Організація та проведення негласних слідчих (розшукових) дій МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Харківський національний університет внутрішніх справ Факультет 6 Кафедра кримінально-правових дисциплін

тема 3 Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві План b 1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві b 2. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій b 2. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій b 3. Надання результатів негласних слідчих (розшукових) дій слідчому, прокурору, суду b 4. Документальне оформлення негласних слідчих (розшукових) дій

1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві b Результатами негласних слідчих (розшукових) дій вважаються фактичні дані, відомості, інформація, що сприяє встановленню обставин, повязаних зі вчиненням злочину, або злочину, що готується, інших обставин розкриття та розслідування злочину, розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, суду та кримінального покарання.

Главою 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії» передбачені та регламентовані негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких використовуються як основні або допоміжні докази, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді: b - аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260); b - накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261); b - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263); b - зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264).

Щодо кримінального провадження виключно по тяжких та особливо тяжких злочинах цим Законом передбачено: b - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст.267); b - установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268); b - спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269); b - аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270); b - контроль за вчиненням злочину (ст. 271); b - виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272); b - негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274); b - використання конфіденційного співробітництва (ст. 275).

Субєктами використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві є окремі учасники кримінального процесу: b 1. Слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, має право використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій, що зафіксовані протоколом з відповідними додатками. b 2. Прокурор, у випадках прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, має повноваження використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві. b 3. Слідчий суддя здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій, якщо це віднесено згідно з положеннями глави до його повноважень, за визначенням голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

2. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій b Для проведення аудіо-, відеоконтролю особи без її відома необхідно отримати ухвалу слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. b За результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи складається протокол з відповідними додатками щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеозаписи, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, матеріальні носії яких можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

b Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді. b Огляд і виїмка затриманої кореспонденції проводиться на підставі ухвали слідчого судді в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності – за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію. b Використання засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби.

b Статтею 274 КПК передбачено негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, що може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 КПК України неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження. b Використання конфіденційного співробітництва передбачає, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених КПК України.

3. Надання результатів негласних слідчих (розшукових) дій слідчому, прокурору, суду 3. Надання результатів негласних слідчих (розшукових) дій слідчому, прокурору, суду b Негласні слідчі (розшукові) дії можна поділити умовно, з урахуванням спрямованості й характеру виконуваних завдань, на два блоки. b До першого блоку відносяться дії, спрямовані головним чином на пошук та отримання з різних джерел відомостей інформаційного призначення, які передбачені КПК України § 2 «Втручання у приватне спілкування»: b 1) аудіоконтроль особи; b 2) арешт, огляд і виїмка кореспонденції; b 3) контроль засобів звязку; b 4) контроль відомостей в електронній інформаційній системі.

b До другого блоку відносяться дії, які згідно з § 3 «Інші види негласних слідчих (розшукових) дій» указаного вище закону спрямовані переважно на виявлення і фіксацію фактичних даних про конкретні злочинні дії, що вчинюються окремими особами та групами, для розслідування злочинів, а також на встановлення й затримання злочинців, що переховуються, а саме: b – обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; b – спостереження за особою, річчю або місцем; b – аудіоконтроль або відеоконтроль місця; b – виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації ; b – використання конфіденційного співробітництва; b – контроль за вчиненням злочину.

b Важливо врахувати також те, що всі негласні слідчі (розшукові) дії мають один критерій отримання санкції на їх застосування - ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. b Відзначимо, що оперативно-технічні засоби застосовуються тільки негласно, і ці дії мають винятковий характер, оскільки мова йде, по суті, про порушення таких конституційних прав громадян, як недоторканність житла, збереження в таємниці листування й телефонних розмов, таємниця особистого та сімейного життя людини та ін.

4. Документальне оформлення негласних слідчих (розшукових) дій b Під документом негласних слідчих (розшукових) дій слід розуміти свідчення про факти (події, явища, процеси), виявлені в процесі здійснення заходів ОРД і зафіксовані як у письмовій формі, так і за допомогою іншого матеріального носія (кіно-, фото-, аудіо-, відеоматеріалів тощо).

Згідно з основними напрямами негласних слідчих (розшукових) дій головне призначення документів вбачається у фіксації, збереженні та використанні: b 1) фактичних даних про злочинні дії окремих осіб і груп з метою своєчасного розслідування злочинів, а також для використання цих даних як доказів у кримінальному судочинстві; b 2) інформації про місцеперебування осіб, які переховуються від органів слідства, суду;

До оперативно-розшукових документів кримінально- процесуального призначення відносяться протоколи про результати негласних слідчих (розшукових) дій із відповідними додатками Протокол під час досудового розслідування складається з: b 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: b місце, час проведення та назву процесуальної дії; b особу, яка проводить процесуальну дію (її прізвище, імя, по батькові, займана посада); b всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (їх прізвище, імя, по батькові, дата народження та місце проживання); b інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації; характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

b 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: b послідовність дій; b отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі й документи; b 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: b – вилучені речі й документи та спосіб їх ідентифікації; b – спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; b – зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

b 2. Додатками до протоколу можуть бути: b - спеціально виготовлені копії, зразки обєктів, речей і документів; b - письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; b - стенограма, аудіо -, відеозапис процесуальної дії; b - фототаблиці, схеми, зліпки, носії компютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. b Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.