Загоренко Н. 9-А

Причини революцій: (загальні) боротьба проти феодально- абсолютистських установ; за демократизацію суспільного ладу; 1848 – 1849 рр – спалахнули буржуазні революції у Франції, Німеччині, Італії, Австрійської імперії Революції набули загальноєвропейського масштабу

Але в кожній країні були свої особливості, свої завдання на революцію: У Франції – ліквідація залишків феодалізму; демократизація політичного устрою; У Німеччині, Італії – боротьба за обєднання і національне визволення та антифеодальна боротьба; У Австрійський імперії – антифеодальна та національно-визвольна боротьба.

ФранціяНімеччинаІталіяАвстрія Причини і привід революції Завдання революції Головні події Особливості Підсумки революції Початок революційного вибуху прискорили: Неврожайні роки і голод рр.; Економічна криза Революції 1848 – 1849 рр. у Європі

Причини революції: реакціїна внутрішня і зовнішня політика Липневої монархії; втрата королем авторитету; високий майновий ценз на виборах; економічна криза Привід: Неврожай 1847р: скорочення виробництва,безробіття, подорожченя продуктів харчування Луї Філіпп

Події революції: р. – масові демонстрації у Парижі, що переросли у збройне повстання р. – Липневу монархію скасовано; сформовано Тимчасовий уряд р. – Францію вдруге проголошено республікою

Політика Тимчасового уряду: Скасовано дворянські титули; Проголошено демократичні свободи: свобода політичних зборів, друку; Запроваджено загальне виборче право; Декрет, що гарантував забезпечення всіх громадян роботою: були відкриті Національні майстерні (2 франка в день); Декрет про скорочення на 1 годину робочого дня; Зниження цін на хліб Але, ці заходи погіршили єкономічне становище країни, тому Тимчасовий уряд збільшив прямі податки на 45%, що підірвало до нього довіру з боку народу (селянства)

Квітень 1848р. – вибори до Установчих зборів, більшість в яких одержали республіканці Соціальні реформи припинено: закрито революційні клуби; розпущено Національні майстерні У Парижі робітниче повстання – придушене військами на чолі з генералом Кавеньяком Установчі збори обрали Кавеньяка головою уряду 4 листопада 1848р. Установчі збори прийняли Конституцію Другої республіки

У рр. майже вся Європа була охоплена новою хвилею революцій і повстань. У січні-лютому 1848 р. спалахнули революції в Італії та Франції, потім заворушення поширилися на Німеччину й Австрійську імперію. Події "весни народів", як називали ці революції сучасники, розвивалися в специфічних для кожної країни умовах. Прикметним було те, що у більшості країн революціонери надихалися національними ідеями.

У лютому 1848 р. після перших повідомлень про те, що у Франції ліквідовано монархію, розпочалися заворушення у Німеччині. Під час цих подій вперше було висунуто ідею створення загальногерманського представницького органу, який повинен був вирішити питання про об'єднання Німеччини. Для вироблення загальнонімецької конституції і створення нових органів влади було проведено вибори до загальнонімецького парламенту, який працював у Франкфурті від травня 1848 до червня 1849 р. В цей період у багатьох районах Німеччини розгортався рух на підтримку прийняття конституції. Незважаючи на те, що у березні 1849 р. франкфуртський парламент прийняв конституцію об'єднаної Німеччини, здійснити об'єднання країни парламентським шляхом не вдалося.

Правлячим колам держав Європи після поразки революцій не вдалося відновити старі порядки. Революції показали неможливість продовження політики Священного союзу. Окремі монархи стали пристосовувати ідеї національно-визвольних рухів до своїх інтересів.