ВИКОНАЛА ГЕРБАС ТЕТЯНА С Е Ч О В А С И С Т Е М А

Органи сечоутворення Сечовивідні шляхи Нирки Сечоводи Сечовий міхур Сечівник

ОРГАНИ СЕЧОУТВОРЕННЯ Функції нирок: Видільна; Ендокринна(синтезом реніну); Регуляція осмотичного тиску крові; Підтримання кислотно-лужної рівноваги;

НИРКА Парний орган; Розташований по обидва боки хребтового стовпа на рівні двох нижніх грудних і верхніх поперекових хребців; Маса: грам; Розміри: 11*6*4;

БУДОВА НИРОК Зовні кожна нирка покрита оболонками із сполучної і жирової тканини. Кожна нирка складається з двох шарів: зовнішнього зернистого кіркового ; внутрішнього росмугованого мозкового.

БУДОВА НИРОК Кіркова речовина заходить у мозкову у вигляді ниркових стовпів Бертера, які розділяють останню на 8-12 ниркових пірамід. Ниркова піраміда + прилегла частина кіркової речовини ниркова частка

БУДОВА НИРКИ Строму нирки утворює пухка волокниста сполучна тканина, багата на ретикулярні волокна та клітини. Паренхіма нирки утворена нирковими тільцями й епітеліальними нирковими канальцами, серед яких є звивисті та прямі. Звивисті + тільця кіркова речовина Прямі + тільця мозкова речовина

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ НИРКИ НЕФРОН

Це система звивистих і прямих епітеліальних канальців, що починаються від кожного ниркового тільця. Кількість нефронів: 2-2,5 мільйона.

НЕФРОН КірковіЮкстамедулярні Короткі( 1%) Проміжні(80%)

НИРКОВЕ ТІЛЬЦЕ Ниркове тільце це структура, яка необхідна для з'єднання канальців нефрона із системою кровообігу, і включає в себе Судинний клубочок( капілярних петель) Капсулу, має 2 шари: Зовншній Внутрішній (утворений подоцитами цитрабукули цитоподії фільтраційні щілини). Всі вище згадані компоненти складають фільтраційних барєр, або нирковий фільтр.

ГІСТОФІЗІОЛОГІЯ СЕЧОУТВОРЕННЯ I етап: Фільтрація через фільтраційний барєр є першим етапом сечоутворення, в результаті якого утворюється первинна сеча. Нирковий фільтр затримує усе що має більші розміри, ніж у сіточці середнього шару базальної мембрани. Фільтрація плазми крові відбувається в нирковому тільці, а саме в судинному клубочку, завдяки високому кровяному тиску в капілярах, який визначає можливість проходження значної кількості рідкого вмісту капілярів через фільтраційні щілини ниркового фільтру в просвіт капсули Шумлянського-Боумена ниркового тільця.

Будова фільтраційного барєру

КОМПОНЕНТИ НЕФРОНУ Капсула Боумена Судинний клубочок Проксимальний звивистий каналець Дистальний звивистий каналець Проксимальний прямий каналець Дистальний прямий каналець Тонкий каналець Петля Генле Ниркове (Мальпігієве) тільце

ПРОКСИМАЛЬНИЙ ВІДДІЛ НЕФРОНУ Проксимальний відділ нефрона має діаметр до 60 мкм і складається з: довгого проксимального звивистого канальця, який починається від канальцевого полюса ниркового тільця короткого проксимального прямого канальця, який далі переходить в тонкий каналець петлі нефрона

СТІНКА Стінка проксимального звивистого канальця нефрона утворена одним шаром високих кубічних клітин, що лежать на базальній мембрані. Апікальний полюс цих клітин містить щіткову облямівку, що утворена мікроворсинками, а базальний полюс – базальну посмугованість, що утворена впорядкованим розташуванням паличкоподібних мітохондрій перпендикулярно до базальної мембрани між глибокими інвагінаціями цитолеми базальної частини клітини. Цитоплазма епітеліоцитів цього відділу нефрона оксифільна, непрозора, що обумовлено наявністю різноманітних включень (уратів, жирів, пігментів тощо), містить піноцитозні пухурці та велику кількість лізосом.

ГІСТОФІЗІОЛОГІЯ СЕЧОУТВОРЕННЯ II етап: Другою фазою сечоутворення є реабсорбція – зворотнє всмоктування складових елементів первинної сечі з ниркових канальців у кров, у результаті чого відбуваються якісні та кількісні зміни сечі. В реалізації процесу реабсорбції має значення різниця тиску в просвіті канальців і капілярів вторинної перитубулярної мережі: гемодинамічний тиск у капілярах нижчий від гідростатичного тиску просвіті канальців, що й сприяє оберненому процесу всмоктуванню.

ТОНКИЙ КАНАЛЕЦЬ НЕФРОНУ Тонкий каналець петлі нефрона (петлі Генле) являє собою підкововидну трубочку, яка є продовженням проксимального прямого канальця. У кіркових нефронах тонкий каналець має лише низхідну частину, а в юкстамедулярних є також довга висхідна частина, яка переходить у прямий дистальний каналець. Діаметр тонкого канальця становить 13 мкм. Його стінка утворена одним шаром плоских епітеліальних клітин зі світлою цитоплазмою, невелкою кількістю коротких мікроворсинок і малою кількістю клітинних органел. Ядерні частини клітин виступають у просвіт канальця. При надходженні первинної сечі по тонкому канальцю, в його нисхідній частині відбувається пасивна реабсорбція води, а у висхідній дифузія NaCl.

ДИСТАЛЬНИЙ ВІДДІЛ НЕФРОНА Дистальний відділ нефрона має до 50 мкм і є продовженням тонкого канальця петлі нефрона. Цей відділ складається з дистального прямого канальця та дистального звивистого канальця, який далі переходить у збірні ниркові трубочки. Вони вистелені одношаровим кубічним епітелієм, що лежить на базальній мембрані. У клітинах дистального відділу на апікальній поверхні відсутня щіточкова облямівка, тому на поперечному перерізі контур просвіту рівніший. У базальній частині епітеліоцитів між дуже глибокими складками плазмолеми розміщуються великі мітохондрії видовженої форми. Цитоплазма клітин цього відділу світла, піноцитозних пухирців та лізосом мало. Дистальний відділ бере участь в вибірковій реабсорбції речовин, активно здійснює транспорт електролітів з сечі в інтерстиційний простір. реабсорбція відбувається вибірково та регулюється впливом гормонів. Активне переміщення іонів хлору із просвіту канальців у перитубулярний простір відбувається під впливом альдостерону.

ЕНДОКРИННИЙ КОМПЛЕКС НИРКИ 1.юкстагломерулярні клітини розташовані під ендотелієм і стінці приносної і виносної артеріол, овальної форми, у цитоплазмі є гранули реніну що виділяються у кров, ренін сприяє підвищенню кров'яного тиску. 2.клітини щільної плями лежать біля ниркового тільця, між приносною і виносною артеріолами, не мають базальних складок, особливістю базальної мембани є те, що вона утворює розчеплення між якими лежать відростки юкставаскулярних клітин, це сприяє контакту між цими клітинами, що необхідно для регуляції синтезу реніну і запобіганню злущуванню клітин щільної плями. Ці клітини реагують на зміну концентрації натрію в сечі. 3.юкставаскулярні клітини розташовані в ділянці судинного полюса ниркового тільця, вважають, що вони продукують ренін, а також еритропоетин. 4. інтерстиційні клітини мезенхімного походження, розташовані у стромі мозкових пірамід. Продукують простгандиди, які знижують кров'яний тиск.

КРОВОПОСТАЧАННЯ НИРОК Кров надходить у нирку по нирковій артерії, яка безпосередньо відходить від черевної аорти. Поблизу воріт ниркова артерія поділяється на 5 сегментарних артерій, які, ввійшовши в нирку, розпадаються на міжчасткові артерії, що проходять у складі ниркових стовпів між пірамідами мозкової речовини. На межі кіркової та мозкової речовин міжчасткові артерії загинаються, поділяються та утворюють дугові артерії. Від останніх у свою чергу відходять невеличкі гілочки міжчасточкових артерій, що радіально під прямим кутом піднімаються у кіркову речовину, проходять між сусідніми мозковими тяжами. Міжчасточкові артерії галузяться на численні клубочкові приносні артеріоли, які, вступають у капсулу ниркового тільця, утворюють судинний клубочок, що складається з великої кількості капілярів, що анастомозують.

КРОВОНОСНА СИСТЕМА НИРОК Капіляри судинного клубочка утворюють первинну капілярну мережу, особливість формування якої полягає в тому, що капіляри відходять один від одного під прямим кутом. Ця частина кровоносної системи нирки дуже важлива із фізіологічної точки зору, оскільки забезпечує процес фільтрації плазми крові в клубочках, тому її ще називають чудесною, або функціональною капілярною мережою. Кров із судин клубочка збирається у виносну артеріолу, яка пройшовши короткий шлях, знову розпадається на вторинну капілярну мережу (перитубулярну), що оточує канальці кіркових нефронів. Із капілярів кров перитубулярної мережі збирається у верхніх відділах кіркової речовини спочатку в зірчасті, а потім у міжчасточкові вени. Останні вливаються у дугові вени, що зєднуюються зміжчастковими, а ті формують ниркову вену, яка виходить із воріт нирки. Описана система кровопостачання характерна для кіркових нефронів і називаєтьсякортикальним кровообігом.

КРОВОНОСНА СИСТЕМА НИРОК При юкстамедулярному кровообігу, який характерний для навколамозкових нефронів, виносні артеріоли опускаються в мозкову речовину вздовж петель Генле, де розпадаються на прямі судини, що знаходяться в тісному контакті із канальцями мозкової речовини, оскільки від них відходять гілочки для формування мозкової капілярної перитубулярної мережі. Прямі судини утворюють петлі на різних рівнях мозкової речовини і повертаються у протилежному напрямку, переходять у вени. Низхідні та висхідні частини цих петель формують судинний пучок. Капіляри мозкової речовини збираються у прямі вени, які впадають у дугові вени.

СЕЧОВИВІДНІ ШЛЯХИ Сечовивідні шляхи починаються в нирках нирковими чашечками і мисками, далі продовжуються у сечоводи, сечовий міхур і сечівник. Стінка сечовивідних шляхів, окрім сечівника, складається із слизової, підслизової, мязової та зовнішньої оболонок.

СТІНКА Стінка ниркових чашечок тоненька, але по всій її довжині можна розрізнити три оболонки, які є типовими для сечовивідних шляхів. Слизова оболонка вкрита тоненьким перехідним епітелієм, який складається із декількох клітинних шарів. Під епітелієм лежить тонка власна пластинка слизової оболонки, яка утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною з великою кількістю еластичних волокон. Мязова оболонка, складається із двох тоненьких шарів гладеньких міоцитів, які утворюють помітні потовщення навколо сосочків нирки.Зовнішня – адвентиційна оболонка побудована з пухкої волокнистої сполучної тканини, яка обєднує сусідні чашечки між собою та ниркою.

СЕЧІВНИК Сечовипускний канал (сечівник) виводить сечу з сечового міхура. За будовою сечовипускний канал у чоловіків відрізняється від такого у жінок. Стінка побудована із слизової оболнки з підслизовою основою, мязової та адвентаційної оболонок. Просвіт каналу має форму півмісяца. Слизова оболнка утворює поздовжні складки. Епітелій біля сечового міхура перехідний, на більшій частині – багатошаровий циліндричний, а в ділянці зовнішнього вічка сечівника – багатошаровий плоский. Епітелій занурюється у власну пластинку, утворюючи дрібні кишені.

ЦІКАВІ ФАКТИ 1. За сутки почки фильтруют до литров крови. 2. Полный объем крови проходит через почки 35 раз в день. 3. Общая длина капилляров в почке 25 километров. 4. Малоподвижные люди больше других подвержены нефролитиазу. 5. Одна почка состоит из 1 миллиона фильтрующих элементов. 6. Мужчины, часто принимающие солнечные ванны, имеют меньший риск развития рака почек. У женщин такой зависимости выявлено не было.

ЦІКАВІ ФАКТИ 7. Индийский хирург Ашиш Патил попал в Книгу рекордов Гиннеса, удалив из почек пациента 170 тысяч камней. Операция заняла 4 часа. Пациент выжил и вернулся к здоровому образу жизни. 8. Почки весят от 120 до 200 грамм, причем правая весит несколько больше левой. 9. Первая искусственная почка аппарат для гемодиализа была применена в 1944 году. В 2013 американские ученые разработали имплантируемую искусственную почку, созданную биоинженерным методом. 10. Хирурги, удаляющие камни из почек, были еще во времена Гиппократа в 6-5 веках до нашей эры. Эти люди назывались «камнесеками».

ЦІКАВІ ФАКТИ 11. День уролога праздник, отмечающийся во всем мире 2 октября. 12. С 2006 года отмечается День почки второй четверг марта. 13. При артериальной гипертонии и болезнях сердца страдают и почки. Почечная недостаточность повышает риск инфаркта и инсульта в 25 раз.