Презентація на тему: «Картина Козак Мамай» Підготувала: Учениця 10А класу Спеціалізованої школи 298 Запорожець Маргарита

КОЗАК МАМАЙ - образ українського лицаря. Козак-Мамай на народних картинах - це медитуючий воїн. Він сидить на землі у позі Будди й дивиться у Безвічність відстороненим од світу поглядом, але щомиті готовий активно протидіяти злобительству.

Образ Козака-Мамая так само популярний в Україні, як образ Будди на Сході. Козак-Мамай - це козацький провидця, наш народний святий, його зображення, було неодмінним атрибутом української хати. Подібність Козака-Мамая й Будди - не формальна, у них обох виявився первинний орійський духовний тип, започаткований першим провідцею оріїв Рамом. Козак-Мамай своєю дієвістю навіть ближчий до Рама, ніж Будда. У Козакові-Мамаєві як міфологічному модулі орійського способу життя поєднано мудрість відунів-рахманів і дієвість воїнів- кшатріїв.

Символ української нації Козак-Мамай став символом взаємодії двох провідних верств традиційного українського суспільства духовної та військово-адміністративної, символом єдности відунів і воїнів, які забезпечували енергетичний і фізичний захист основної верстви - хліборобів, господарів автохтонів України, підтримували цілісність і життєву волю етнічного єства. Цей синтез бойової активности й мудрости наш народ передав у назві козак-характерник, а персоніфіковано - в імені Козак-Мамай.

Суть картини Суть козака-лицаря - священний героїзм в обороні рідного краю, відсутність страху перед фізичною смертю. Суть відуна- характерника - яснобачення, духовне провідництво й цілительство свого народу. Саме такими рисами воїна-лицаря й відуна-чародія в міфо-поетичній свідомості українців наділений козак-характерник, званий Козаком-Мамаєм. Сам будучи безсмертний, Козак-Мамай став символом безсмертя українського духу.

Слово козак чи косак за первинною суттю своєю означає - світлоносний, небесний воїн або нащадок сака. Знаком світлоносности козака була чуприна-коса на тім'ї, що її в усі часи носили представники військової верстви в усіх орійських народів. Такі коси мали і найближчі предки козаків саки (буквально: воїни світла) - царські скити (скіфи), які були військово-адміністративною верствою сколотського (скіфського) суспільства, що жило в Україні понад дві тисячі років тому. Козаки як військово-адміністративна верства нового українського суспільства успадкували від саків принцип військової демократії, що ліг в основу Української козацької республіки XVI-XVII століть. Духовним осердям козацтва були воїни-характерники й співці-кобзарі. Часто ці функції поєднувалися в одній людині. Яскравим уособленням воїна-характерника й співця-кобзаря став Козак-Мамай, вірними супутницями якого були шабля й кобза чи бандура. Від духовної функції кобзаря - співця-відуна, носія благословенної мудрости, походить і назва його ритуального інструменту -кобза (співуча-відуча). Кобзарі - це співці-провідці, тлумачі світу, носії ведичного світогляду й хранителі генетичної пам'яти.

Приклади