Хвороботвор ні бактерії

патогени хвороботворні бактерії Якщо бактерії формують паразитичну асоціацію з іншими організмами,вони класифікуються як патогени або хвороботворні бактерії. Хвороботворні бактерії є важливою причиною хвороб і смерті людей

До однозначно хвороботворних бактерій відносяться: кишкова паличка ; спірохети (тиф, сифіліс); шигели (дизентерія); мікобактерії (туберкульоз, проказа); мікоплазми (пневмонія); бацили (сибірка, правець); лістерії (лістеріоз); вібріони (холера, віброз); клостридії (ботулізм); гноєтворні (сепсис, кон'юнктивіт); коки (стафілококи, стрептококи, менінгококи, пневмококи); сальмонели (черевний і паратиф, сальмонельоз ) та інші.

Кишкова паличка Кишкова паличка - це рухливий палочковидний мікроорганізм, який мешкає в кишковому тракті людини як один з основних складових нормальної кишкової флори.

Кишкова паличка Проникаючи в інші органи, навіть нешкідливі кишкові палички можуть викликати запальний процес. У жінок кишкова паличка може викликати кольпіт (запалення піхви). Потрапивши в органи дихання, кишкова паличка може стати причиною ЛОР- захворювань. Крім цього, існують різновиди кишкової палички, здатні викликати у людини гострі кишкові захворювання (колі- інфекції). У їх число входить гемолітична кишкова паличка, яку виявляють при аналізі калу.

Спірохети Спірохети тип грам- негативних бактерій, які мають довгі клітини спіральної форми. Вони відрізняються наявністю джгутиків, які рухаються вздовж тіла в периплазмі, між шаром пептидогліканів та зовнішньою мембраною клітини, так звані подовжні філаменти. Вони викликають обертальний рух тіла бактерії, який дозволяє спірохетам пересуватися з місця на місце. Більшість спірохет вільно-живучі і анаеробні, але є численні винятки.

Спірохети Також спірохети зумовлюють періодонтит, фузоспірохетоз ний стоматит, тиф, сифіліс, лептоспіроз, фармбезію, хворобу Лайма

Шигели Шигели - рід кишкових бактерій, що включає різні види збудників дизентерії. Шигели - це рід патогенних тільки для людини і мавп мікроорганізмів; належить до сімейства кишкових бактерій. Спричиняють захворювання на дизентирію.

Мікобактерії Mycobacterium рід бактерій типу Actinobacteria, єдиний рід своєї родини Mycobacteriaceae. Рід містить кілька відомих патогенів, які здатні спричинити тяжкі захворювання ссавців, включаючи туберкульоз, лепру, виразку Бурулі. Префікс myco- в родовій назві означає лат. myco - віск, ґрунтуючись на наявності у представників роду воскових компонентів клітинної стінки.

Мікоплазма Мікоплазма (Mycoplasma) рід дуже маленьких бактерій, що не мають клітинної стінки. Належать до типу «Фірмік'юти», представники якого мають багато відмінностей від решти бактерій. Мікоплазми можуть бути паразитами або сапрофітами. Декілька видів патогени людини, зокрема Mycoplasma pneumoniae, який є збудником респіраторного мікоплазмозу та одних з когорти збудників пневмонії, і Mycoplasma genitalium, яка, як вважають, спричинює запальні хвороби статевих органів. Вони стійкі до антибіотиків, які спрямовані на порушення синтезу клітинної стінки, подібно до пеніциліну.

Бацили БАЦИЛИ паличкоподібні бактерії, до циклу розвит­ку яких входить спороутворення при несприятливих умовах зовнішнього середо­вища. Поділяються на два роди: Bacillus аероби та Clostridium анаероби. Здебільшого Б. сапрофіти. З патогенних бактерій до роду Bacillus відносять збудника сибірки, до роду Clostridium збудників правця, злоякісного набряку (газової гангрени), ботулізму тощо. При рості мають потребу у сироватці крові, асцитичній рідині або крові. Хемоорганотрофи.

Лістерії Listeria рід бактерій, що містить шість відомих видів грам- позитивних паличковидних бактерій. Названий на честі Джозефа Лістера. Listeria переважно ґрунтові бактерії, хоча і існують патогенні види, які проникають до організму людини через харчові продукти. Серед них L. monocytogenes, збудник лістеріозу та опортуністичний патоген людини і патоген жуйних тварин L. ivanovii.

Вібріони Вібріони (Vibrio) рід грам-негативних бактерій з клітинами у формі коми. Зазвичай знайдені у морській воді, вібріони факультативні анаероби, що мають фермент оксидазу та не утворюють спори. Всі члени роду рухомі, зазвичай за допомогою єдиного полярного джгутика. Викликають таке захворювання як холеру.

Клостридії Клостридії - ряд грампозитивних бактерій-анаеробів родини Bacillaceae. Патогенні клостридії - збудники газової гангрени, паличка правця і збудник ботулізму. Великі анаеробні споро- утворюють бацили. Більшість видів клостридій рухливі. Клостридії відрізняються інтенсивним метаболізмом і високим ступенем мінливості. Багато видів клостридій утворюють ферменти або зброджують вуглеводи З утворенням ряду спиртів, кетонів та органічних кислот. Деякі клостридії засвоюють атмосферний азот. Патогенні клостридії є ґрунтовими сапрофіти. Вони виділяють сильні екзотоксини, що впливають на центральну нервову систему, а також ферменти, що руйнують сполучну тканину. Клостридії викликають ранові інфекції (правець, газова гангрена) і харчові токсикоінфекції (ботулізм). Деякі види клостридій мешкають в кишечнику людини і тварин, не утворюючи токсинів, тому їх спори часто зустрічаються у випорожненнях тварин і в тих місцях, де грунт удобрюють гноєм. Клостидії часто розмножується в забруднених м'ясних і рибних продуктах, виділяючи ботулінічний токсиноним.

Гноєтворні Гноєтво́рні бакте́рії медичний термін, який застосовується для означення бактерій, що спричинюють гнійні інфекції у тварин і людини. До цього типу бактерій належать стафілококи, гонококи, стрептококи, менінгококи, синьо-гнійна паличка та ціла низка інших мікроорганізмів. Приналежність бактерій до гноєтворних визначається їх здатністю при контакті в зоні запалення з лейкоцитами організму людини звільняти лейкоцидин речовину, яка призводить до загибелі лейкоцитів і утворення гнійних тілець основного компоненту гною. До найчастіших гнійних захворювань, які спричиняються гноєтворними мікробами, належать абсцес, флегмона, фурункул, карбункул, остеомієліт, некротизуючий фасціїт.