ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БІОЛОГІЇ Історія розвитку біології

Арістотель (384–322 до н.е.) Основи зоології закла грецький філософ Аріс- тотель. Він уперше в іс- торії впорядкував знан- ня про природу, виділив- ши основні і її компо- ненти: неорганічний світ, рослини, тварини, люди- ну. Свої погляди на яви- ща природи Арістотель виклав у творах «Історія тварин», «Про виникнен- ня тварин »

Теофраст ( до н. е.) Давньогрецький філософ, натура- ліст, Написав дві книги про росли- ни: «Історію рослин» і « Причини Рослин» в яких даються основи кла- сифікації та фізіології рослин і опи сано близько 500 видів рослин. Поряд зі спостереженнями загаль ного характеру «Історія рослин» містить рекомендації щодо прак тичного застосування рослин.

Клавдій Гален ( н.е.) Клавдій посвятив себе вив- ченню медицини, лікуванню гладіаторів.Систематизував- ши та узагальнивши поперед- ні медичні знання, він збага- тив їх власними ідеями отри- маних шляхом спостережен- ня і вивчення закономірнос- тей життя людини і природи. Створена система визначи- ла розвиток західної медич- ної науки аж до XIX століття.

Андрес Везалій ( ) Лікар і анатом, леб-медик Карла V, потім Філіпа II. Одним з перших став вив- чати людськийорганізм задопомогою проведення розтинів. У1543 році в Базе- лі видає свою головну пра- цю «Про будову людського тіла», в якій узагальнив і систематизував досягнення в області анатомії.

Роберт Гук ( ) Марчело Мальпігі ( ) Один з основоплож- ників мікроскопічної анатомії рослин і тва рин, проводив дос- лідження в області гістології, ембріології та порівняльної анатомії Англійський натураліст, вчений-енциклопедист Йому належить сам термін «клітка».У 1665 публікує «Мікрографію» де описані його мікроскопічні і телеско- пічні спостереження, що містить публікацію істотних відкриттів в біології. Поява на початку XVIст. мікроскопа дала змогу вивчати мікроорганізми, їхню бдову та функції. Роберт Гук, Марчело Мальпігі, Антоні ван Левенгук започаткували вивчення клітин і тканин. Левенгук уперше побачив під мікроскопом бактерій та одноклітинних тварин.

Антоні ван Левенгук ( ) Левенгук був одним з найбільш видатних дослідників природи. голландський натураліст, конструктор мікроскопів, основоположник наукової мікроскопії, У 1673 році Левенгук першим з людей побачив мікробів.

Карл Лінней (707 року ) Шведський природодослідник, створив систему класифікації рослинного і тваринного світу. Вперше застосував і ввів у вживання бінарну номенклатуру, згідно якої кожен вид познача- ється двома латинськими назвами – родовою і видовою.

Жан-Батіст Ламарк ( ) Його внесок у біологію дійсно величезний. Він винайшов визначник рослин який ґрунту- ється на принципі бінарної но- менклатури., Ламарк запропонував систему безхребетних тварин, яка нага- дує сучасну створив першу в історії науки теорію біологічної еволюції. Першим, хто перед- Бачив настання того, що ми нині називаємо «екологічна криза», і заговорив про охорону природи. саме Жан-Батіст Ламарк у 1802 році ввів термін «біологія».

Маттіас Шлейден ( ) Теодор Шванн ( ) Рудольф Вірхов ( ) У XIX ст. зявилося перше велике наукове узагальення в біології – клітинна теорія. ЇЇ створили Маттіас Шлейден і Теодор Шванн у рр.,а доповнив Рудольф Вірхов у 1855р. Завдяки клітинній теорії світ дізнався про те, що сама клітина є структурною і функціональною одиницею живого.

Чарльз Дарвін ( ) Англійський натураліст та манд- рівник одним з перших усвідомив що всі живі організми еволюціо- нують у часі від спільних предків. У своїй книзі «Походження видів» основною рушійною силою еволю- ції Дарвін назвав природний відбір та невизначену мінливість Ідеї та відкриття Дарвіна в доопра цьованому вигляді формують фун Дамент сучасної синтетичної тео- рії еволюції та складають основу біології, надаючи логічне пояснен- ня біорізноманіттю.

Грегор Мендель ( ) Католицький священник і моравський біолог та ботанік, засновник сучасної генетики. Відкрив закони падковості названими пізніше його ім'ям. Закони Менделя одні із найважливіших у сучасній генетиці. Значущість робіт Менделя не було визнано аж до початку XX ст. Повторне відкриття законів Менделя на зламі століття спричинило початок бурхливого розвитку молодої генетичної науки.

Томас Хант Морган ( ) Один з авторів хромосомної теорії спадковості – отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини У 1933 р. «за відкриття, повязані з роллю хромосом у спадковості». Муха дрозофіла – це улюблений обєкт досліджень для генетиків усього світу. Дрозофілу вперше по- чали вивчати саме в лабораторії Моргана.

Микола Іванович Вавилов ( ) Великий учений російський генетик, географ, автор закону гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів, творець вчення про біологічні основи селекції та центри походження і різноманітності культурних рослин, академік АН СРСР і АН УРСР. Вніс суттєвий внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під його керівництвом була створена найбільша в світі колек ція насіння культурних рослин

Джеймс Уотсон (1928р. – 85 р.) Американский біолог, лауреат Нобелівської премії по фізіології та медицині Френсіс Крік( ) Британський молекулярний біолог, фізик і нейробіолог Моріс Уїлкінс(1916 – 2004) Британський молекуляр- ний біолог Епохальним для XX ст. стали відкриття будови молекули ДНК к 1953 р. Джейм- Сом Уотсоном, Френсісом Кріком, Морісом Уїлкінсом, а також відкриття мат- ричного синтезу білків та нуклеїнових кислот і розшифрування генетичного коду.

В ті роки XX ст. в біології стали широко використовуватися ідеї та методи фізики, хімії, математики, кібернетики та інших наук, а в якості об'єктів дослідження - мікроорганізми. В результаті виникли і стали бурхливо розвиватися як самостійна науки біофізика, біохімія, молекулярна біологія, радіаційна біологія, біоніка та ін. Дослідження живого світу завжди було одним із важливих аспектів діяльності людини. Спочатку від цього залежало її життя. Людству необхідно було знати, які з мільйонів живих організмів, що населяють Землю, можна було вживати як їжу, для виготовлення одягу, для влаштування житла або як ліки, а які отруйні, небезпечні для людини. Лише пізніше людина могла дозволити собі вивчати живу природу з пізнавальними цілями, робити відкриття, створювати теорії, закони розвитку, тобто проводити наукові дослідження з метою керувати ними на користь людства.