Заміщення дефектів твердих тканин вкладками, куксовими та штифтовими конструкціями. Клініко- лабораторні етапи виготовлення Козлинець Тетяна Миколаївна 25 група

Вкладками - Вкладками - називають незнімні ортопедичні конструкції, які виготовляють для відновлення анатомічної, функціональної та естетичної повноцінності коронок природних зубів, шляхом заміщення дефектів твердих тканин. Вони застосовуються у тих випадках, коли пломба не ефективна, а виготовлення штучної коронки передчасне.

Види зубних вкладок Види зубних вкладок : металеві зубні вкладки, керамічні зубні вкладки, зубні вкладки з композитних синтетичних матеріалів, зубні вкладки з оксиду цирконію

Цирконієва зубна вкладка

Золота та металокерамічна вкладки

Показання до виготовлення вкладок Показання до виготовлення вкладок 1. Для заміщення дефектів каріозної порожнини великих розмірів. 2. Клиноподібні дефекти. 3. Травматичні дефекти коронкової частини природних зубів. 4. Патологічне стирання твердих тканин зубів (зустрічні вкладки). 5. У якості опори для мостоподібного протеза або інших незнімних конструкцій. 6. Для шинування рухомих зубів, які мають суміжні порожнини (металеві вкладки).

Протипоказання до виготовлення вкладок Протипоказання до виготовлення вкладок Циркулярний карієс. Наявність змін верхівкового періодонту депульпованих зубах. Медіально-оклюзійно-дистальні порожнини у поєднанні з пришийковим карієсом або клиноподібним дефектом.. Пацієнти, які працюють у кислотних цехах. Небажано виготовлення вкладок пацієнтам, які приймають з метою лікування шлунковий сік або соляну кислоту.

Методи виготовлення вкладок: - прямий - непрямий - комбінований

Прямий метод Дно і стінки порожнини зволожують водою Розмякшений моделювальний віск вводять в порожнину. Вкладку моделюють у порожнині рота пацієнта з урахуванням анатомічної форми зуба і його співвідношення з сусідніми зубами та зубами-антагоністами. Воскову репродукцію вкладки виводять з порожнини за допомогою металевого дроту товщиною 0,8-1,0 мм.

Непрямий метод Препарування порожнини Отримання відбитку Виготовлення розбірної моделі Створення репродукції вкладки на моделі Заміна на відповідний матеріал Припасування вкладки на моделі Перевірка конструкції в порожнині рота Цементування вкладки Остаточна обробка При використанні цього методу потрібно використовувати подвійний відбиток. Для цього використовуються силіконові матеріали, а потім отримується розбірна модель щелепи із супергіпсу. Дно і стінки порожнини на моделі, за винятком фальца, ізолюють лаком для компенсації усадки і створення місця для цементу. Вкладку з тугоплавкого воску моделюють з урахуванням оклюзійних взаємовідношень і анатомічної форми зуба. Потім замінюють віск

Комбінований метод 1. Порожнину в зубі заповнюють воском і на ньому отримують відбиток зубів-антагоністів. 2. Потім у віск вводять штифт і знімають гіпсовий відбиток. Штифт допомагає виведенню воскової репродукції вкладки разом з відбитком. 3. Остаточне моделювання вкладки на моделі і заміна воску на той матеріал, з якого буде виготовлена вкладка. 4. Вкладку припасовують в порожнині рота і цементують її. Оклюзійні співвідношення перевіряють тільки після фіксації вкладки та остаточної кристалізації гіпсу.

Штифтові конструкції Штифтові зуби Стандартні штифти Литі куксові вкладки

Штифтові зуби а- штифтовий зуб за Ільїною-Маркосян; б-звичайний шифтовий зуб з пластмаси; в- штифтовий зуб як опора консольного протеза; г –штифтовий зуб за Рігмондом; д –штифтовий зуб як опора мостоподібного протеза.

а - коронка Логана з фабричнм фіксованим штифтом; б - коронка Дюваля розбірна конструкція; в - коронка «Витанорм»розбірна конструкція

Стандартні штифти Еластичні : - скловолокнисті - карбонові - керамічні Металеві : - анкерні ( пасивні, активні)

Литі куксові вкладки Розбірні Нерозбірні

Показання до вибору штифтової конструкції Стандартні штифтові конструкції Армувати взагалі всі зуби, що пройшли эндодонтичне лікування. Однокориневі зуби, в яких депульпування проводилася за ортопедичними показом (під металокерамічні коронки). ції Сумнівні зуби, лікування без гарантії, тимчасові конструкції Культьові штифтові конструкції Всі випадки при ІРОПЗ більше %, коли руйнування коронкової частини вимагає відновлення кукси і виготовлення штучної коронки. Нічого, якщо Ви приберете трохи більше тканини зуба, адже мова йде про довговічності і надійності конструкції

Етапи виготовлення культьової штифтової вкладки прямим методом 1.Препарування кореня зуба Корінь повинен мати довжину більшу, ніж висота майбутньої коронки. Стінки повинні мати достатню товщину (не менше 1 мм), щоб протистояти жувальному тиску Стінки зуба, що все збереглися, необхідно зняти до рівня 1-2 мм над яснами. Культєва штифтова вкладка повинна в обов'язковому порядку перекривати залишкову куксу зуба.

2. Моделювання вкладки в ротовій порожнині Розпломбуйте канал, як мінімум на довжину, рівну висоті надясневій частини майбутньої коронки зуба (саме повної коронки, а не кукси), і розширте його приблизно до 1,5-2 мм в області гирла і далі углиб на конус. (Цей етап повторюйте стільки раз, скільки каналів в зубі). Видаліть всі піднутріння в порожнині зуба. Строга паралельність стінок порожнини зуба не обов'язкова, а навіть краще, якщо вони трохи розходитимуться. Якщо Ви виготовляєте вкладку на однокорневой зуб і зріз кореня рівний, то Вам потрібно зробити додаткову порожнину для опорної вкладки, щоб конструкція в подальшому не розцементувалась від обертальних навантажень.

Консистенція пластмаси має бути достатньо рідкою щоб текти. Пластмаса вводилася в канал і наносилася на стінки порожнин. Потім в канали вводилися беззольні штифти і моделювалася недеснева частина. У роботі з пластмасою потрібна акуратність. Якщо вкладка виготовляється на верхній щелепі, то при введенні пластмаси частина її може вилитися з порожнини назад. Нанесіть ту, що вже стала небагато в'язкою пластмасу на беззольний штифт і введіть його в канал. При необхідності видавите з шприца ще пластмаси в обмежену матрицею порожнину. Якщо розміщення матриці неможливе, то можна просто помалу додавати пластмасу пензликом, заздалегідь змочивши її мономером і торкнувшись порошку. При цьому виходить волога грудочка пластмаси, яку негайно наносять на необхідну ділянку. Після твердіння пластмаси матриця знімається, і модель вкладки віддаляється із зуба.

Моделювання

Відливання з металу

Припасовка та фіксація

Розбірна культьова штифтова вкладка непрямим методом

Этапи виготовленя культьової штифтовой вкладки непрямим методом 1. Препарування кореня 2. Зняття двошарового відбитка

Лабораторний етап виготовлення гіпсової моделі. Моделювання вкладки

Моделювання вкладки (с беззольной пласмаси або воска)

Відливання вкладки із металу Припасовка та фіксація в ротовій порожнині

Вибір сплаву для відливання культьових вкладок З погляду біоінертності переважний титан, але, володіючи великою твердістю, він має деяку крихкість. Бактерицидними властивостями володіють срібні і срібно-паладієві сплави. Проте після застосування срібних культьовх штифтових вкладок нерідко спостерігається пігментація ясен, що оточують зуб, особливо у разі відновлення коріння, зруйнованого нижче за рівень ясен. Хромонікелевий сплав володіє великою усадкою і, крім того, нікель має цитотоксична дія. Хромокобальтовий сплав володіє високою твердістю, малою усадкою, але важкий в обробці. Золотий сплав по своїх характеристиках найбільш оптимальний