Географія релігій як галузь суспільної географії Лекція 1
ПЛАН Предметна сутність географії релігій. Предметна сутність географії релігій. Обєкт, предмет, завдання курсу «Географія релігій» Обєкт, предмет, завдання курсу «Географія релігій» Підходи та методи дослідження в географії релігій. Підходи та методи дослідження в географії релігій. Місце географії релігій в системі суспільно- географічних наук. Місце географії релігій в системі суспільно- географічних наук. Теоретико-метологічні положення вивчення географії релігій. Теоретико-метологічні положення вивчення географії релігій.
Література Павлова С. В., Мезенцев К. В.. Любіцева О. О. Географія релігій: навч. посібн. для студентів філософських та географ. факультетів. К.: Артек 1999р. Павлова С. В., Мезенцев К. В.. Любіцева О. О. Географія релігій: навч. посібн. для студентів філософських та географ. факультетів. К.: Артек 1999р. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії: підручник для студ. географ. спеціальностей вищих навч. закладів / О. Г. Топчієв. – Одеса: Астропринт, – 544 с. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії: підручник для студ. географ. спеціальностей вищих навч. закладів / О. Г. Топчієв. – Одеса: Астропринт, – 544 с.. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії : підручник / О. І. Шаблій. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, – 444 c. 17. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії : підручник / О. І. Шаблій. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, – 444 c. 17 Шевчук Л. Т. Соціальна географія : навч. посібник / Л. Т. Шевчук. – К. : Знання, – 349 c. Шевчук Л. Т. Соціальна географія : навч. посібник / Л. Т. Шевчук. – К. : Знання, – 349 c.
«релігія» латинського походження: religio - благочестя, побожність, предмет культу. «релігія» латинського походження: religio - благочестя, побожність, предмет культу. у найбільш загальному розумінні, релігія – це одна з форм суспільної свідомості, форма духовно-практичного освоєння світу. у найбільш загальному розумінні, релігія – це одна з форм суспільної свідомості, форма духовно-практичного освоєння світу.
з позиції суспільно-географічних досліджень релігію розглядають як комплекс явищ і обєктів, що охоплює : з позиції суспільно-географічних досліджень релігію розглядають як комплекс явищ і обєктів, що охоплює : 1) ідеї, погляди, уявлення про бога чи вищі сили; 1) ідеї, погляди, уявлення про бога чи вищі сили; 2) віру в бога чи вищі сили; 2) віру в бога чи вищі сили; 3) емоції людини (переживання, настрої; 3) емоції людини (переживання, настрої; 4) культові дії (молитви, обряди, свята, богослужіння); 4) культові дії (молитви, обряди, свята, богослужіння); 5) спосіб життя (побутові традиції, стереотипи мислення, поведінка, пости); 5) спосіб життя (побутові традиції, стереотипи мислення, поведінка, пости); 6) організації, що об'єднують віруючих; 6) організації, що об'єднують віруючих; 7) культові споруди, храми, 7) культові споруди, храми, 8) інфраструктурні елементи, що забезпечують релігійне життя (за Л.Т. Шевчук). 8) інфраструктурні елементи, що забезпечують релігійне життя (за Л.Т. Шевчук).
Релігія розглядається : Релігія розглядається : філософами, культурологами як складова, а інколи як основа «життя духу», процесу, що тісно повязаний з проблемами людини, її становленням і реалізацією її сутнісних якостей. філософами, культурологами як складова, а інколи як основа «життя духу», процесу, що тісно повязаний з проблемами людини, її становленням і реалізацією її сутнісних якостей. з психологічної точки зору, релігія – це сфера духовного спілкування людей з надприродними силами. з психологічної точки зору, релігія – це сфера духовного спілкування людей з надприродними силами. соціологи розглядають її як духовну основу, яка може стимулювати або стримувати соціальну активність. соціологи розглядають її як духовну основу, яка може стимулювати або стримувати соціальну активність.
до спеціальних-дисциплін, що вивчають релігію – до спеціальних-дисциплін, що вивчають релігію – відносять географію релігії як суспільно-географічну дисципліну, що вивчає територіальну організацію релігійної сфери життєдіяльності. відносять географію релігії як суспільно-географічну дисципліну, що вивчає територіальну організацію релігійної сфери життєдіяльності.
Вперше предметну сутність географічних досліджень сформулював І. Кант, визначивши її як взаємодію «релігія зовнішнє середовище». За І. Кантом, географія релігій повинна вивчати окремі релігійні напрямки, їх існування в конкретних природних, соціально-культурних, етнічних, економічних умовах різних країн, вплив різних релігій на етнокультурні процеси в них і зворотну дію зовнішніх умов на релігію в ході її поширення.
К. Ріттер розглядав взаємодію «релігія - територія», їх прямі (вплив релігії на територію) та зворотні (вплив місцевих умов на релігію) звязки. «релігія - територія», їх прямі (вплив релігії на територію) та зворотні (вплив місцевих умов на релігію) звязки. Релігія територія За К. Ріттером, предметом географії релігій є виявлення особливостей функціонування та взаємодії різних релігійних напрямів на певній території, дослідження створюваних у ході цього процесу структур.
В Україні дослідження просторових аспектів релігійного процесу пов'язані з працями В Україні дослідження просторових аспектів релігійного процесу пов'язані з працями В. Рудницького, В. Рудницького, А. Кримського. А. Кримського. Д. Антоновича Д. Антоновича та інших учених - фахівців з різних галузей науки, здебільшого з історії, українознавства,мистецтвознавства. та інших учених - фахівців з різних галузей науки, здебільшого з історії, українознавства,мистецтвознавства.
Свого значного розвитку географія релігій набула в ХХ столітті завдяки працям О. Шаблія, в яких автор, спираючись на сучасне теоретичне підґрунтя, окреслює коло положень географічного вивчення релігійної сфери. Свого значного розвитку географія релігій набула в ХХ столітті завдяки працям О. Шаблія, в яких автор, спираючись на сучасне теоретичне підґрунтя, окреслює коло положень географічного вивчення релігійної сфери.
Географія релігії – це суспільно географічна дисципліна, що вивчає роль природного фактора у появі й поширенні релігій в різних країнах і регіонах земної кулі, досліджує просторово-часові закономірності взаємодії релігійного феномена із зовнішнім середовищем.
Обєктом вивчення географії релігій є духовна складова ноосфери Обєктом вивчення географії релігій є духовна складова ноосфери (за О. Любіцевою); Предметом вивчення є – закономірності територіальної організації релігії в просторі й часі в певних природних і соціально- економічних умовах. Предметом вивчення є – закономірності територіальної організації релігії в просторі й часі в певних природних і соціально- економічних умовах.
Основними завданнями географії релігій є: виявлення причин і факторів поширення тієї чи іншої релігії у межах конкретної держави, світі загалом; виявлення причин і факторів поширення тієї чи іншої релігії у межах конкретної держави, світі загалом; зясування закономірностей розподілу культових споруд на території; зясування закономірностей розподілу культових споруд на території; вивчення впливу релігійних вірувань на спосіб життя різних соціальних верств населення; вивчення впливу релігійних вірувань на спосіб життя різних соціальних верств населення; визначення особливостей релігійної поведінки людей; визначення особливостей релігійної поведінки людей; вивчення впливу міжконфесійної ситуації на розвиток продуктивних сил, динаміку соціальних процесів; вивчення впливу міжконфесійної ситуації на розвиток продуктивних сил, динаміку соціальних процесів; дослідження регіональних й конфесійних особливостей соціальної доктрини церкви, їх вплив на рівень життя населення. дослідження регіональних й конфесійних особливостей соціальної доктрини церкви, їх вплив на рівень життя населення.
Сучасна географія релігії прагне дати наявну релігійну карту світу: спрогнозувати перспективи її зміни; розкрити залежність певних релігій від умов конкретних географічних регіонів; спрогнозувати перспективи її зміни; розкрити залежність певних релігій від умов конкретних географічних регіонів; передбачити появу там нових релігій. передбачити появу там нових релігій. Вона розглядає географічний аспект виникнення і подолання міжконфесійного протиборства, виявляє взаємозв'язок етнічного та конфесійного в релігійній мобільності.
До основних методів географії релігій відносять: До основних методів географії релігій відносять: геометод; геометод; метод моделювання; статистичні, соціологічні; картографічні, методи. метод моделювання; статистичні, соціологічні; картографічні, методи.
Місце географії релігій в ієрархічній структурі географічних наук Географія система наук Географія система наук Суспільна географія родина наук Суспільна географія родина наук Соціальна географія комплекс наук (дисципліна) Соціальна географія комплекс наук (дисципліна) Географія релігій галузь Географія релігій галузь
Класифікації релігій Класифікації релігій (географічний просторово-часовий розподіл релігій ) (географічний просторово-часовий розподіл релігій ) Світові; Світові; Регіональні; Регіональні; Локальні; Локальні; Місцеві. Місцеві.
Кожна релігія - внутрішньо цілісна організована система стійкість якої підкріплюється системою управління. Таким чином, можна говорити про територіальну організацію релігійного процесу. Формою територіальної організації є територіальні релігійні системи (ТРЛС) – дискретні утворення елементарного або ареального типу, в межах яких забезпечуються соціальні функції певної релігії. Складовими ідеальної ТРЛС є сукупність взаємодіючих між собою та з оточенням (населенням) обєктів виконання основної й допоміжної діяльності та організаційно- управлінські інституції.