди"

Заповідник Асканія-Нова

- штучно створені об єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки тощо.

Сучасні екологічні спостереження і оцінки показують Сучасні екологічні спостереження і оцінки показують, що збереження генофонду будь-якого регіону можливе за умови 10-15% заповідності його площі. Нарощування кількості заповідних об єктів не є самоціллю й особливого ефекту не дасть. Необхідно цілеспрямовано формувати екологічні мережі, в яких заповідні території виконуватимуть функції основних структурних елементів.

Висновки: - - Наявна мережа заповідних об єктів україни охоплює близько 42% видів рослин і тварин України і незначну частку ландшафтного різноманіття. Тому ідея системного підходу до охорони природи, яка зазначена в концепції екомереж має стати провідною у ХХІ ст. - - Україна володіє третім після Росії і Франції біорізноманіттям Європи. Тому реалізація загальнодержавної програми формування національної екомережі сприятиме своєчасному збереженню і відновленню видового, генетичного та ландшафтного різноманіть.

Ключові категорії і поняття: -Біорізноманіття. -Генетичне, екосистемне, видове біорізноманіття. -Ландшафтознавче, біоцентричне, антропічне, гуманістичне трактування ландшафтного різноманіття. -Природно-заповідний фонд.