ТЕМА: ВИДИ І МОВА МИСТЕЦТВА

Культура КУЛЬТУРА ( лат. Culture « обробіток », « обробляти ») сукупність матеріальних, духовних і нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії. Це поняття може вживатися в таких значеннях : - рівень розвитку суспільства у певну епоху. - те, що створюється для задоволення духовних потреб людини. - освіченість, вихованість. - рівень, ступінь досконалості якої - небудь галузі господарської або розумової діяльності. - алгоритми людської поведінки і символічних структур, які надають цій поведінці сенсу і значимості.

Художня культура – це частина загальнолюдської культури, яка стосується передусім художніх цінностей. Її можна вважати одним із компонентів духовного життя суспільства. Центральною ланкою художньої культури є мистецтво. Особливість мистецтва, його відмінність від усіх інших видів людської діяльності полягає в тому, що воно відображає дійсність у формі художніх образів. Мистецтво збагачує людину знаннями про світ, дає можливість співпереживати і відчувати естетичну насолоду.

МИСТЕЦТВО Мисте́цтво одна з форм суспільної свідомості ; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно - чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі ; майстерність. Розвиток мистецтва як елемента духовної культури обумовлюється як загальними закономірностями буття людини й людства, так і естетично - художніми закономірностями, естетично - художніми поглядами, ідеалами й традиціями.

У чому полягає особливість образного відображення світу Художній образ особлива форма естетичного освоєння світу, за якої зберігається його предметно - чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну від наукового пізнання, що подається в формі абстрактних понять. Художнім образом є як твір у цілому ( наприклад, музична композиція, роман, вистава, картина, кінофільм ), так і окремі елементи твору мистецтва. Він концентрує в собі духовну енергію певної культурно - історичної епохи людини, яка його створила.

Види мистецтва за формою чуттєвого сприймання Візуальні - це види мистецтва, твори яких можна побачити. Це архітектура, живопис, графіка, скульптура, декоративно - ужиткове мистецтво, художня фотографія. Синтетичні - це види мистецтва, твори яких сприймаються декількома органами чуттів людини одночасно.

АРХІТЕКТУРА Архітектура як вид мистецтва проявляє себе як формування дійсності за законами краси при створенні будівель, архітектурних комплексів, монументів, ландшафтних споруд, промислових та спортивних споруджень, покликаних обслуговувати потреби людини в житлі та приміщеннях різного призначення. Архітектура створює відмежований від природи утилітарно - художній світ, що протистоїть стихійному середовищу і дозволяє людям використовувати олюднений простір відповідно до їх матеріальних і духовних потреб. Архітектурний образ виражає не лише призначення будівлі ( ми легко можемо відрізнити храм від звичайного житла ), але й художню концепцію світу і особи, навіть сутність своєї епохи.

Собор Святої Софії, Константинополь

Палаццо Каваллі-Франкетті, Венеція

ЖИВОПИС Живо́пис ( маля́рство, фр. peinture, англ. painting, болг. живопис, рос. живопись, пол. malarstwo, чеськ. malířství) вид образотворчого мистецтва, пов ' язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді, гнучкі або тканеві поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом. Найбільш поширені твори живопису, виконані на пласких або майже пласких поверхнях, таких як натягнуте на раму полотно, папір, поверхні стін і т. д. До живопису відносять і виконані фарбами зображення на декоративному та церемоніальному посуді, поверхня якого може мати складну форму.

Пітер Брейгель Старший. Мисливці на снігу. Відень, Художньо-історичний музей.

Напис і живопис, Китай.

СКУЛЬПТУРА Скульптура ( лат. sculptura, від лат. sculpo вирізаю, висікаю ) ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об ' ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів. Скульптура зображує головним чином людину, рідше тварин, її головні жанри портрет, історичні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр. Художньо - виразні засоби скульптури побудова об ' ємної форми, пластичне моделювання ( ліпка ), розробка силуету, фактури, у деяких випадках також кольору.

Дискобол, Гліпкотека, Мюнхен

Рельєф «Фрідріх Шиллер», 1991

ХОРЕОГРАФІЯ Хореографія ( від грец. χορεία танець, хоровод, та грец. γραφή писати ) мистецтво постановки танцю як послідовності кроків, рухів, фігур для створення найкращого сценічного ефекту. Мистецтво створення сценічного танцю ґрунтується на маніпуляції абстрактних елементів рухів людського тіла : простору, форми, часу, енергії в рамках емоціонального контексту з метою вираження унікального творчого голосу. Мова рухів хореографії це мова танцювальної техніки балету, сучасного чи джазового танцю, хіп - хопу, народного танцю, обрядового танцю чи звичних повсякденних рухів.

Та́нго стиль музики та танець, що асоціюється з нею, що виникли в Аргентині та Уругваї, після чого набули популярності по всьому світу.

Гопа́к традиційний український народний танець запорозького походження. Розмір 2/4.

ТЕАТР Теа́тр ( від грец. θέατρον місце видовища ) вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави. Театр як мистецтво називають також театральним мистецтвом, а науку, що вивчає теорію та практику театрального мистецтва вивчає театрознавство.

Символи театру

Сцена з вистави Наталка Полтавка за пєсою І. Котляревського

МУЗИКА Му́зика ( від грец. μουσική мистецтво муз ) мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовій ( ритм ), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь - який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики. Джерелами такого звуку можуть бути : людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо.

Бандуристи

Йо́ганн Себастья́н Бах німецький композитор, органіст і скрипаль