Серцево-судинна система
Система кровообігу – це серцево- судинна система. Вона складається із центрального органу кровообігу – серця та кровоносних судин: артерій, вен та капілярів. Рух крові по судинах називається кровообігом. Серцево-судинна система забезпечує обмін речовин між тканинами організму і зовнішнім середовищем і підтримує сталість внутрішнього середовища.
Функції системи кровообігу-це транспорт поживних речовин, газів, гормонів, захисних речовин до тканин і продуктів клітинного обміну від тканин до органів виділення.
Серце Кровоносні судини артерії вени капіляри
Серце Це непарний порожнистий мязовий орган, розташований у лівій половині грудної порожнини в передньому середостінні. Воно повздовжньо міжпередсердною та міжшлуночковою перегородкою розділене на дві половини, які між собою в нормі не сполучаються. У верхній частині обох половин знаходяться передсердя, а в нижній шлуночки. За формою нагадує конус. Стінка серця побудована із трьох шарів: -Внутрішнього-ендокарда -Середнього-міокарда -Зовнішнього-епікарда
Фізіологічні властивості серцевого мяза (міокарда): -Збудливість -Провідність -Скоротливість -Рефрактерність -Автоматизм
Судини, які беруть початок від серця називаються артерії. Вони несуть кров до всіх органів. Стінка цих судин складається із трьох шарів: -внутрішнього – ендотелію; -середнього – мязового -зовнішнього – сполучнотканинного. За рахунок скорочення або розслаблення мязів, може змінюватися просвіт судин.
Вени Це кровоносні судини, по яких кров рухається з периферії до серця. Мають здатність спадатися, тому що їх стінка тонша за артеріальну і містить менше гладких мязових та еластичних волокон. Мають клапани які перешкоджають зворотньому руху крові в цих судинах.
Найдрібніші судини, стінки яких утворені лише одним шаром плоских епітеліальних клітин називаються капілярами. У них відбувається обмін речовин між кровю і клітинами тіла. По всьому організму капіляри утворюють капілярні сітки.
Судини серця Артерії серця- беруть початок від цибулини аорти і оточують серце подібно до вінка, тому їх називають вінцевими артеріями. Поділяються на: -Праву вінцеву артерію -Ліву вінцеву артерію Вени серця є більш чисельними ніж артерії. Більшість із них збираються в одну широку венозну судину- вінцеву пазуху, яка розміщена на задній поверхні серця, у вінцевій борозні, і відкривається в праве передсердя.
Починається з лівого шлуночка аортою, яка поділяється на дрібніші артерії, що несуть кров до всіх органів, крім легень. Закінчується коло двома порожнистими венами, які впадають у праве передсердя.
Рухаючись по тілу, кров артерій віддає кисень та поживні речовини клітинам тіла та із артеріальної перетворюється на венозну.
Починається з правого шлуночка легеневим стовбуром, який поділяється на дві легеневі артерії. Вони несуть кров до легень, де вона збагачується киснем. Повертається кров по 4 легеневих венах, які впадають у ліве передсердя.
У легенях відбувається обмін газами: кисень переходить до крові, а вуглекислий газ – до легень, а потім видихається, тобто венозна кров перетворюється на артеріальну.
Анастамози - сполучення між артеріальними та венозними судинами. Беруть на себе функцію магістральних судин при порушенні їх кровообігу. Розрізняють: 1. Поперечні, косі, дугообразні між двома судинами 2. Артеріальні та венозні дуги 3.Артериальні та венозні сплетення.
Работа серця Серцевий цикл- циклічна зміна систоли і діастоли відділів серця. При частоті скорочень серця 75 ударів за 1 хвилину тривалість серцевого циклу становить 0,8 секунди. Систола передсердь- 0,1 секунда. Діастола- 0,33 секунди. Періоди систоли шлуночків: Напруження та виштовхування крові. Періоди діастоли шлуночків: Розслаблення і наповнення. Пауза-коли діастола передсердь частково співпадає з діастолою шлуночків.
Кров рухається по судинах в результаті ритмічної роботи серця. Ця робота створює і підтримує різницю тиску в судинах. У аорті тиск = мм рт.ст., у великих артеріях до 120 мм рт.ст., у порожнистих венах – 3-8 мм рт.ст. Така різниця тисків і є основною причиною руху крові по організму.
Гемодинаміка- наука, що вивчає рух крові по судинах. За її законами рух крові визначається градієнтом тиску, який є разницею між тиском в лівому шлуночку при його ситолі та тиском в правому предсерді при його діастолі.
Швидкість крові в усіх судинах неоднакова: в аорті – 0,5 м\сек, а в капілярах – 0,5-10 мм\сек. Мала швидкість в капілярах забезпечує достатній час для обміну речовин між кровю та клітинами.
Під час скорочення серця кров під тиском виштовхується в артерії. У аорту з тиском 120 мм рт.ст., у легеневу артерію – 25 мм рт.ст. Це систолічний тиск. Під час розслаблення серця тиск у аорті та великих артеріях становить 80 мм рт.ст., а в легеневій артерії – 10 мм рт.ст. Це діастолічний тиск.
Ритмічні коливання стінки артеріальних судин, викликані тиском крові в аорті під час систоли, називають артеріальним пульсом. Частота пульсу у дорослої людини становить ударів на хвилину.
Здійснюється регуляція нервовою системою та гуморальними чинниками. Нервові волокна симпатичного відділу іннервують більшість артерій і вони звужуються, а судини серця розширюються. Вазодилататори- нервові волокна, що розширюють судини. Вазоконстриктори- волокна, що звужують судини. Гуморальні речовини: Звужують судини- адреналін, норадреналін, вазопресин, серотонін, ангіотензін- II, альдостерон. Розширюють судини- простагландини, медулін, брадикінін, ацетилхолін, гістамін.
Інтенсивність кровообігу залежить від фізичних навантажень, температури тіла, емоційного стану, вживання певних хімічних речовин. Порушення кровообігу призводить до складних змін у здоровї людини.
Лімфа – прозора рідина, що за хімічним складом подібна до плазми крові.
Лімфатична система є частиною судинної системи. Починається лімфатична система із сліпо замкнених лімфатичних капілярів, які розташовані між клітинами. Зливаючись, ці капіляри утворюють лімфатичні судини, що впадають до венозної системи.