Географічне положення. Відкриття і дослідження Антарктиди

Антарктида єдиний материк, який не має корінного населення. Його простори є ареною міжнародного співробітництва країн пяти континентів.

План характеристикиСкладові географічного положення Площа14 млн км² (V місце у світі) Розташування щодо екватора, нульового меридіана, тропіків, півкуль Майже повністю розташована всередині Південного полярного кола, лише півострів Антарктичний видається за його за межі; в Східній (більша частина) та Західній півкулях Крайні точкиМайже в центрі материка розташований Південний полюс, тому всі береги Антарктиди північні. Найпівнічнішою точкою є мис Сіфре (63°13 пд. ш.) на Антарктичному півострові

Протяжність материка у градусах і кілометрах із півночі на південь, із заходу на схід Робота за варіантами (1–2) 1) за меридіаном 90° зх. д. 90° сх. д: (90° – 73°) + (90° – 66°) = 17° + 24° = 41°; 41° 111 = 4555 км; 2) за меридіаном 0° – 180° : (90° – 70°) + (90° – 78°) = = 32°; = км Океани й моря, що омивають материк, особливості берегової лінії Антарктиду омивають води трьох океанів: Індійського, Тихого й Атлантичного. Врізаючись у береги материка, вони утворюють моря. Більшість морів названі за іменами мандрівників і дослідників Антарктики: море Веделла, море Беллінсґаузена, море Амундсена, море Росса. Береги це стрімкі крижані кручі заввишки кілька десятків метрів Найближчі за розташуванням материки та шляхи сполучення з ними Антарктида значно віддалена від інших материків південної півкулі. Найкоротша відстань через протоку Дрейка до Південної Америки 820 км, Австралії 3100 км, Африки 3980 км

Висновок 1. Антарктида має надзвичайне географічне положення, що й визначає ознаки її природних умов. Висновок 2. Через віддаленість та суворі кліматичні умови Антарктида пізніше від інших материків стала відома людству, хоча припущення щодо її існування висловлювали вже в середні століття.

Знаменитий англійський мореплавець Дж. Кук, який 1772–1775 pp. здійснив навколосвітню подорож, перетнув Південне полярне коло, однак материка не знайшов і оголосив, що його взагалі знайти неможливо через льоди, які роблять землю недоступною. Дж. Кук

Відкриття Антарктиди відбулося 28 січня 1820 р. російською експедицією Т. Беллінсґаузена і М. Лазарева, яка на двох вітрильних судах «Схід» і «Мирний» пройшла вздовж узбережжя материка, відкривши низку островів і довівши можливість плавання в антарктичних водах. Т. Беллінсґаузена М. Лазарев

Етап систематичного вивчення природи Антарктиди розпочався після Другої світової війни р. у звязку з підготовкою і проведенням третього Міжнародного географічного року була розроблена єдина програма досліджень.

У наші часи на його території протягом усього року працюють понад 40 наукових станцій, які належать 30 державам р. Україна стала членом Міжнародного комітету антарктичних досліджень.

Висновок 3. Антарктида є материком міжнародного співробітництва. Від 1996 р. в Антарктиді працює українська науково-дослідна станція «Академік Вернадський».

«Оази» Антаркти́чні оази ділянки поверхні Антарктиди, не вкриті кригою і на яких існує певний різновид висоорганізованого життя. Зазвичай вони розташовані на узбережжі, однак трапляються й на нунатаках, гірських долинах та деяких інших місцях. Сам термін запропонований дослідниками Антарктики ще в 1938 році.Антарктидинунатаках1938

«Оази» Поверхня анарктичних оаз має сліди зледеніння та вітрової ерозії. Ґрунтового покриву нема, або він дуже тонкий і бідний. Температури, особливо влітку, на кілька градусів вищі, ніж на прилеглих територіях. Опадів мало й ті переважно у вигляді снігу, однак завдяки таненню сусідніх льодовиків не рідкістю є потічки, калюжі, озера. В таких умовах рослинність дуже бідна і майже ніколи не утворює суцільного покриву. Переважають лишайники, на антарктичному півострові трапляються злакові і три види квіткових рослин. Так само бідний тваринний світ є декілька видів комах. З хребетних зустрічаються лише птахи пінгвіни Аделі, поморникиантарктичному півостровізлаковікомаххребетнихптахипінгвіни Аделіпоморники

Оа́зис (устар. оаз) расположенный около естествен- ного водоёма островок растительности в пустыне. Оазисы могут существенно различаться по величине и характеру, от небольших прудов, окаймлённых финиковыми пальмами до целых городов с сельскохозяйственной деятельностью и промышленностью. Традиционной формой хозяйства, объединяющей многие формы земледелия, является оазисное хозяйство.водоёмарастительностипустынепрудовфиниковыми пальмамиземледелия

Африканские оазисы Оазисы образуются благодаря подземным рекам или водоёмам, вода в которых способна достичь поверхности земли вследствие достаточного собственного давления или при помощи источников, организованных человеком. Некоторые оазисы, например, расположенные в области Туат (центральный Алжир), подпитываются случайными кратковременными ливнями. Непроницаемый нижний слой почвы из горных пород и камня также способствует удержанию воды в водяных карманах, подземных разломах или в дайках вулканического происхождения. В свою очередь, растительность появляется у оазисов благодаря мигрирующим птицам, которые оставляют семена после посещения водоема.Алжирдайках В Антарктике оазисом называется территория, свободная от снега и льда.Антарктикетерриторияснегальда

Політичний статус материка Відповідно до конвенції про Антарктику, яка набрала чинності 23 червня 1961 року, Антарктида не належить жодній державі. Дозволена тільки наукова діяльність. Розміщення військових об'єктів, а також візит бойових кораблів і збройних суден південніше 60-го градуса південної широти заборонено.

У 1980-ті роки Антарктиду оголосили ще й без'ядерною зоною, що виключило появу в її водах суден атомоходів, а на материку атомних енергоблоків.без'ядерною зоноюатомоходів Зараз учасниками договору є 50 держав (з правом голосу) і десятки країн- спостерігачів

Українська антарктична станція «Академік Вернадський» Регулярні дослідження в Антарктиді проводяться з 1956 р. На материку і прилеглих островах різні країни світу обладнали науково-дослідні станції. Антарктична станція «Академік Вернадський» була відкрита в лютому 1996 року, коли Англійське Антарктичне Товариство передало Україні станцію «Фарадей». Станція була названа базою F, і була призначена для зимівлі 4-6 чоловік.