Презентація На тему: Програмні таксони з курсу ботаніки.
Царство рослини (PLANTAE). Вищі рослини.
Відділ Мохоподібні (BRYOPHYTA) Діагностичні ознаки: 1)відсутність справжніх коренів; у деяких представників підземна частина представлена ризоїдами; 2) повне переважання гаметофази у циклі розвитку; 3) у більш примітивних форм гаметофіт представлений сланню, у решти розчленований на стебло та листки; 4) статеве та безстатеве покоління існують разом, при цьому спорофіт виростає на гамет офіті після запліднення.
Класифікація Мохоподібних (BRYOPHYTA) 1) відділ Anthocerotophyta (Антоцеротові)з одним класом Anthocerotopsida, одним порядком Anthocerotales, однією родиною Anthocerotaceae, 2 родами та 4 видами; 2) відділ Marchantiophyta (Печіночники) з двома класами Marchantiopsida та Jungermanniopsida, які включають 10 порядків, 32 родини, 61 рід із 188 видами; 3) відділ Bryophyta (Листкостеблові мохи) з 5 класами Sphagnopsida, Andreaeopsida, Polytrichopsida, Tetraphidopsida, Bryopsida, які включають 18 порядків, 50 родин, 190 родів із 640 видами.
Відділ Плауноподібні (Lycopodiopsida) Діагностичні ознаки: 1) В життєвому циклі плауноподібних переважає нестатеве покоління, тобто спорофіт. 2) Спорофіт плауноподібних розчленований на: корінь; стебло; дрібні, іноді лускоподібні листки. 3) Листки плауноподібних є виростами стебла. Вони слабкодиференційовані, з 1-2 нерозгалуженими жилками. 4) Пагони плауноподібних не мають чітковиражених вузлів і міжвузлів. 5) Стебла та корені плауноподібних дихотомічно галузяться. 6) Спорангії плауноподібних розташовані або в пазухах, або з верхнього боку видозмінених листків (спорофілів). Чергуючись із стерильними листками, вони утворюють уздовж стебла спороносні зони або ж зібрані у спороносні колоски (стробіли). 7) Гаметофіт плауноподібних невеличкий (близько 3 мм у діаметрі) підземний безхлорофільний двостатевий заросток, який вступає в симбіоз із грибами, розвивається дуже повільно і живе до 20 років.
Класифікація Плауноподібні (Lycopodiopsida) У сучасній флорі плауноподібні представлені трьома родинами і приблизно 1200 видами[3]:8, поширеними по всій земній кулі: 1) Lycopodiaceae Плаунові, 2) Selaginellaceae Селагінелові, 3) Isoetopsida Полушникові.
Відділ Хвощеподібні (Equisetopsida) Діагностичні ознаки: 1)Вузли стебел оточені редукованими лусочкоподібними листками, і мутовками гілочок. 2)Листя не виконує фотосинтезуючу функцію і має буре забарвлення. Натомість клітини стебла і гілочок багаті на хлорофіл. 3)Формування бічних (але не придаткових) коренів, що закладаться в апікальній меристемі молодого пагона. 4)Гаметофіти одностатеві, зрідка двостатеві. Сперматозоїди багатоджгутикові. 5)У життєвому циклі переважає нестатеве покоління.
Класифікація Хвощеподібних (Equisetopsida) Клас містить один сучасний та два вимерлих порядки: Хвощові (Equisetales) Archaeocalamitaceae Calamitaceae Equisetaceae Pseudoborniales Sphenophyllales
Відділ Папоротеподібні (Polypodiophyta) Діагностичні ознаки: 1)Спорофіт добре розвинений, розчленований на кореневище і листки. Листки характеризуються необмеженим верхівковим ростом, у молодому віці, зазвичай, равликоподібно скручені, великі. Листки папоротеподібних теломного походження. 2)Спорофіт і гаметофіт функціонально незалежні і різко відрізняються морфологічно. 3)У рівноспорових однодомний гаметофіт, має вигляд невеличкої зеленої пластинки, у різноспорових гаметофіт дводомний, розвивається, не покидаючи оболонки спори.
Класифікація Папоротеподібних (Polypodiophyta) 1)Офілоглосеопсиди або вужачкові (Ophioglossopsida). 2) Маратиопсиди (Marattiopsida). 3) Поліподіопсиди (Polypodiopsida). Викопні: - Аневрофітопсиди (Aneurophytopsida). - Археоптеридопсиди (Archaepteridopsida) - Кладоксилопсиди (Cladoxylopsida) - Зигоптеридопсиби (Zygopteridopsida)
Відділ Голонасінні (Gymnospermae) Діагностичні ознаки: 1) Наявність насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок. 2) Внутрішнього запліднення (без води). 3) Добре розвинений камбій. 4) Це переважно вічнозелені рослини. В одних видів листки великі, розсічені, в інших дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок. 5) Спорофіт голонасінних: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.,
Класифікація Голонасінних (Gymnospermae) 1) Гінкгоподібні (Ginkgoopsida) 2) Гнетоподібні (Gnetopsida) 3) Саговникоподібні (Cycadopsida) 4) Клас Хвойні (Pinopsida
Відділ Покритонасінні (Magnoliophyta) Діагностичні ознаки: 1) Характерною ознакою покритонасінних є квітка. Функція квітки забезпечення запліднення яйцеклітини і розвитку плоду, який містить насіння. 2) Подвійне запліднення. 3) Жіночим гаметофітом є зародковий мішок з 8 ядрами. 4) Основні провідні елементи ксилеми – судини. 5) У флоемі зявляються ситовидні трубки з клітинами-супутниками. 6)
Будова квітки:
Запліднення у квіткових рослин: Подвійне запліднення процес у квіткових рослин протягом відтворення, при якому дві клітини сперми запліднюють дві клітини в яєчнику. Зерно пилку приклеюється до плодолистка і вирощує пилкову трубку, яка проникає у яйце через крихітну пору, мікропілу. Два спермії випускаються в яєчник через цю трубку. Одна з двох клітин сперми запліднює яйцеклітину, формуючи диплоїдну зиготу або ембріон, також відому як насінний зачаток. Друга клітини сперми зливається з двома гаплоїдними полярними ядрами в центрі ембріонального мішечка. В результаті формується триплоїдна клітина (3n). Ця клітина поділяється через мітоз і формує ендосперм багату на поживні речовини тканину насіння. Якщо насіння розвивається без запліднення, цей процес називається апомікс.
Запилення і запліднення у квіткових рослин
Класифікація Покритонасінних (Magnoliophyta): 1)Клас Дводольні (Dicotyledoneae). 2)Клас Однодольні (Monodicots).
Дводольні та Однодольні До класу Дводольні належить переважна більшість квіткових рослин близько 200 тис. видів. Серед них є всі відомі життєві форми: травянисті рослини, кущі, напівкущі, ліани, дерева. До Однодольних належить близько 50 тис. видів. Переважна більшість однодольних це травянисті рослини. Деревянисті види (наприклад, бамбук, різні види пальм) трапляються рідко, переважно в тропіках та субтропіках.
Підклас Магноліїди (Magnoliidae) Обєднує групу порядків квіткових рослин, які мають низку досить архаїчних примітивних ознак. Цими ознаками є наявність ациклічних, гемі циклічних, рідше циклічних квіток з яскравим забарвленням простої або подвійної оцвітини з чисельними тичинками. Гінецей апокарпний. Стиглий пилок 2-х або 3-х клітинний. Належать дерева, кущі або трави без судинні або з судинами (примітивні), членики яких мають драбинчасту перфорацію. Включає 16 порядків, з них 8 - це дерева, кущі або деревоподібні ліани, решта 8 – переважно травянисті рослини: наземні, водні або навіть безхлорофільні паразитичні трави.
Родина Магнолієві (Magnoliасеае) Дерева або кущі, листопадні або вічнозелені. Листки великі, чергові, з ефірними залозками в мезофілі. Квітки двостатеві, великі, правильні,з видовженим квітколожем, оцвітина з 6-12 листочків, розміщених спірально або тричленними колами, тичинки чисельні, маточок багато, завязь верхня, плід з листянок зібраних у вигляді шишки, рідше ягодоподібний. Магнолієві одна з давніх родин дводольних, відома з крейдового періоду. До її складу входить 14 родів і близько 240 видів поширених переважно в низьких широтах північної півкулі (субтропіках).
Підклас Розиди (Rosidae) Належить три родини і ряд підродин. Більшість представників характеризується правильними квітками з подвійною циклічною оцвітиною. Хоча є виключення. В окремих випадках квіти можуть бути геміциклічними, ациклічні і навіть зигоморфні (у тропічних форм). Характерна риса порядку – будова квітколожа. Воно буває випукле, ввігнуте, плоске. Плодолистики часом зростаються з стінками квітколожа і завязь стає нижньою. Тичинок багато або стільки, скільки членів оцвітини. Такі ознаки як ациклічні і гемі циклічні квіти, опукле квітколоже, апокарпний гінецей свідчать про тісну філогенетичну спорідненість з магнолієцвітими.
Родина Розові (Rosaceae) Дерева, чагарники, трави Квітки актиноморфні, правильні, поодинокі або зібрані в китице-, щитко- або волотеподібні та іншого типу суцвіття Оцвітина подвійна, рідко чашечкоподібна. Інколи чашечка з підчашею. Розширене опукле, плоске, чашо- або келихоподібне квітколоже гіпантій * Ca (5+5),(4+4),5 Co 5,4 A G Плоди різноманітні: листянка,сім'янка, кістянка, горішок, часто збірні. Біля основи гіпантія є нектарниковий диск.
Підклас Розиди (Rosidae). Родина Бобові (Faвaсeае) налічує близько 650 родів та 18 тис. видів, поширених повсюди. У флорі України представлено понад 300 видів. Родина Бобові порівняно з родиною Розові має цілий ряд прогресивних ознак: - зигоморфна квітка - кількість тичинок зменшена до 10 - простий апокарпний гінецей - насіння без ендосперму Родина Бобові поділяються на 3 підродини
Підклас Розиди (Rosidae). Родина Селерові (Apiaceae) або Зонтичні (Umbelliferae) Трави, рідше ( в тропіках) деревоподібні рослини з порожнистими стеблами. Зонтичні – велика родина, що має близько 300 родів і понад 3000 видів, поширених майже по всій земній кулі, особливо в поза тропічних областях північної півкулі з сухим кліматом. У флорі України налічується близько 140 видів. Зонтичні характеризуються рядом прогресивних ознак: 1. травяниста життєва форма 2. циклічна квітка 3. закономірне чергування членів квітки 4. нижня завязь Стебла порожнисті, мають потовщення у вузлах і часто ребристі меживузля. В стеблах та інших органах зонтичних є секреторні канали, що містять ефірні і смолянисті речовини, що надають рослинам специфічного запаху. Листки прості, без прилистків, переважно з сильно розсіченими листковими пластинками і широкими піхвами, що охоплюють стебло, рідше цілісні. Листкорозміщення чергове, рідше супротивне.
Підклас Ламіїди (Lamiidae) - Підклас ламіїди Lamiidae є найбільшим за кількістю видів. Вважають, що види ламіїд походять від найдавніших видів розид. До підкласу належать високорозвинені представники квіткових рослин. Квітки ламіїд завжди мають зрослопелюстковий віночок, а кількість частин квітки завжди постійна. - Підклас Ламіїди охоплює 10 порядків, 52 родини. До підкласу входять як деревянисті, так і різноманітні травянисті рослини. Походять, очевидно, від розидних типу гортензієвих.
Підклас Ламіїди (Lamiidae). Родина Пасльонові (Solanaceae). -Травянисті рослини, у тропіках ще й кущі, або деревця. Листкорозміщення чергове, іноді в області суцвіття супротивне. Листки здебільшого прості. -Квітки правильні, рідше злегка зигоморфні, пятичленні. Чашечка звичайно 5–ти лопатева або 5-ти розділена. Залишається біля плоду, часто біля плоду збільшена. - Віночок, як правило зрослопелюстковий, від колесовидного до трубчастого, 5–ти лопатевий, рідко двогубий. Квітки зібрані у верхівкові суцвіття, найчастіше завійка. -Тичинок звичайно 5, вони прикріплюються до трубочки віночка. Пиляки розкриваються поздовжньо або верхівковими порами. Гінецей, звичайно, з 2 –х плодолистиків, з верхівковим простим стовпчиком, з дволопатевою приймочкою. Завязь верхня, двогніздна (рідше 3, 5 - гніздна) з чисельними насінними зачатками. Плід - ягода або коробочка. Насіння з ендоспермом.
Підклас Ламіїди (Lamiidae). Родина Шорстколистові (Boragináceae) - Багаторічні, дворічні або однорічні трав'янисті рослини, звичайно жорстко- шорсткі від щетинистих волосків. Але є серед Шорстколистих і напівчагарники. - Стебло у поперечному перерізі здебільшого округле. - Листя чергове, дуже рідко супротивне, цілісне та зазвичай цілокрае, лише у деяких видів нерівномірно-зубчасте. -Квітки зазвичай правильні або дуже часто неявно зигоморфні (рідко явно зигоморфні), зібрані однобокими китицями або колосками, завитими до розспускання у вигляді равлика та розташованими поодиноко або попарно на верхівці стебла або ж зібраними у волоть суцвіттями. Чашечка п'ятироздільна або п'ятизубчаста. Віночок з п'ятилопатевим відгином, правильний, рідше майже двогубий, трубчастий, лійчастий, дзвоникуватий або колесовидний. Тичинок п'ять, прикріплених до трубки віночка та чергуються з лопатями його відгину. Зав'язь верхня, здебільшого чотиригнізна, рідше двогнізна, звичайно чотирилопатева. Маточка виходить у проміжок між лопатями зав'язі (з верхівкової її западини), ниткоподібна з цілісною або двороздільною приймочкою, рідше маточка сидить на верхівці цільної зав'язі. - Плід сухий, розпадається на 4 горішки, прикріплені до плоского квітколожа або його виросту, рідше горішків буває менше (2 1) або ж плід кістянка.
Підклас Ламіїди (Lamiidae). Родина Ранникові (Scrophulariaсеае). - Переважно позатропічна родина. Зустрічаються різноманітні травянисті однорічники і багаторічники, рідше кущі і дерева (в тропіках), що представляють різні екологічні групи: мезофіти, гідрофіти та ксерофіти. - Листки чергові, супротивні або кільчасті; без прилистків. Квітки двостатеві, неправильні (зигоморфні), рідше майже актиноморфні з подвійною оцвітиною; віночок 4-5–лопатевий, двогубий, колесоподібний або лійчастий, тобто досить різноманітної форми. Тичинок здебільшого 4, рідше 2 або 5. Маточка з двох плодолистиків, з верхньою двогніздною завяззю, з багатьма насінними зачатками, плід – коробочка, рідше ягода. - Родина охоплює 300 родів і близько 5000 видів. У флорі України відомо близько 160 видів. Цікаво, що в родині Ранникові можна спостерігати перехід від звичайних автотрофних рослин до напівпаразитів, а далі до високо спеціалізованих повних паразитів.
-Переважно трави, рідше напівкущі або кущі. Дерева лише в тропіках декілька видів. Характерні чотирьохгранні стебла, за рідким виключенням прямостоячі. Листки цілісні, без прилистників, розміщення супротивне (навхрест), рідше мутовчасте. -Квітки розміщені в пазухах листків, утворюють так звані несправжні кільця, які зібрані у китиці, волоті або головки. Квітки, звичайно пятичленні, оцвітина подвійна, двостатеві, зигоморфні, рідше майже актиноморфні. Чашечка зрослолиста з 5 зубцями або двогуба, залишається при плодах. Віночок з 5 пелюсток, часто двогубий: верхня губа утворена зростанням двох, а нижня трьох пелюсток. Нижня губа майже завжди більша за верхню, трьох-, рідше дволопатева; верхня губа іноді майже зовсім редукується. Тичинок 4 або внаслідок редукції їх тільки дві, які зрослися з трубочкою віночка. -Маточка утворена 2 плодолистиками, завязь верхня, спочатку двогніздна, а потім чотирьохгніздна (утворюється перегородка), плід - чотиригорішок. Підклас Ламіїди (Lamiidae). Родина Глухокропивові (Губоцвіті) (Lamiaceaeae).
Піклас Айстери́ди (Asterids). -Дерева, чагарники або частіше трави. Листки цілістні або різним чином розчленові. Продихи 2, 4 або 6 (рідко) побічними клітинами. Членики судин з драбинчастою або простою перфорацією. -Квітки маточково-тичинкові, майже завжди зрослопелюсткові. Тичинки, як правило, у кількості в однаковій з долями віночка або у меншій кількості. Стиглий пилок 3-клітинний або 2-клітинний. Оболонка пилкових зерен триборозниста або похідна від триборознистого типу. -Гінецей завжди ценокарпний, мабуть, морфологічно завжди паракарпний, звичайно з 2-5, рідко 6-14 плодолистків. Насінні зачатки завжди унітегмальні, тенуінцелятні або рідко красинуцелятні. -Насіння з ендоспермом та без нього.
Піклас Айстери́ди (Asterids). Родина Дзвоникові (Campanulaсеае). -Трави, кущі, дерева (в тропіках), нерідко з молочним соком. -Квітки двостатеві, здебільшого пятичленні; віночок зрослопелюстковий, рідше пелюстки вільні; - пиляки спочатку склеєні в трубочку; -завзь нижня, дво-, пятигніздна; -плід – коробочка, відкривається стулками або порами.
Клас Однодольні (Monodicots).Підклас Алісматиди (Alismatidae) Водні або болотні трави. Походять, вірогідно, від якоїсь вимерлої групи травянистих Магноліїд, які знаходилися близько від предків сучасних Лататтєцвітих. Алісматиди мають широке поширення. Цей підклас включає 2 порядки і 14 родин з 475 видами, які мають відносно просту будову. Так, серед рослин порядку частухоцвітих переважають водні, або водноприбережні рослини (представники родин сусакові, часту-хові, жабурникові). Інший порядок підкласу - різухоцвіті - також болотні, або занурені у воду багаторічні трави (родини рдестові, різухові, тризубцеві та інші).
Підклас Алісматиди (Alismatidae). Родина Жабурникові (Hydrocharitaceae) - Листя знаходяться під водою (елодея), або плаває на поверхні води (жабурник), або стирчить з води (водяний різак), з глянцевою листковою пластинкою; листки можуть бути округло-ниркоподібними, округло- серцеподібними, продовгуватими, ланцетними, лінійними або стрічкоподібними, з довгими черешками або без черешків, в кільцях по три-чотири (елодея), або зібрані в розетки (водяний різак), за формою краю листки можуть бути гострими пилчастими (водяний різак), цілокраї тощо. - Квітки здебільшого виринають над поверхнею води, з подвійним оцвітинами, трьома чашолистоками і трьома білосніжними пелюстками, одностатеві, до цвітіння вкриті прозорим дволистим чохлом. Зав'язь нижня. Тичинкові квітки зібрані по кілька в однолистних плівчастих покривах, пізніше відриваються від рослини і спливають на поверхню води, з двома тичинками; оцвітина добре розвинена, подвійна або проста. - Розмножується вегетативно за допомогою коротких ниткоподібних пагонів, що утворюють дочірні розетки (водяний різак).
Підклас Алісматиди (Alismatidae).Родина Частухові (Alismataceae).
Підклас Ліліїди (Liliidae). Родина Лілійні (Liliaceae). -Оцвітина в лілійних проста, складається з 6 листків у двох колах. Пелюстки або вільні (тюльпан), або зрослі (конвалія), часто яскраво забарвлені або білі. - Тичинок також 6 у двох колах. Маточка одна. Зав'язь верхня. - Плід коробочка (тюльпан, лілія) або ягода (конвалія, купина). -Суцвіття різноманітні, іноді квітки взагалі поодинокі (вороняче око, тюльпан). - Лілійні трави з суцільнокраїми листками. Характерне дугове жилкування. Багато представників цибулинні або бульбоцибулинні (лілія) рослини, інші мають кореневища, часто дуже товсті (купина). - Формула в лілійних *P3+3A3+3G(3)
Підклас Ліліїди (Liliidae). Родина Арамилісові (Amaryllidaceae). - Родина нараховує близько 65 родів приблизно 900 видів. -Амарилісові поширені переважно в тропіках та субтропіках. Життєва форма – багаторічні цибулинні або кореневищні трави. -Листки плоскі, лінійні, зібрані в прикореневі розетки. Квіти двостатеві, актиноморфні або зигоморфні, на довгих безлистих квітконосах. -Оцвітина проста, звичайно віночковидна, яскраво забарвлена, суцвіття зонтиковидні. Плід ценокарпний, нерозкривна коробочка або ягода. Насіння ендоспермом. У представників родини знайдені алкалоїди. - Багато амарилісових культивують як декоративні рослини
Підклас Ліліїди (Liliidae). Родина Півникові (Iridaceae) -Формула квітки *P3+3A3G(3) півник болотний. -Життєва форма – багаторіні трави з мясистими кореневищами, цибулинами або бульбоцибулинами. - Листорозміщення чергове, дворядне. Листки лінійні, сидячі, проте інколи можуть бути циліндричними або навіть чотиригранними. -Квітки актиноморфні або зигоморфні, з простою оцвітиною з 6 листочків в 2 кола. Андроцей з 3 тичинок. Завязь нижня, з 3 плодолистків. Листочки оцвітини звичайно вільні та дуже розрізняються за формою, розміру, забарвленню, але інколи зростаються в трубку. -Переважно це комахозапильні рослини. -Плід – багатонасінна коробочка, яка розкривається по гніздах. Насіння з ендоспермом, часто мають мясисті придатки, які зїдаються мурахами, які їх розносять. Інколи насіння мають невеликі крильця та переносяться вітром.
Підклас Ліліїди (Liliidae).Родина Цибулеві (Alliaceae). -Родина нараховує 32 роди і приблизно 750 видів, найбільш поширена в Північній півкулі. - Життєва форма – травянисті цибулинні або кореневищні багаторічники, інколи ефемероїди. Листки звичайно зібрані в прикореневу розетку, без черешкові, вузькі, лінійні або дудчасті. -Оцвітина проста віночковидна або чашечковидна (плівчаста), шестичленна, в 2 кола. Тичинок 6, звичайно зрослих з оцвітиною. -Плід – ценокарпій: частіше розкрина коробочка. Насіння дрібні, з ендоспермом. - Квітки до цвітіння замкнені в чохол. Суцвіття зонтиковидне, розташоване на верхівці безлистого пагону – квітковій стрілці. Квітки можуть виділяти нектар для приваблення комах. - Для цибулевих властиве «живо народження», коли в суцвіттях при основі квітконіжок утворюються невеликі цибулинки. Падаючи та вкорінюючись, вони дають нормально розвинені рослинки.
Підклас Ліліїди (Liliidae). Родина Зозулинцеві або Орхідні (Orchidaceae) -Життєва форма – багаторіні наземні або епіфітні трави. Епіфіти – рослини тропіків. -Епіфітні обхідні накопичують воду в повітряних коренях, які мають товстий шар гігроскопічної тканини. Основні запаси води містять особливі цибулиноподібні потовщення стебла – «псевдобульби». -Листорозміщення чергове, частіше дворядне, рідко – супротивне або кільчасте. Листки різноманітні за формою: прикореневі та стебловію сидячі та черешкові, мясисті, часто з піхвою. Інколи можуть бути редуковані. -Квітки зовні досить різноманітні, складої будови. Майже завжди двостатеві, зигоморфні, з простою оцвітиною з 6 листочків в 2 кола. Суцвіття переважно колосовидні, китицевидні та волотевидні, запилення комахами, але нерідко самозапилення. Плоди – ценокарпії: коробочки, які розкриваються 3(6) щілинами, дуже рідко зустрічаються ягоди. Насіння дуже дрібні, не містять ніяких харчових запасів, потрібен симбіоз певними ґрунтовими грибами.
Підклас Ліліїди (Liliidae). Родина Осокові (Cyperaceae). -Життєва форма – багаторічні кореневищні трави, рідше однорічні. Поширені по всьому земному шару, проте більш широко поширені в помірному кліматі. - Стебла тригранні, але можуть бути і округлі. Листорозміщення трирядне. Листки, як правило, лінійні, сидячі, з щільно обгорненими навколо стебла піхвами. -Квіти дрібні, невиразні, двостатеві або одностатеві (при цьому рослини можут бути одно- або дводомними).Оцвітина, якщо є, проста, складається з 6 або 3 лусок, часто видозмінена та перетворена в щетинки та волоски. Тичинок в двостатевих та чоловічих квітках звичайно 3, але може бути більше чи меншне. У осок жіноча квітка замкнена в мішечок, який представляє собою колбовидне утворення (через зростання країв приквітків), відкрите зверху. -Мішочки – спеціалізовані утворення для захисту завязі та плоду, а також для поширення плодів на великі відстані. Мішечки з плодами заповнюються повітрям та сплавляються по воді, розносяться вітром в умовах пустель. Насінина одна, з великим ендоспермом. Майже всі осокові – вітрозапильні рослини. -Суцвіття прості: головчасті, зонтиковидні, китицевидні або складні колосовидні.
Підклас Ліліїди (Liliidae). Родина Злакові (Poaceae). -Травянисті рослини -Квітка тонконогових складається з двох лусок, має трипроменеву симетрію -Стебло має інтеркалярний ріст, порожнисте всередині, стебло майже усіх – циліндрична соломина. -Листки прості, сидячі, лінійні або вузько ланцетні з листовою піхвою. При основі листової пластинки дуже часто має перетинчастий виріст, який називається язичком, або лігу лою. Піхва захищає інтеркалярну меристему, а язичок перешкоджає затіканню води. -Плід злакових – несправжньомонокарпний, зернівка, у якої плівчастий оплодень звичайно щільно прилягає до насінної шкірки, або зростається зх нею. Більшу частину насінини складає ендосперм. -Оцвітина проста, чашечковидна, у більшості злакових зовнішнє коло оцвітини складається з 2 зрослих листочків. Внутрішнє коло складається з 2 незрослих плівочок (лодікул), які за час цвітіння набрякають та розсувають нижню та верхню луски, викликаючи цим розпусканна квітки. Вважають, що це залишки оцвітини. Тичинок може бути 3,2,1. Завязь верхня, одногніздна, з одним насінним зачатком. Злаки – вітрозапильні рослини, запилення перехресне.